Справа № 2-684/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р. Іванівський районний суд Одеської області

в складі : головуючого    судді           Погорєлова І.В.

                           при секретарі            Кириловій С.Ф.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно  , -

 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив визнати договору купівлі-продажу дійсним та визнати за ним право власності на нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що у травні 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було досягнуто домовленості про купівлю-продаж належного ОСОБА_2 нежитлового приміщення кафе «Вечірнє»(А-кафе «Вечірнє»), розташованого в смт. Іванівка по вул. Леніна, 52, Іванівського району Одеської області.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає те, що на підтвердження укладеного договору купівлі-продажу, того ж дня ним було сплачено ОСОБА_2 під розписку 113 577 (сто тринадцять тисяч п’ятсот сімдесят сім) гривень, тобто він повністю  розрахувалася за нерухомість, після чого ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 всі документи на нерухоме майно.

Проте, як вказує ОСОБА_1 в своїй позовній заяві, до цього часу ОСОБА_2 відмовляється посвідчити договір у нотаріальній конторі, та уникає зустрічі з ОСОБА_1

Така відмова ОСОБА_2 суперечить умовам досягнутої угоди, а тому ОСОБА_1 вирішив звернутися до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.   

Позивач до судового засідання надав заяву в якій пояснив, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд задовольнити їх, та розглядати справу у його відсутність.

Відповідач до судового засідання надав суду письмову заяву в якій просив суд розглядати справу без його участі, та пояснив суду, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що обставини, на які посилався  позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому  засіданні  належними та допустимими доказами у відповідності  до ст.ст. 10, 60  ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, судом у судовому засіданні встановлено, що у травні 2011 року між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості про купівлю-продаж належного ОСОБА_2 нежитлового приміщення (А-кафе «Вечірнє»), розташованого в смт. Іванівка по вул. Леніна, 52, Іванівського району Одеської області.

Судом вставлено, що правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно, є рішення Іванівського районного суду Одеської області від 16 грудня 2005 року, справа № 2-1508, та технічний паспорт на громадський будинок кафе «Вечірнє». Право власності на нерухоме майно зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 24.11.2009 року, реєстраційний № 28953190.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору між позивачем та відповідачем було погоджено всі належні умови купівлі-продажу нежитлового приміщення. Зокрема, щодо ціни, передачі нерухомого майна у власність, оформлення договору в нотаріальній конторі тощо.

Також в своїй позовній заяві позивач зазначає, а відповідачка в свою чергу не заперечує, про те, що на підтвердження укладеного договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 під розписку 113 577 (сто тринадцять тисяч п’ятсот сімдесят сім) гривень, тобто повністю розрахувався за нерухомість.

Після виконання зобов'язань покупця відповідач передав позивачеві всі документи на нерухоме майно.

Отже між позивачем та відповідачкою у травні 2011 року було встановлено всі потрібні для цього правочину умови договору, які позивач повністю виконав, про що свідчить розписка відповідача про одержання грошей за нежитлове приміщення, а також передача позивачеві технічного паспорту на нерухоме майно та правовстановлюючих документів на нього.

Проте як зазначає позивач в своїй позовній заяві, до цього часу відповідач відмовляється посвідчити договір у нотаріальній конторі. ОСОБА_2 уникає зустрічі з позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або за домовленістю сторін.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст угоди не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; угода повинна бути укладена у формі, встановленій законом, волевиявлення має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, угода повинна бути спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема за угодами.

У ч.1 ст.334 ЦК України зазначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно з ч.3 ст.334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку письмовим доказам, суд вважає за можливе задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно.

Керуючись ст. 16, ч.2 ст.220, ст.203, ч.1 ст.209, ч.1 ст.328, ч.1-4 ст.334, ч.1 ст.655 ЦК України, суд , -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення кафе «Вечірнє»(А-кафе «Вечірнє»), що розташоване за адресою: вул. Леніна, 52, смт. Іванівка Іванівського району Одеської області, укладений в усній формі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно: нежитлове приміщення кафе «Вечірнє»(А-кафе «Вечірнє»), що розташоване за адресою: вул. Леніна, 52, смт Іванівка, Іванівського району Одеської області.

Рішення є підставою для реєстрації права власності та  внесення змін до технічної документації нежитлового приміщення кафе «Вечірнє»(А-кафе «Вечірнє»), що розташована в смт. Іванівка по вулиці Леніна, 52 (п’ятдесят два) Іванівського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя:ОСОБА_3