ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2011 р. Справа № 2а/0270/3608/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Драло Лілії Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю;
відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представник за довіреністю;
прокуратури Вінницької області: Сувалов В.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Підприємства з іноземною інвестицією "Гассіб"
до: Вінницької митниці
про: визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації,
ВСТАНОВИВ :
В липні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось підприємство з іноземною інвестицією «Гассіб» (далі - позивач) з позовом до Вінницької митниці (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 червня 2011 року ПзІІ «Гассіб» до Вінницької митниці було подано ВМД з метою митного оформлення товарів - ваги побутові, електронні, підлогові з металу та скла для зважування людей, що не використовуються в медицині та меблі металеві для ванних кімнат. 01 червня 2011 року відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 401000006/2011/000185/1, також, 01 червня 2011 року відповідачем було складено та видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 401000009/1/00125. На думку позивача, відповідачем протиправно прийнято рішення про визначення митної вартості, митну вартість визначено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому воно є безпідставним та необґрунтованим, а відтак картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України також є протиправною, в зв’язку з цим, обидва документи підлягають скасуванню.
22.08.2011р. до суду надійшла заява першого заступника прокурора області старшого радника юстиції Качура М.М. про вступ прокуратури Вінницької області у розгляд справи, так як вирішення вказаного спору зачіпає економічні інтереси держави, оскільки позивачем ставиться питання про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, що приведе до зменшення надходжень до Державного бюджету України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представники відповідача в судовому засіданні не погодились із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях № 17/3-4545 від 19.08.2011р. Крім того, зазначили, що Вінницька митниця при прийнятті рішення про визначення митної вартості товарів та складанні та видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.06.2011р. підприємством з іноземною інвестицією «Гассіб» до Вінницької митниці було подано вантажно-митну декларацію № 401000009/2011/004397 з метою митного оформлення товарів - ваги побутові, електронні, підлогові з металу та скла для зважування людей, що не використовуються в медицині та меблі металеві для ванних кімнат з документами, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування. Вказані товари ПзІІ «Гассіб» придбаває на підставі контракту № 9 від 11.01.2011р., укладеного з заводом "GEDY S.P.A." та на підставі відповідних додатків до нього.
Митний орган із визначенням митної вартості товарів у зазначеній Вантажно–митній декларації не погодився, та не прийняв вказану декларацію до митного оформлення
01 червня 2011 року відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 401000006/2011/000185/1. Згідно даного рішення, митну вартість товарів відповідачем визначено відповідно до Методу 6. В рішенні зазначено, що підставою для визначення митної вартості слугувало: ст. 273 МК України, довідка розрахунок митної вартості № 8070700001/2011/12334 від 11.04.2011р., № 10017000/2011/336269 від 26.04.2011р..
01 червня 2011 року відповідачем було складено та видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 401000009/1/00125.
Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів, через митний кордон України, товари не підлягають митному оформленню з таких причин: згідно ст. 262 МК України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України. В процесі митного оформлення з'ясовано, що заявлена (задекларована) декларантом митна вартість не відповідає об'єктивним даним наявної цінової інформації, чим порушено вимоги п. 10.11 ПКМУ від 20.12.2006р. №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.»
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.
В статті 259 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Стаття 260 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 4 якої митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Згідно зі ст. 267 МК України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.
Крім того, положення даної статті передбачають, що якщо митна вартість не може бути визначена за ціною договору, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. Частина 5 статті 266 Митного кодексу України передбачає, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 273 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
Стаття 262 Митного кодексу України визначає порядок декларування митної вартості товарів. Згідно положень якої, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України, шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 (надалі Порядок).
Пунктом 2 даного Порядку передбачене визначення митної вартості товарів як сукупність дій, які вчинюються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Пунктом 11 Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний подати додаткові документи. Абзацом другим даного пункту передбачено, що посадова особа митного органу у графі 2 "для відміток митниці» декларації митної вартості (що є окремим документом) робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складанням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.
Як вбачається зі змісту декларації митної вартості № 401000009/2011/004397, митний орган, у розділі «для відміток митного органу», визнав необхідність подання додаткових документів, а саме: каталоги, прейскуранти фірми виробника товару; копія ВМД країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
На вимогу митного органу декларантом було надано каталог та прайс лист фірми виробника, експертна ВМД країни відправлення та окремо зазначено, що інші документи надати немає можливості.
Відповідно Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затверджених наказом Державної митної служби України від 19.10.2010р. № 1242, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, та відомості про якісні характеристики товару можуть бути витребувані митним органом у разі:
наявності у поданих документах неточностей або розбіжностей;
виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості за умови, що відповідна цінова інформація відсутня у митного органу.
В судовому засіданні представник позивача звернув увагу суду на те, що у митного органу були відсутні підстави, які передбачені наказом Державної митної служби України від 19.10.2010р. № 1242, для витребування висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Суд вважає, що надаючи додатково митному органу копії вантажно-митної декларації країни відправника, каталоги, прейскуранти фірми виробника товару, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування, декларант підтвердив правомірність, при визначенні митної вартості товарів, застосування методу № 1 "за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)", зокрема, за ціною, визначеною в контракті № 9 від 11.01.2011р., укладеного з заводом "GEDY S.P.A.", та специфікації.
В свою чергу, митним органом, під час судового засідання, не доведено наявність потреби у витребувані висновку про якісні та вартісні характеристики підготовлені спеціалізованими експертними організаціями для уточнення (визначення) митної вартості товару.
Крім того, системний аналіз наведених вище норм Митного кодексу України, а також положень постанов Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" та від 20.12.2006р. № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю Правильності обчислення декларантом митної вартості.
При цьому, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.
Відповідно до наказу Державної митної служби України № 1242 від 19.10.2010р. "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" митному органу при заповненні графи 33 рішення про визначення митної вартості товарів слід зазначати послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Проводити процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу України. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Представник позивача в судовому засіданні заявив, що митним органом не проводилась процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.
В ході розгляду справи представниками відповідача не надано доказів в підтвердження проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, окрім, запису посадової особи Вінницької митниці ОСОБА_3 на звороті декларації митної вартості № 401000009/2011/004397, а саме: "проведено процедуру консультації згідно ст. 26 МКУ між митним органом та декларантом", що не є належним доказом в розумінні ст. 70 КАС України.
Крім того, судом встановлено, що митним органом митна вартість товарів визначалась не шляхом послідовного використання методів, а відразу було застосовано шостий резервний метод.
Таким чином, суд вважає, що митний орган безпідставно застосував метод № 6 «резервний метод» визначення митної вартості товару, оскільки митним органом не доведено наявність підстав для застосування резервного методу, не доведено суду неможливість застосування інших методів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 21.01.2011р.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у Вінницької митниці не було визначених законодавством підстав для визначення нової вартості товару та винесення рішення про визначення митної вартості, а тому картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 401000009/2011/00125 від 01.06.2011р. та рішення № 401000006/2011/000185/1 від 01.06.2011р. про визначення митної вартості не відповідають критеріям правомірності, наведеним у статті 2 КАС України (прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України; без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено; без дотримання принципу рівності перед законом), у зв’язку з чим є протиправними, а отже підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, всупереч вказаній нормі, не доведено належними доказами правомірності прийнятих рішень.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на час винесення оскаржуваних рішень відповідач не мав достатніх для цього підстав, які б підтверджувалися належними доказами. Не встановлено таких підстав і за результатами розгляду даної адміністративної справи, що позбавляє вказані рішення обґрунтованості, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів", постановою Кабінету Міністрів України № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про визначення митної вартості товарів № 401000006/2011/000185/1 від 01.06.2011р.
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 401000009/1/00125, складену Вінницькою митницею 01.06.2011р.
4. Стягнути з державного бюджету на користь підприємства з іноземною інвестицією "Гассіб" (вул. Свердлова, 28, м. Вінниця, 21050) 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 26.08.2011 року.
Суддя Свентух Віталій Михайлович