ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь  представники :

ВСТАНОВИВ :

          Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.10.05 (суддя Костенко Л.А.) порушено провадження у справі № 12/106-05 про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Конотопський електромеханічний завод»за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Конотоп, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1(ліцензія АА №НОМЕР_1), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.07.06 (суддя Кіяшко В.І.) (т.2 а.с.29-32) визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного фонду України в місті Конотоп в сумі 5540084,40 грн. до боржника - ВАТ «Конотопський електромеханічний завод», зобов'язано кредитора - Управління Пенсійного фонду України в місті Конотоп у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство, повноваження розпорядника майна боржника ОСОБА_1припинено, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2(ліцензія АБ №НОМЕР_2 від 15.11.04).

          Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державний департамент з питань банкрутства звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 21.07.06 в частині, що стосується призначення розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_2, аргументуючи порушенням норм матеріального права, а зокрема, ч.2 ст.2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно  з п.2 ст.2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,  державний орган з питань банкрутства  пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом. Механізм реалізації  вищезазначеного положення  Закону  регламентовано Порядком подання пропозицій господарському суду  щодо кандидатур арбітражних керуючих, затверджених наказом  Міністерства економіки України  від 25.04.2001 р. №87.

          Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі. Положеннями вказаної норми Закону також встановлено, що кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Отже, право надання пропозиції кандидатури розпорядника майна належить кредиторам боржника.

                  Відповідно до ч. 2 ст. 3¹ Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом, якщо інше не передбачено цим Законом. Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий ОСОБА_2 має ліцензію серії АБ №НОМЕР_2, видану 15.11.2004 Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.

Відповідно до ч. 3 ст. 3¹ Закону до призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії зазначених в цій частині осіб. При цьому, арбітражний керуючий при призначенні в письмовій формі має виявити свою згоду на призначення його, зокрема, розпорядником майна у певній справі.

Матеріалами справи підтверджується, що листом від 11.07.2005 №НОМЕР_3 Фонд державного майна України надіслав  до господарського суду Сумської області перелік відкритих акціонерних товариств, господарських товариств, та ВАТ, пакети акцій яких передано до статутних фондів холдінгових компаній, розташованих на території Сумської області, у статутних частках яких є державна частка. В даному переліку, ВАТ “Конотопський електромеханічний завод”   не має (арк. 34, 35).

Також, в матеріалах справи міститься інформація Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області щодо розміщення  державної частки (до 10% включно) в статутних фондах відкритих акціонерних товариств області станом 19.07.2004 (арк.36-38). В даному переліку підприємств також не має боржника -ВАТ “Конотопський електромеханічний завод”.

Відповідно до статті 33  ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але   в порушення вищезазначеної норми, касатор, не надав суду належні докази в підтвердження своїх доводів, а зокрема, доказів того, що він є підприємством   з часткою державної власності, що перевищує 25%  у своєму статутному фонді.

Матеріалами справи підтверджується подання заяви арбітражним керуючим ОСОБА_2 до господарського суду Сумської області про згоду на виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі (т.2 а.с.18).

Про відсутність доказів наявності державної частки в майні боржника зазначено також Постановою ВГСУ 08.02.2006 у даній справі (т.1 а.с.71-74).

Таким чином, судом першої інстанції при призначені розпорядника майна  в підготовчому засіданні суду дотримано норм матеріального та процесуального права при призначенні розпорядника майна ОСОБА_2

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України,  погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Сумської області від 21.07.2006 в частині призначення розпорядника майна у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111^5,,111⁷,111⁹,111¹¹ ГПК України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу Державного департаменту з питань банкрутства залишити без задоволення.

2.          Ухвалу господарського суду Сумської області від 21.07.06 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Б. Поляков

Судді                                                                                                 Л. Катеринчук

                                                                                                                    Н. Ткаченко