Справа № 2-1441/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

31 липня 2007 року                                                                                           м.  Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді                  Панасюка С. Л.,

за участю секретаря                       Віндюк Н.І.,

позивачки                                        ОСОБА_1

відповідача                                      ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,  -

встановив:

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27 січня 1990 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1народження.

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,  обґрунтовуючи свої вимоги тим,  що з відповідачем давно не підтримують шлюбних відносин,  кожен веде господарство окремо,  матеріально не залежать один від одного. Із-за несумісності характерів,  відсутності розуміння один одного,  спільне життя стало неможливим.

Враховуючи наведене,  позивачка просить суд винести рішення,  яким розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_3

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала повністю,  просить його задовольнити з підстав,  викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні обставин,  викладених позивачкою,  не заперечив,  позов визнав повністю,  не заперечує проти розірвання шлюбу.  

Заслухавши пояснення позивачки,  відповідача та дослідивши матеріали цивільної справи,  суд приходить до висновку,  що позов підставний та підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 4 с 174 ЦПК України,  у разі визнання відповідачем позову,  суд,  за наявності для того законних підстав,  ухвалює рішення про задоволення позову.

Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу,  виданого 27 січня 1990 року відділом запису актів громадянського стану Донецької міської ради,  сторони 27 січня 1990 року уклали шлюб,  про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено відповідний запис заНОМЕР_1

Відповідно до п. 1  ст.  110 СК України,  позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до п. 2 с 112 СК України,  суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Як встановлено у судовому засіданні,  сторони тривалий час не підтримують подружніх

2

стосунків,  спільне господарство не ведеться,  в сім'ї втрачена взаємоповага та розуміння. Таким чином шлюб існує лише формально й зберегти сім'ю не можливо. Зважаючи на причини розірвання шлюбу,  вказані позивачкою,  подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам останньої та інтересам неповнолітньої дитини.

Враховуючи обставини по справі,  витрати,  пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦСу,  слід покласти на відповідача ОСОБА_2.

Керуючись  ст.   ст.  10,  60,  212,  213,  214,  215 ЦПК України,  на підставі  ст.   ст.  110,  112 Сімейного кодексу України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 27 січня 1990 року відділом запису актів громадянського стану Донецької міської ради,  актовий запис НОМЕР_1

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 17 (сімнадцять) гривень 00 копійок,  ОСОБА_1 від сплати мита звільнити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку,  встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.