копія
Справа № 11-210, 2008 року Головуючий в 1-й інстанції Стецюк В.В.
Категорія: ст.286 ч.2 КК України Доповідач Дуфнік Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Дуфнік Л.М
суддів Козачка С.В., Шершуна В.В.
з участю прокурора Войтюка М.П.
захисника ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
представника потерпілої ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 25 січня 2008 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, водія Кам"янець-Подільського АТП 16808 , раніше не судимого,-
засуджено за ст. 286 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 30000 грн. моральної шкоди, а позов про стягнення 2050 грн. 60 коп. матеріальної шкоди на встановлення пам'ятника залишено без розгляду.
Постановлено стягувати з засудженого ОСОБА_1 щомісячно на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в особі матері ОСОБА_3, по 262 грн.80 коп. до досягнення повноліття, а в разі її навчання - до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років, починаючи з 21 грудня 2007 року.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 25 вересня 2007 року біля 19 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи власним автомобілем ВАЗ - 2103306, НОМЕР_1, рухаючись по проїжджій частині автодороги сполученням Кам'янець-Подільський - Стара Ушиця , на 3 км 400 м вказаної автодороги за межами населеного пункту, неподалік с.Слобідка Кульчиєвецька Кам'янець-Подільського району, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з велосипедом, який рухався в зустрічному напрямку та яким керував ОСОБА_6. Внаслідок ДТП ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований в реанімаційне відділення Кам'янець-Подільської ЦРЛ. В ніч на ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень помер в реанімаційному відділенні Кам'янець-Подільської ЦРЛ.
Причиною смерті ОСОБА_6 стало поєднання травм - закритої черепно-мозкової травми, субарахноїдального крововиливу , крововиливу в тканину мозочка, закритої спінальної травми, перелому 6 шийного хребця з повним руйнуванням спинного мозку на цьому рівні .
Причиною дорожньо-транспортної пригоди та заподіяння ОСОБА_6 тлесних ушкоджень, від яких він помер, стало порушення засудженим вимог п.п.2.9, 12.1, 12.2, 12.3, 14.2 Правил дорожнього руху України. Крім того, ОСОБА_1 перед початком обгону пересік лінію горизонтальної розмітки №1.1 (вузька суцільна лінія), яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах, виїхавши , таким чином, за межі своєї смуги руху в забороненому горизонтальною розміткою місці.
Як вбачається з апеляції засудженого ОСОБА_1, він просить змінити вирок суду першої інстанції, виключити з вироку обтяжуючу обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, та призначити йому покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки. Апелянт посилається на те, що суд не врахував всіх пом'якшуючих покарання обставин, зокрема, його позитивної характеристики, непрацездатності батьків, які не можуть здійснювати догляд за хворою сестрою, а також зазначає, що перебування його в місцях позбавлення волі унеможливить відшкодування збитків потерпілій.
В поданому на апеляцію засудженого запереченні потерпіла ОСОБА_3 вказує, що засуджений не розкаявся у вчиненні злочину, завдану шкоду повністю не відшкодував, його батьки є працездатними і на утриманні ОСОБА_1 не перебувають, як і не перебуває на його утриманні сестра. Крім того, потерпіла вважає, що судом вірно враховано обтяжуючу покарання засудженого обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим просить відхилити його апеляцію, в тому числі і в частині пом'якшення призначеного покарання та застосування ст.75 КК України .
Потерпіла ОСОБА_3 в своїй апеляції просить скасувати вирок суду першої інстанції в зв'язку з м'якістю призначеного покарання, а справу направити прокурору для проведення додаткового розслідування , оскільки вважає, що в діях засудженого вбачаються ще й ознаки злочину, передбаченого ст.135 ч.3 КК України, за який ОСОБА_1 необхідно притягнути до відповідальності. ОСОБА_3 також вважає, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір відшкодування моральної шкоди та не стягнув на її користь 2050 грн. необхідних для встановлення надгробного пам'ятника.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 і його захисника, а також потерпілої ОСОБА_3 і її представника, які підтримали свої апеляції і заперечували проти задоволення апеляції іншої сторони, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляцій засудженого і потерпілої не вбачається.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, повністю підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами і учасниками процесу не оспорюються.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що на момент вчинення злочину він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вони спростовуються даними протоколу медичного огляду для встановлення стану сп'яніння № 1343 від 25 вересня 2007 року, згідно з яким ОСОБА_1 в цей день о 21 год.15 хв. під час обстеження лікарем перебував у стані алкогольного сп'яніння. Ту обставину, що перед поїздкою ОСОБА_1 пив пиво, підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_7. Крім того, в крові засудженого також було виявлено алкоголь.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, а також обставин, що пом'якшують його покарання, в тому числі і тих, на які засуджений посилається в апеляції.
З врахуванням викладеного колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку місцевого суду та звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.
Не вбачається підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_1 і направлення справи на додаткове розслідування з метою притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст.135 ч.3 КК України, оскільки, як пояснив в судовому засіданні судово-медичний експерт Цвігун Я.Я. ушкодження у потерпілого були смертельними і врятувати його життя було неможливо. Крім того, не спростовані доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що він після вчинення наїзду, злякавшись, дійсно відразу не зупинився, але потім зупинив автомобіль і повернувся до місця події. Такі його пояснення підтвердив в суді свідок ОСОБА_7.Очевидці ДТП викликали швидку медичну допомогу і міліцію. Згідно з рапортом працівника міліції від 25 вересня 2007 року ОСОБА_1 справді було затримано неподалік місця пригоди. З врахуванням викладеного, на думку колегії, в діях ОСОБА_1 не вбачається складу злочину, передбаченого ст.135 КК України, а тому органами досудового слідства обґрунтовано винесено постанову 22 листопада 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи, яка на даний момент не скасована. Крім того, в суді першої інстанції потерпіла клопотання про направлення справи на додаткове розслідування з цих підстав не заявляла.
Не підлягає задоволенню апеляція потерпілої і в частині, що стосується цивільного позову.
Відповідно до ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, потерпіла ОСОБА_3 на момент постановлення вироку і до цього часу витрат , пов'язаних із встановленням надгробного пам'ятника , ще не несла, оскільки пам'ятник не встановлювала. Дану обставину вона підтвердила в апеляційному суді. З врахуванням викладеного суд першої інстанції не мав підстав для задоволення позову ОСОБА_3 про стягнення із засудженого 2050 грн.60 коп. витрат для встановлення надгробного пам'ятника , які не зроблені потерпілою.
Колегія суддів також вважає, що місцевий суд обґрунтовано частково задовольнив цивільний позов потерпілої про стягнення із засудженого моральної шкоди в сумі 100 грн., стягнувши лише 30 тис. грн. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкод суд відповідно до ст.23 ЦК України врахував глибину душевних страждань потерпілої, ступінь вини засудженого , а також те, що вказана шкода заподіяна злочином, вчиненим з необережності.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 25 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 - без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області Л.М.Дуфнік