Справа № 2а-7145/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2011 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Дубас В.А., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату додаткової пенсії, щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 12.08.2011 року звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення в Дарницькому районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату додаткової пенсії, щорічної допомоги на оздоровлення, посилаючись на те, що він був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, йому встановлена друга група інвалідності безстроково, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Просив зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату недоотриманої раніше призначеної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.01.2007 року по день винесення рішення, з урахуванням проведених виплат і виплачувати щомісячно в подальшому, починаючи з дня винесення рішення, доки дані норми будуть чинними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, з моменту виникнення у нього права на отримання щорічної допомоги, а саме з 2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, йому встановлена 2 група інвалідності безстроково, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та отримує додаткову пенсію, передбачену статтею 50 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ із змінами та доповненнями (надалі - Закон № 796-ХІІ), а також щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 згаданого Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 796-ХІІ інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 48 вказаного Закону передбачено, що позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги.

Позивач звертався до відповідачів із заявами про перерахунок та виплату додаткової пенсії та щорічної допомоги, проте отримав необґрунтовану відмову.

Оскільки додаткова пенсія, щорічна допомога на оздоровлення йому виплачуються у меншому розмірі, ніж передбачено законом, просив позов задовольнити.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

З врахуванням того, що у справі наявні достатні докази, суд приходить до висновку про можливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання, а відтак у відповідності до ч. 4 ст. 183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою суду від 19.08.2011 року про відкриття скороченого провадження у справі позовні вимоги в частині зобов’язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за період з 01.01.2007 року по 11.02.2011 року включно та щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2006 року по 2010 рік включно - залишено без розгляду.

Представники відповідачів надіслали письмові заперечення проти позовних вимог та вказали, що вони діяли в межах чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до 1 категорії, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, а також допомогу на оздоровлення, що передбачено ст. 48, ч. 1 ст. 50, Закону № 796-ХІІ.

Відповідно до ст. 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 цього Закону № 796-ХІІ інвалідам 2 групи призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету міністрів України від 30 травня 1997 року № 523, яка є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсії відповідають змісту статті 50 Закону № 796-ХІІ.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам 2 групи у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат за місцям їх проживання органами соціального захисту населення.

Частиною 7 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. В даному випадку моментом здійснення виплати є момент ухвалення рішення у справі.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору суд виходить з того, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст. 50 Закону № 796-ХІІ підлягають застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»для розрахунку розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсій за віком використовується як розрахункова величина для визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії, передбаченої Законом № 796-ХІІ, оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали і є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Як вбачається з письмових пояснень відповідача-3 щорічна  допомога  на оздоровлення виплачується Центром на підставі розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, щорічна допомога на 2011 рік позивачу нарахована, однак ще не виплачена, тому відсутні підстави стверджувати, що права та інтереси позивача у цій частині порушені.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання дій протиправними, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 12.02.2011 року по 22.07.2011 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, необхідно зазначити, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет Закону України на 2011 рік»були внесені зміни, зокрема: доповнено Прикінцеві положення п.4, відповідно до яких установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та чатини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Зазначені зміни набрали законної сили з 19.06.2011 року.

Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року ухвалено Постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»(яка набрала чинності 23.07.2011 року) відповідно до якої встановлено інші розміри виплат для осіб на яких поширюється Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому позовні вимоги підлягають задоволенню по 22.07.2011 року включно.

Щодо позовних вимог позивача до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дарницького району м. Києва про призначення йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС додаткової пенсії, щорічної допомоги на оздоровлення, виплачувати в подальшому з моменту винесення рішення, то вони не підлягають задоволенню, оскільки позивачу вже призначена та виплачується додаткова пенсія та щорічна допомога на оздоровлення, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі.

Крім того, як вбачається з письмових пояснень відповідача-3 щорічна допомога на оздоровлення виплачується Центром на підставі розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, щорічна допомога на 2011 рік позивачу буде виплачена після надходження фінансування на вказані цілі.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративного суду можна оскаржити будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які вже вчинені, прийняті, ухвалені або відбулись, однак закон не передбачає можливість захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин на майбутнє.

Відповідно до ст. 90 КАС України витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони.

Матеріали справи містять акт прийому-передачі послуг від 11 серпня 2011 року, рахунок № 8160 від 11 серпня 2011 року, квитанцію від 11 серпня 2011 року, з яких вбачається, що позивачем було здійснено оплату на рахунок ТОВ «Надія». Однак, у матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги.

З огляду на викладене, не підлягають стягненню на користь позивача витратити на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 69-71, ч.4 ст.122, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, передбачену статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними.

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, за період з 12.02.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум грошових коштів.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення. Якщо постанова була винесена у письмовому провадженні або у разі застосування ч. 3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

СУДДЯ: