Головуючий у 1 інстанції - Шипович В.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 року  справа №2а-2907/11/0521           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів  Юрченко В.П. ,  Попова В.В.

при секретарі: Крамській С.О.,

за участю: позивача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 травня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області про стягнення суми на оздоровлення, -   

ВСТАНОВИВ:   

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області про стягнення суми на оздоровлення за 2007 – 2010 роки та витрати на правову допомогу у сумі 500 грн.

Ухвалою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 травня 2011 року позовні вимоги за період 2007, 2008, 2009 роки залишено без розгляду, у зв’язку із пропуском строку звернення до суду.  

Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 травня 2011 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача та зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у сумі 3674 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

           Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким  позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився.   

              Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справ, позивач належить до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням, є інвалідом 3 групи.

В 2010 року відповідач перерахував позивачу суму компенсації на оздоровлення в розмірі 90 грн., при цьому керувався  постановою Кабінету Міністрів України № 562.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796–ХІІ передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІІ групи, які постраждали внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – 4 мінімальних  заробітних плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Колегія суддів зазначає, що вищевикладені приписи статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в  редакції станом на 05.07.2007 року є діючими, та на час спірних правовідносин не зупинялись та не змінювались іншими нормативно-правовими актами.

Разом з цим, Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року, всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (яким встановлено розмір щорічної допомоги як величину, кратну до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) встановлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів ІІІ групи, які постраждали внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Однак, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», розмір мінімальної заробітної плати, станом на час виплати позивачу допомоги на оздоровлення, складав 941 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», якими встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2010 рік.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, діяв в порушення вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснив виплату суму меншу, ніж встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та  Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», що призвело до порушення прав позивача.

Стосовно вимог апеляційної скарги щодо скасування постанови Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 травня 2011 року та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог, а саме за 2007, 2008, 2009 роки, колегія суддів зазначає, що у суду апеляційної інстанції немає законних підстав і повноважень на перегляд позовних вимог зазначеного періоду, оскільки вони були залишені без розгляду ухвалою суду першої інстанції від 17 травня 2011 року, яка не оскаржена.

Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, оскільки дані вимоги не підтверджуються відповідними доказами.     

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

В повному обсязі ухвалу було виготовлено 20 вересня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 21, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 травня 2011 року - залишити без задоволення.                 

Постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 травня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області про стягнення суми на оздоровлення - залишити без змін.                  

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів:    О.В. Карпушова В.П. Юрченко В.В. Попов