Справа 1-106/07 p.

ВИРОК

Іменем України

13 серпня 2007 року Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді       Войнаревича М. Г.

при секретарі        Бабуці М. С.

за участю прокурора     Притули В.Л. адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Теплик справу про обвинувачення: ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця с Карбівка Добревеличківського району Кіровоградської області,  гр.. України,  українець,  освіта повна загальна середня,  працюючого в приватному підприємстві «Амарант»,  м.  Ладижин,  одружений,  має на утриманні одну неповнолітню дитину,  військовозобов'язаний,  раніше не судимий,  проживає с Побірка вул.  Садова, 69 Теплицького району Вінницької області,  за  ст.  122 ч. 1 КК України,  -

ВСТАНОВИВ:

 22 червня 2007 року приблизно в 17год. ОСОБА_2 зайшов в приміщення літньої кухні домогосподарства в якому проживає ОСОБА_3 в АДРЕСА_1,  де на ґрунті неприязних відносин став умисно бити ОСОБА_3,  який спав на ліжку,  наніс йому кілька ударів дерев'яною палицею по спині причинивши йому біль,  а потім коли палиця зламалась став бити ОСОБА_3 руками,  нанісши йому біляЮ ударів в область голови,  нижньої щелепи зліва та справа,  чим завдав ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Згідно заключениям судово - медичної експертизи №386 від 20 липня 2007 року ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого подвійного перелому нижньої щелепи з ліва,  які по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень Середнього ступеня тяжкості,  по критерію тривалого розладу здоров'я більш як 21 день.

Допитаний в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому обвинуваченні за  ст.  122ч.1 КК України  визнав повністю. Суду пояснив,  що він проживає в с Побірка із своєю дружиною  та дочкою. В їхньому селі також проживає сестра із малолітньою дочкою та із співмешканцем ОСОБА_3. З травня по кінець червня 2007 року сестра перебувала на лікуванні у м.  Вінниця. ОСОБА_3 весь цей час проживав у своєї матері в с Побірка по вулиці Садовій,  а дочка сестри Катерина проживала біля бабусі. Від дружини дізнався,  що вона була у лісі біля с.  Пробірка і бачила там племінницю ОСОБА_4 та разом із ОСОБА_3,  вони обоє були без одягу. Потім це ж саме почув і від жителів села. Він розгнівався на ОСОБА_3 та 22 червня 2007 року біля 17-ї години прийшов до нього додому в с Побірка,  застав його на літній кухні,  як той спав. Коли почав будити він не прокидався,  тому він став його бити по спині ясеневою полицею,  яку він узяв із дому завдавши 2-3 удари,  він не реагував,  палиця переломалась,  тому почав бити його руками по голові в область щелепи,  завдавши йому біля 10 ударів. Потім запитав чи дійсно було те,  що бачила його дружина. Потерпілий підтвердив що так було,  після чого він пішов додому.

У вчиненому розкаюється,  запевнює суд,  що більше подібне не повториться,  просить суворо не карати.

Оскільки підсудний ОСОБА_2 повністю визнає свою вину у вчиненому злочині,  суд за клопотанням підсудного,  на підставі  ст.  299 КПК України вирішив обмежитись допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи.

Вина підсудного у вчиненні злочину,  окрім визнання своєї вини,  підтверджується також слідуючими доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3,  який пояснив,  що 22 червня 2007 року він спав у літній кухні своїх батьків і прокинувся від удару палиці по тілу,  яка зламалась і ОСОБА_2 почав бити його кулаком по обличчю нанісши біля 10 ударів. На деякий час він втрачав свідомість коли прийшов до тями то ОСОБА_2 стояв біля нього і щось запитував,  а потім пішов. Від ударів у нього зламалась щелепа і сильно боліла. До ОСОБА_2 у нього немає

ніяких претензій,   цивільний позов заявляти не буде. (а.с.   20-21,  22); протоколом допиту свідка ОСОБА_5,   яка пояснила,   що 22 червня 2007 року вона із чоловіком пішли рвати бур'ян за село,   а вдома залишився син ОСОБА_6,   коли повернулись,   то застали сина побитого на кухні з опухлим обличчям,   і він повідомив,   що його побив ОСОБА_2 (а.с.   41); протоколом допиту свідка ОСОБА_7,   яка пояснила,   що 24 липня 2007 року її запросили працівники міліції бути понятою і в її присутності ОСОБА_2 розповів і показав,   як,  він наносив удари ОСОБА_3 у кухні його батьків ( а.с.   46); протоколом огляду місця події із фото таблицею (а.с.   4-7); протоколом огляду речових доказів (а.с.   33); протоколом очної ставки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.   25); протоколом відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_2 із фото таблицею (а.с.   42-45); заключениям судово-медичної експертизи №386 від 18 липня 2007 року (а.с.   37).

Дослідивши матеріали справи,   заслухавши пояснення підсудного,    суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за   ст.   122 чЛ КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження,   що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2,   суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину особу підсудного,   те,   що він по місцю проживання та роботи характеризується позитивно.

Обставиною,   що пом»якшує покарання підсудного є його щире каяття у вчиненому.

Обставин,   що  обтяжують покарання судом не встановлено.

На підставі викладеного,   враховуючи обставини справи та особу винного,   суд вважає можливим виправлення підсудного ОСОБА_2,   призначивши відносно нього покарання у вигляді виправних робіт.

Враховуючи викладене,   керуючись   ст.    ст.  28,  50,  323,   324,   328 КПК України,   суд,  -

3АСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого   ст.   122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді шести місяців виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 10 рідсотків його заробітку.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Речові докази два уламки дерев'яної палиці та наволочку - знищити.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти днів з моменту його проголошення.