ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2011 р. Справа № 2-а-1205/10/0270
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірині Василівні,
за участю представників сторін:
позивача : Порхун Л.М.,
відповідача : Траченко Н.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області
до: Тульчинської міської ради
про: зобов’язання вчинити дії-,
ВСТАНОВИВ :
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області (далі КРУ у Вінницькій області) до Тульчинської міської ради про зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 23.03.2010 року посадовими особами Тульчинської міської ради не вжито заходів щодо перерахування коштів до державного бюджету, які використані всупереч вимог законодавства для виплати надбавок, премій та матеріальної допомоги працівникам відповідача в сумі 59135,88 гривень, та, відповідно, зайво перерахованих у зв`язку із цим внесків до державних цільових фондів в сумі 21407,19 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила та просила суд відмовити у його задоволені.
Дослідивши подані документи і матеріали , з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачем, відповідно до плану КРУ у Вінницькій області на третій квартал 2009 року проведено ревізію використання бюджету Тульчинської міської ради, стану збереження майна та використання бюджетних коштів установами, що утримуються за рахунок коштів міського бюджету за період з 1 січня 2007 року по 1 серпня 2009 року.
У ході проведення зазначеного контрольного заходу встановлено порушення вимог п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 " Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", - заступником голови міської ради премії, надбавки, матеріальна допомога встановлювались на підставі розпоряджень голови Тульчинської міської ради без затвердження рішеннями сесії міської ради; порушення п.20,29 Порядку складання, розгляду та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, яке призвело до завищення фонду оплати праці заступником міського голови з питань бюджету і фінансів 2008 рік в результаті обрахунку оплати праці на 13 місяців на загальну суму 24530,00 гривень, про що зазначено в акті від 06.10.2009 року № 08-07/38 (а.с. 5-20).
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" 29.10.2009 року КРУ у Вінницькій області направило до відповідача лист № 02-08-16-15/7437 з вимогою вжити заходи щодо усунення фінансових порушень та перерахунку відповідної суми в дохід міського бюджету. Проте, станом на дату звернення до суду Тульчинською міською радою не вжито заходів щодо перерахування коштів, які витрачені на виплату премій, надбавок, матеріальної допомоги в сумі 59135,88 гривень до міського бюджету та 21407,19 гривень коригування внесків до державних цільових фондів .
Як вбачається з матеріалів справи, зазначена вимога КРУ у Вінницькій області № 02-08-16-15/7437 від 29.10 2009 року, на підставі якої заявлено даний позов стала предметом судового оскарження. Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2009 року (по справі №2-а-4792/09/0270), що набула законної сили згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 року, скасовано вимогу КРУ у Вінницькій області № 02-08-16-15/7437 від 29.10.2009 року в частині відшкодування Тульчинською міською радою незаконних видатків у вигляді нарахованих і виплачених надбавок, премій, відпускних, доплат, матеріальних допомог та зайво проведених нарахувань та перерахувань внесків до державних цільових фондів заступникам міського голови Булєєву О.М. та ОСОБА_1.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зокрема, Вінницьким окружним адміністративним судом у попередній справі визнано протиправною та скасовано вимогу КРУ у Вінницькій області № 02-08-16-15/7437 від 29.10.2009 року в частині відшкодування Тульчинською міською радою незаконних видатків в дохід міського бюджету в сумі 59135, 88 гривень та перерахувань внесків до державних цільових фондів в сумі 21407, 19 гривень.
Частиною 1 ст. 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
У відповідності до частини 2 статті 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Тобто, преюдиційність встановленого факту щодо протиправності та скасування вимоги щодо відшкодування незаконних видатків Тульчинською міською радою незаконних видатків до міського бюджету в сумі 59135, 88 гривень та перерахувань внесків до державних цільових фондів в сумі 21407, 19 гривень не може бути піддана сумнівам в процесі розгляду цієї справи.
Відповідно до ч. 1 ст.1 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 1 ч.1 статті 9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та 3аконів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд не знаходить законних підстав для стягнення з Тульчинської міської ради незаконних видатків в дохід міського бюджету в сумі 59135, 88 гривень та перерахувань внесків до державних цільових фондів в сумі 21407, 19 гривень, та приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України, у разі відмови в задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
У зв`язку з тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують здійснення відповідачем судових витрат, вони не підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Загороднюк Андрій Григорович