копія
Справа № 11-213/2008 року головуючий в І-ій інстанції: Трембач О.Л.
категорія: ст. 115 ч. 1 КК України доповідач: Шершун В.В.
ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«19» березня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Шершуна В.В.,
суддів: Суслова М.І., Лінника П.О.,
з участю прокурора: Драча І.В.,
та захисника: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від «09» січня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр-на України, уродженця м. Хабаровськ, РФ, жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, зварювальника у приватного підприємця, не одруженого, раніше судимого:
- 29.11.2000 р. за ст.ст. 86-1, 44, 140 ч. 2, 89 ч. 1, 223 ч. 1, 222 ч. 1, 17 ч. 2, 81 ч. 3, 42 КК України 1960 року до 5 років 6 місяців позбавлення волі, -
засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.
В строк відбування покарання постановлено зарахувати перебування засудженого під вартою з 08.08.2006 року.
Постановлено стягнути з засудженого на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій обл.:
- 117,65 грн. за проведення трасологічної експертизи № 656 від 15.09.2006 року;
- 117,65 грн. за проведення дактилоскопічної експертизи № 657 від 15.09.2006 року;
- 353,08 грн. за проведення експертизи холодної зброї № 689 від 22.08.2006 року;
- 117,65 грн. за проведення трасологічної експертизи № 719 від 06.10.2006 року;
- 353,08 грн. за проведення експертизи холодної зброї № 590 від 22.08.2006 року.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в закону силу залишено попередню - утримання під вартою.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він 07.08.2006 року, близько 23 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, вчинив умисне вбивство свого батька - ОСОБА_3 за наступних обставин.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 07.08.2006 року, близько 23 год., перебуваючи за місцем свого проживання АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому, знаходились в стані алкогольного сп'яніння. Через зловживання ОСОБА_3 алкоголем ОСОБА_1 зробив йому зауваження, внаслідок чого, між ними виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_1, схопивши ніж, наніс ним 4 удари ОСОБА_3 в ділянку шиї, лівого плеча та правого передпліччя. Після чого ОСОБА_1 відштовхнув ОСОБА_3, в результаті чого останній впав обличчям на сервант, розбивши скло, отримавши при цьому рану в лобній ділянці голови, та помер на місці події.
В своїх апеляціях ОСОБА_1 та в його інтересах захисник ОСОБА_2 просять вирок скасувати, а справу по обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 115 ч. 1 КК України закрити, в зв'язку з відсутністю події злочину.
Апелянти посилаються на істотні порушення органами досудового слідства та судом вимог КПК України та невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а також на однобічність та неповноту досудового та судового слідства.
Так, засуджений та захисник вказують, що органами досудового слідства було порушено порядок затримання ОСОБА_1, оскільки він фактично затриманий о 2.00 год. 08.08.2006 року, а згідно протоколу - о 20.00 год. того ж дня.
Також апелянти посилаються на застосування до ОСОБА_1 незаконних методів слідства, що призвело до його самообмови, а також недотримання органами слідства порядку призначення і проведення експертиз, та нерозв'язання судом клопотань підсудного та його захисника. Крім того, оскільки ряд свідків було допитано у відсутності захисника, то на їх думку, було порушено право на захист ОСОБА_1
На думку засудженого та його захисника, суд першої інстанції безпідставно послався у вироку на визнавальні покази ОСОБА_1, оскільки вони здобуті в ході застосування до нього незаконних методів слідства, внаслідок чого ці покази є непослідовними та суперечливими.
Апелянти також вважають, що суд першої інстанції без будь-яких мотивів, всупереч ст. 334 КПК України відхилив покази потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, покази експерта Дунаєвського С.В. та висновки судово-медичної експертизи та медико-криміналістичних експертиз в частині, що виправдовують засудженого.
Захисник та засуджений також вказують, що експерт Гавадза Р.В. провів розтин тіла потерпілого з грубим порушенням існуючих правил, не зафіксував вилучення з трупа однієї з ран, а тому наступні висновки про те, що в цій рані містяться сполуки заліза, на підставі чого органи слідства та суд прийшли до висновку, що ОСОБА_8 засудженим були спричинені ножеві рани, - є недопустимими.
При цьому апелянти вказують, що були позбавлені можливості ставити питання експертам, в зв'язку з чим, висновки останніх не повні і не дають відповіді на всі питання, які виникають по справі.
В своїй апеляції потерпілий ОСОБА_4 просить вирок скасувати і справу щодо ОСОБА_1 - його брата - закрити.
Він вважає, що засуджений не причетний до смерті батька, який був в стані алкогольного сп'яніння і, не втримавшись на ногах, впав на сервант, розбивши при цьому скло і отримавши смертельні порізи від скла. В зв'язку з цим, ОСОБА_4 підтримує апеляції засудженого та його захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_4 на підтримку поданих ними апеляцій, думку державного обвинувача, який вважав вирок законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню.
Ст. 22 КПК України передбачає, що прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.
Забороняється домагатись показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів.
Названим вимогам досудове та судове слідство по справі не відповідає, а тому вирок підлягає скасуванню з підстав його однобічності та неповноти.
Колегія суддів встановила, що винність ОСОБА_1 за ст. 115 ч. 1 КК України обвинувачення і суд обґрунтовують висновками комісійної судово-медичної експертизи, згідно висновків якої, в рані вилученій з шиї потерпілого ОСОБА_3 виявлено наявність сполук трьохвалетного заліза, з чого експерти зробили висновок про те, що вона нанесена ножем.
Разом з тим, як видно з висновків комісійної та інших експертиз, експерти визначаючи, що рани потерпілого могли бути спричинені як ножем, так і уламками розбитого скла, вказали, що рана розміром 10,2 см. на 2,5 см. з більшою вірогідністю спричинена ножем, оскільки в ній наявні сполуки заліза.
Однак, повністю погодитись з такими висновками неможливо, оскільки вони дані передчасно, на підставі неналежних доказів.
Колегія суддів вважає, що в справі відсутні докази приналежності рани, яка була об'єктом названих досліджень, потерпілому ОСОБА_3
Так, як видно з акту судово-медичного обстеження (08.08.-14.08.2006 року - Т. 1 а.с. 102-103), в ході судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_3 названа рана не вилучалась, в усякому разі така дія експерта в акті не відображена. Разом з тим, експерт вказує, що у потерпілого виявлені різані рани шиї.
Згідно ж висновків судово-медико-криміналістичного дослідження № 81 від 04.09-15.09.2006 року, яке слідчим не призначалось, проведеного за направленням судово-медичного експерта Гавадзи Р.В. (Т. 1 а.с. 106-108) на зовнішній поверхні клаптика шкіри, вилученого з шиї трупа ОСОБА_3 виявлено колото-різану рану, на якій присутні сполуки трьохвалентного заліза.
Названі обставини дозволяють виказувати сумніви, чи дійсно належить вказаний клапоть шкіри, в якому виявлені сполуки заліза саме ОСОБА_3, оскільки закріплених законним чином доказів такої належності в справі немає. Тим більше, що речовим доказом по справі цей клапоть шкіри не визнаний.
Слід також зауважити, що в додатку до комісійної експертизи (Т. 2 а.с. 15-28) мається фото трупа ОСОБА_3, на якому потоки крові не співпадають з потоками крові, зафіксованими на фото трупа в ході огляду місця події, що дає можливість підозрювати проведення туалету трупа до його дослідження, а отже і не виключає можливості потрапляння в рану сполук заліза саме таким чином.
При цьому колегія суддів відмічає, що первісні носії інформації, вираженої в названих фотографіях, а також посилання про застосування фотографування в ході проведення експертиз в справі відсутні
За таких обставин, органи досудового слідства зобов'язані були шляхом допиту експертів, а також оперативним шляхом встановити місце знаходження, витребувати та долучити до матеріалів справи відповідні документи, супровідні, журнали тощо; крім того, з застосуванням оперативно-розшукових методів з'ясувати чи дійсно предметом названих експертиз була шкіра саме потерпілого, а також встановити місце знаходження зразків тканин тіла потерпілого, а також визнати клапоть шкіри речовим доказом по справі; призначити та провести за необхідністю судово-генетичну експертизу.
Експериментальним шляхом слід встановити можливість або неможливість занесення сполук заліза в рану в ході розтину.
Крім того, шляхом повторного за участю експерта, відтворення обстановки та обставин події, слід перевірити версію підсудного про отримання потерпілим тілесних ушкоджень шляхом випадкового падіння на скло серванту.
Вимагає додаткової перевірки і посилання потерпілого про застосування до нього працівниками міліції незаконних методів слідства, оскільки вона проведена поверхово, без врахування того, що 08.08.2006 року ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями був доставлений в травмпункт Хмельницької міської лікарні о 22.20 год., в той час, коли по справі встановлено, що він був затриманий о 02.00 год. 08.08.2006 року, а в протоколі затримання від 20.45 год. 08.08.2006 року посилання про наявність у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень відсутні (Т. 1 а.с. 41-43).
Названі недоліки не можуть бути усунуті в судовому засіданні, оскільки вимагають застосування оперативних та слідчих дій, а тому за своїм обсягом та специфікою, тривалістю часу, необхідного для їх проведення, - не притаманні суду.
Згідно ч. 1 ст. 374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування, у випадку якщо при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту дізнання чи досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
В ході додаткового розслідування необхідно усунути вищеназвані недоліки, а також усунути недоліки, вказані в апеляціях засудженого, його захисника та потерпілого.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 365, 366, 374 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляції потерпілого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 задоволити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити прокурору м. Хмельницького для організації додаткового розслідування.
Запобіжний захід залишити ОСОБА_1 утримання під вартою.
Головуючий: /підпис/
судді: /підпис/
Копія вірна, згідно оригіналу
cуддя апеляційного суду Шершун В.В.