Справа №2-833\07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2007р. Каховський міськрайонний суд Херсонської області

в складі: судді Тіміргазіна Е.Р.

при секретарі Яковенко І.А.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Каховка цивільну справу за позовом

ОСОБА_2   до   Любимівської   сільської   ради   Каховського   району

Херсонської області про відшкодування моральної шкоди та судових витрат,

встановив:

21.02.2007р. ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом,  посилаючись на те,  що з 01.06.2004р. працювала на 0.5 ставки секретаря-друкарки та 0.5 ставки працівника військово-облікового стану у відповідача. 17.01.2007р. голова Любимівської сільської ради Каховського району Херсонської області (далі - сільради) ОСОБА_3 заявив без будь-яких пояснень,  що вона звільнена в зв'язку з невідповідністю займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації (п.2  ст. 40 та  ст. 147 КЗпП України). Наступного дня отримала копію відповідного розпорядження,  її робоче місце було зайняте іншим працівником.  Оскільки для посади,  яку займала,  періодична атестація працівників не передбачена та не проводилася; пропозиції про перевід на іншу роботу не отримувала та своєї згоди на це не давала; попередня згода профспілки на звільнення відсутня,  просила суд поновити її на раніше займаних посадах,  стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 493.51грн.,  у якості відшкодування моральної шкоди 1000грн.,  судові витрати,  залучити до участі в справі у якості третьої особи на боці відповідача ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_4 заявлені вимоги уточнив та підтримав частково. Пояснив,  що розмір відшкодування моральної шкоди збільшують до 5000грн.,  так як 27.02.2007р. позивачка зверталася за медичною допомогою в зв'язку з погіршенням стану здоров'я,  викликаного діями відповідача,  в період з 23.02.2007р. по 03.04.2007р. змушена була щоденно відвідувати колишнє місце роботи,  так як не була згодна зі звільненням.  За цих обставин має місце приниження гідності,  ділової репутації ОСОБА_2,  втрата нею нормальних життєвих зв'язків,  що потребує значних додаткових зусиль для їх відновлення. Крім цього,  просили стягнути з відповідача судові витрати на загальну суму 254грн.,  в тому числі 200грн. на оплату послуг адвоката,  50грн. за складання позовної заяви,  4грн. вартості послуг банку,  від позову в іншій частині відмовився.

ОСОБА_2 зайняла аналогічну позицію.

Ухвалою суду від 04.04.2007р. відмова від позову в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу прийнята,  провадження в цій частині закрите.

Представник відповідача адвоката ОСОБА_1 уточнений в судовому засіданні позов визнала частково. Пояснила,  що розпорядження голови сільради про звільнення позивачки скасовано,  вона відновлена на попередній посаді. Також їй буде виплачена заробітна плата за час вимушеного прогулу в сумі 493.51грн. Не заперечуючи факту заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди,  розмір її відшкодування вважає безпідставно завищеним,  так як відповідач добровільно усунув допущені порушення діючого трудового

законодавства,  його дії не могли спричинити суттєвої шкоди здоров'ю,  гідності чи діловій репутації позивачки. В задоволенні уточненого позову просила відмовити.

Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши представлені ними докази,  суд встановив наступне.

Між сторонами по справі склалися правовідносини,  врегульовані  ст.  237-1 КЗпП України,  згідно якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі,  якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,  втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

ОСОБА_2 дійсно 01.06.2004р. була прийнята на 0.5 ставки секретаря-друкарки та 0.5 ставки працівника військово-облікового стану сільради (а.с. 8-9),  звільнена за розпорядженням №2к від 17.01.2007р. сільського голови за п.2  ст. 40 КЗпП України (а.с. 7).

Наявність факту заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди діями відповідача,  що було визнано і його представником,  сумнівів у суду не викликає,  оскільки звільнення за п.2  ст. 40 КЗпП України без дотримання відповідних умов,  передбачених діючим законодавством,  є грубим і суттєвим порушенням законних прав працівника.

Однак,  враховуючи добровільне усунення відповідачем допущених порушень,  виплату ним заробітку за час вимушеного прогулу,  відновлення ОСОБА_2 на раніш займаних посадах,  збільшення останньою розміру відшкодування моральної шкоди до 5000грн. суд оцінює як безпідставне.

Позивачкою не представлено доказів наявності причинного зв'язку між погіршенням стану її здоров'я та діями сільради по звільненню.

Щоденні відвідування колишнього місця роботи в період з 23.02.2007р. по 03.04.2007р.,  що позивачкою оцінювалося як знущання та приниження,  жодним нормативним актом не передбачені,  тому не були обов'язковими і необхідними.

За вказаних обставин,  виходячи з принципу розумності та справедливості,  суд вважає за необхідне розмір відшкодування моральної шкоди зменшити до 500грн.

Судові витрати - оплата правової допомоги,  підлягає відшкодуванню в повному об'ємі за рахунок відповідача в порядку  ст. 88 ЦПК України.

Витрати на оплату послуг банку до судових не відносяться,  тому відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного,  керуючись 5,  10,  60,  129,  174,  224,  226,  228 ЦПК України,   ст.  ст. 232,  233,  235,  237-1 КЗпП України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Любимівської сільської ради Каховського району Херсонської області про відшкодування моральної шкоди та судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Любимівської сільської ради Каховського району Херсонської області на користь ОСОБА_2 500грн. відшкодування моральної шкоди,  250грн. відшкодування судових витрат,  всього 750грн.,  в іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Любимівської сільської ради Каховського району Херсонської області на користь держави 8.50грн. судового збору,  7.50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.