справа № 235/5972/24

№ провадження 2/208/1724/25

УХВАЛА

Іменем України

03 квітня 2025 р.        м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Кузнєцова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації – АДРЕСА_1 ) представник позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (ЄДРПОУ 32281519, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хортицька, буд. 87Б) про стягнення компенсації втрати частини заробітку до моменту фактичного розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій позивач просить:

-стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітку з листопада 2019 року до моменту фактичного розрахунку на користь ОСОБА_1 .

Судом порушено справу за правилами спрощеного позовного провадження, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України, між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення судді.

Суддя, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

А згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення компенсації втрати частини заробітку до моменту фактичного розрахунку.

Предметна та суб`єктна юрисдикція загальних судів визначена § 1 Глави 2 ЦПК України. Зокрема, згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» в пункті 3 роз`яснив, що суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: - по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); - по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Підвідомчість справ господарським судам визначена приписами п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, - господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 26 березня 2025 року у справі № 905/169/25 було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126120421).

26 березня 2025 року о 23 год. 39 хв. на сайті ВГСУ розміщено публікацію №75623, якою Господарський суд Донецької області повідомив про відкриття 26 березня 2025 року провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське ", справа № 905/169/25 (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/?d=75623&v=c8a6f81d32&t=6).

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур Банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Аналогічні положення містить п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, згідно з яким господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Вимогами ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур Банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

У відповідності до ч. 9 ст. 30 ГПК України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Окрім того Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року, справа 607/6254/15-ц, роз`яснила, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута, полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

А згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Хоч норми ЦПК України і не містять прямих положень щодо можливості передачі справи на розгляд суду іншої юрисдикції, однак ч. 9 ст. 10 даного кодексу визначено, що у разі, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

За наведених обставин, з огляду на положення ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та приймаючи до уваги те, що стосовно відповідача відкрито провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку, що справу за матеріалами даного позову слід передати для вирішення до Господарського суду Донецької області для розгляду в межах справи №905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " Краснолиманське" за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 19, 31, 187, 260, 261, 353-355 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 20, 30 ГПК України, -

УХВАЛИЛА:

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», про стягнення компенсації втрати частини заробітку до моменту фактичного розрахунку-  передати до Господарського суду Донецької області для розгляду в межах справи №905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Дата складання повного тексту ухвали 03.04.2025 року.

Суддя        А. С. Кузнєцова