КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-260/11                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Свитка С.Л.     

Суддя-доповідач:  Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" листопада 2011 р.                                                                                                           м. Київ

                Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                              Вівдиченко Т.Р.

Суддів:                                        Бабенка К.А.

                                                              Мельничука В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Корсунь –Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь –Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3  до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь –Шевченківському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплати недоплачені виплати ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь –Шевченківському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплати недоплачені виплати.

Постановою Корсунь –Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 березня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до 4 категорії осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, отримує пенсію у відповідача та доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 39 та ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

           Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено, що особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

         Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

        Всупереч ст. 39 та ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, колегія суддів вважає, що відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 та 51 зазначеного Закону.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача, не знайшли свого підтвердження, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга відповідача –не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь –Шевченківському районі Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Корсунь –Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 березня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                                       Вівдиченко Т.Р.

Судді:                                                                                              Бабенко К.А.          

                                                                                                                                                 Мельничук В.П.