Справа №295/4471/25

1-кс/295/2077/25

УХВАЛА

щодо застосування запобіжного заходу

01.04.2025 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3

слідчої ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025060610000124 від 29.03.2025 відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть клопотання

01.04.2025 слідча за погодженням з прокурором звернулась з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб.

В клопотанні зазначено, що в провадженні ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування №12025060610000124 від 29.03.2025, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України.

Згідно з клопотанням 29.03.2025 близько 09:30 год за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які перебували у стані алкогольного сп`яніння, виник конфлікт з приводу поганого відношення останнього до своїх матері та брата, під час якого останні схопили ОСОБА_7 , наносячи удари руками, силоміць помістили до автомобіля марки «ВАЗ 2101».

ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , незаконно утримуючи ОСОБА_7 в салоні автомобіля, таким чином позбавивши його волі, прибули на ділянку місцевості, яка розташована на відстані близько 2,5 км від с. Озерянка, Житомирського району, Житомирської області, де ОСОБА_6 наказав ОСОБА_7 вийти з салону вказаного автомобіля та підійти до дерева. ОСОБА_6 дістав з багажного відділення автомобіля трос для буксирування транспортних засобів, дроти з клемами та підійшовши до ОСОБА_7 , висловлюючи погрози подальшого застосування фізичного насильства, прив`язав останнього до дерева.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою примусити потерпілого зізнатися у вчиненні протиправних дій щодо своєї матері і брата та вибачитися за це, тобто з метою примусити потерпілого вчинити дії, які суперечать його волі, в період з 10:00 год по 11:00 год 29.03.2025 заподіяли ОСОБА_7 не менше десяти ударів руками та ногами по голові та тілу.

В подальшому, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , погрожуючи застосувати насильство, змусили ОСОБА_7 бігти 2,5 км перед автомобілем марки «ВАЗ 2101», у напрямку села Озерянка, Житомирського району Житомирської області, перед початком села ОСОБА_6 зупинив транспортний засіб, вийшов з нього, утримуючи ОСОБА_7 за одяг заштохнув його в багажне відділення автомобіля.

ОСОБА_6 , перебуваючи за кермом зазначеного автомобіля, спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , прибувши до ділянки місцевості, що розташована поза населеним пунктом с. Ружки, Житомирського району, Житомирської області, де змусили ОСОБА_7 копати яму, що він виконував під примусом фізичної розправи.

В сукупності злочинні дії тривали близько 6 годин без розриву у часі, які були припинені відносно потерпілого після його скарг на критичний стан здоров`я, погане самопочуття та неможливість продовжувати копати.

29.03.2025 ОСОБА_6 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень на підставі ст. 208 КПК України, 30.03.2025 йому було повідомлено про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України.

Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними в кримінальному провадженні доказами: змістом рапорту-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 29.03.2025; даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінального правопорушення від 29.03.2025; даними протоколу допиту потерпілого від 29.03.2025; даними протоколів оглядів предметів від 29.03.2025 та від 30.03.2025; даними протоколів оглядів місць події від 29.03.2025; даними протоколу обшуку від 29.03.2025; даними протоколів допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , даними протоколу затримання ОСОБА_6 ; даними протоколів допитів підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; даними протоколів затримання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 від 30.03.2025; даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 ; повідомленнями про підозру ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Обґрунтувуючи доводи щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, на переконання слідчого, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти виникненню встановлених ризиків.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалось повне фіксування судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні під час розгляду клопотання по суті прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому. Прокурор вважає, що сукупність наявних ризиків свідчить про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу є недоцільним і не зможе запобігти наявним ризикам.

Слідча ОСОБА_4 клопотання підтримала з підстав, викладених в ньому. Додатково вказала, що підозрюваний проживає один, в нього є побоювання щодо розправи над ним з боку підозрюваних. Слідча звертає увагу, що під час слідчого експерименту ОСОБА_7 повідомив, що родичі підозрюваних почали навіювати йому власне бачення ситуації, він хотів відмовитись від поданої заяви про злочин.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні свою причетність до вчинення злочину, інкримінованого органом досудового розслідування, визнав, щиро розкаювася у вчиненому, хоче відшкодувати шкоду потерпілому. Вказав, що мав намір провчити потерпілого за погане ставлення до його родичів. Підозрюваний просив застосувати до нього домашній арешт.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що підозрюваний вину визнає, щиро розкаюється у скоєному, співпрацює з органом досудового рослідування. Адвокат зауважив, що підозра є обгрунтованою, натомість ризики грунтуються лише на суворості покарання. Захисник просив врахувати, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, офіційно працює, проживає з батьками, які є пенсіонерами, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Вважає за можливе обрати стосовно його підзахисного більш м`який запобіжний захід.

Крім того, адвокат ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_16 та ОСОБА_17 виявили намір взяти ОСОБА_6 на поруки задля забезпечення його належної поведінки (а.с.с. 46, 44).

В судовому засіданні ОСОБА_16 , який є сусідом підозрюваного, та ОСОБА_17 , який є другом ОСОБА_6 , підтримали свій намір взяти ОСОБА_6 на поруки

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді

Слідчим суддею встановлено, що слідчими ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060610000124 від 29.03.2025  за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України, по факту незаконного позбавлення волі ОСОБА_7 та заподіяння сильного фізичного болю і моральних страждань потерпілому, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

29.03.2025 о 23 год 30 хв ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується змістом протоколу затримання особи. Фактичний час затримання підозрюваний в судовому засіданні не оспорював.

30.03.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України України.

Дослідивши клопотання, додані до нього копії з матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, слідчого, захисника, пояснення підозрюваного, встановивши фактичні обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обгрунтованим і підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ”розумна підозра” у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Беручи до уваги ранню стадію досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що згідно з клопотанням та доданими до нього матеріалами існує достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України КК України, і може бути причетний до їх скоєння. Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_6 не заперечував свою причетність до інкримінованого.

Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведений ризик, на який він посилається в клопотанні, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування з метою ухилитися від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує.

На переконання слідчого судді прокурором доведений ризик, що підозрюваний може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки вони проживають в одному населенному пункті, є знайомими між собою, тому існують достатньо обгрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може чинити на них тиск з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Також, на переконання слідчого судді ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,  а саме укривати від слідства дійсні обставини скоєння злочину та обставини, необхідні для встановлення істини у провадженні, в тому числі, інформацію щодо своєї ролі та конкретних дій, а також про інші факти чи об`єкти, що мають значення.

Разом з тим слідчий суддя вважає, що прокурором не обгрунтовано наявність ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки з матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а відтак відсутні підстави припускати, що він схильний до вчинення злочинів.

Отже, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, один серед яких згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким, а також те, що за вчинення такого злочину КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, наявність доведених ризиків, враховує особу підозрюваного, який не одружений, дітей не має, хоча і проживає з батьками, але відомості, що вони перебувають на його утриманні відсутні. Також слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний підозрюється у вчиненні злочину проти волі, честі та гідності людини, враховує обставини, за яких вчинений злочин, тривалість неправомірних дій, які були направлені на заподіяння як фізичного болю, так моральних страждань, приниження, участь самого ОСОБА_6 , який керував транспортним засобом, саме він прив`язував ОСОБА_7 до дерева, надавав покришку, щоб останній копав яму.

Щодо передачу підозрюваного під особисту поруку

Під час судового розгляду клопотання ОСОБА_17 та ОСОБА_16 виявили бажання взяти під особисту поруку підозрюваного ОСОБА_6 та надали письмові зобов`язання про те, що вони зобов`язуються забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу

Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, одним із яких є особиста порука, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього, та не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. А також не зможе належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, адже, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, у випадку їх застосування, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Отже, при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу найважливішою гарантією реального виконання покладених на нього обов`язків є особисті якості поручителя, який є авторитетом, зумовлені моральними якостями особистості, силою прикладу і здатністю адекватно виразити сенс необхідної вимоги у тому чи іншому випадку.

Відповідно, визначальним елементом при застосуванні особистої поруки є довіра до особи поручителя, його моральний авторитет.

В цьому конкретному випадку слідчий суддя відзначає, що відсутність будь-яких характеризуючих відомостей про осіб, які виявили бажання взяти підозрюваного на поруки унеможливлює здійснення належної оцінки рівня довіри, на яку заслуговують вказані особи. При цьому, беручи до уваги вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.  146, ч. 2 ст. 127 КК України та наявність обґрунтованих ризиків, особиста порука як запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_6 на переконання слідчого судді, не є ефективним запобіжним заходом, який в достатній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та убезпечити від реалізації встановлених ризиків.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_18 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам на ранній стадії досудового розслідування, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком на 60 діб.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає розмір застави, оскільки злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , вчинений із застосуванням насильства.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197,  309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 60 днів - по 27.05.2025 (включно) без визначення застави.

Відмовити в задоволенні клопотання, заявленого захисником ОСОБА_5 , про передачу підозрюваного ОСОБА_6 на поруки.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Строк дії ухвали встановити до 27.05.2025.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 04.04.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1