Справа № 2-46/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

17 жовтня 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

В складі: головуючого  судді - Петрюк Т.М.

               При секретарі –Рудовій Л.В

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до   ОСОБА_3, ОСОБА_1 міської ради, відділу держкомзему у Верхньодніпровському районі, третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради та визнання недійсним державного акту про прав приватної власності на землю-

                                               ВСТАНОВИВ:

       До суду звернулася позивач  ОСОБА_2, з позовом про визнання недійсним рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради та визнання недійсним державного акту про прав приватної власності на землю  до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 міської ради відділу держкомзему у Верхньодніпровському районі третя особа ОСОБА_4П, посилаючись на наступне:    згідно свідоцтва про право власності на  житло від 30.12.1997 року, вона приватизувала квартиру  № 2 в трьохквартирному одноповерховому будинку за адресою: м. Верхньодніпровськ вул. Дніпровська , 66.

       Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 898 від 11.10.2006 року було надано дозвіл на зняття з балансу КП «Житловик»належну їй квартиру.

        На підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 460 від 14.12.1999 року  їй був виданий державний  акт на право приватної власності на землю загальною площею 0.0261 га. Акт від 16.03.2000 року було зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під № 411. Однак при виділенні їй земельної ділянки не  були враховані її інтереси, а саме не враховані відмостки, які починаються безпосередньо від стіни її будинку, та повинні бути виділені їй для обслуговування її жилого будинку, цим самим було порушено  будівельні норми.

       У вересні 2007 року їй стало відомо, що її сусідка ОСОБА_3 ( власниця квартири № 1) оформляє технічну документацію для отримання прилеглої до її квартири земельної ділянки в оренду.

        Постійною депутатською комісією по земельним питанням при ОСОБА_1 міській раді був складений  Акт № 162 від 02.12.2008 року, згідно якого комісія узгодила сумісну межу  між земельною ділянкою по вул. Дніпровській 66/2 і  земельною ділянкою по вул. Дніпровській 66/1 згідно з технічною документацією для передачі ОСОБА_3, земельної ділянки в оренду.

       Даним рішенням  комісії були порушені її права, передбачені Земельним кодексом України, а саме:

  1. комісія прийнявши рішення, не взяла до уваги те, що земельна ділянка, яка надається  в оренду ОСОБА_3, починається безпосередньо від стіни її  будинку, без врахування відмостки, які межують зі стінами квартири, яка належить їй на праві власності. На даний час стан цих відмосток знаходиться в аварійному  стані із-за тріщин та провалів, які несприятливо впливають тільки на її частину будинку, але  якщо вони будуть передані   в оренду, то вона не зможе усувати поломки та робити ремонт. Крім  цього труба поставки питної води до її квартири, розташована під відмоткою та під цією земельною ділянкою. Згідно ст. 113 ЗК України, оспорювана земельна ділянка належить до санітарної зони, а тому відповідно до ч. 2 ст. 113 ЗК України в межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може привести до нанесення шкоди підземним  та відкритим  джерелам водопостачання та  водоочистки спорудам, водоводам, об»єктам оздоровчого призначення, біля  яких вони споруджені.

2. при наданні в оренду земельної ділянки,  їй будуть створені не благополучні  умови, так як підхід до її квартиру здійснюватиметься лише  через земельну ділянку ОСОБА_3

3. ОСОБА_3, переобладнала свою квартиру під магазин, та має намір на наданій в оренду земельній ділянці добудувати магазин. Таким чином збільшивши свій магазин ОСОБА_5О,. затулить  її вікна, які виходять на зазначену земельну ділянку стінами магазину,  що й стало підставою зверненя до суду

       В судовому засіданні позивач  позовні вимоги підтримала в повному об»ємі, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.

       Відповідач ОСОБА_3, в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Під час попереднього судового засідання  проти задоволення позовних вимог заперечувала. та  пояснювала, що наміру добудовувати магазин у неї немає в даний час  вона лише оформляє документацію на оренду земельної ділянки біля магазину.

       Відповідач,  представник    ОСОБА_1 міської ради проти задоволення позовних вимог заперечував, при цьому пояснив, що при приватизації земельної ділянки позивачкою межі земельної ділянки були погоджені з сусідніми землекористувачами даного будинку і позивач була згодна з  установленими межами. Права позивачки при передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_3, порушуватись не будуть, так  як для її проходу до своєї квартири буде встановлений сервітут. А у випадку, якщо ОСОБА_3. буде добудовувати  магазин, то їй потрібно буде розробити технічну документацію з одержанням дозволів відповідних  служб, в даному  випадку також будуть враховані інтереси позивача.

      Представник  відповідача  відділу держкомзему у Верхньодніпровському районі проти задоволення позовних вимог заперечував при цьому  пояснив, що підстав для заміни акта про право приватної власності на землю позивачці  немає, так  як при приватизації земельної ділянки позивачки  межі її земельної ділянки були погоджені  і ніяких претензій вона нікому  не пред»являла. Крім того при приватизації  її земельної ділянки до   позивачки увійшла відмостка третього співвласника будинку ОСОБА_4, і претензій з цього приводу вона не пре»являє

         Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи суд вважає, що  позовні  вимоги не підлягають задоволенню за наступними підставами.

         Судом встановлено, що   відповідно до  свідоцтва про право власності на  житло від 30.12.1997 року,  позивач ОСОБА_2, приватизувала квартиру  № 2 в трьохквартирному одноповерховому будинку за адресою: м. Верхньодніпровськ вул. Дніпровська , 66.

       Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 898 від 11.10.2006 року було надано дозвіл на зняття з балансу КП «Житловик»належну позивачці квартиру.

           На підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 460 від 14.12.1999 року позивачці був виданий державний  акт на право приватної власності на землю загальною площею 0.0261 га. Акт від 16.03.2000 року було зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під № 411.

       Позивач просить визнати недійсним рішення ОСОБА_1 міської ради № 460 від 14.12.1999 року та державний акт про право приватної власності на землю на тій  підставі, що до них не увійшла  відмостка біля її квартири зі сторони іншого співвласника будинку ОСОБА_3

         Проте на  з даної підстави суд вважає, що рішення ОСОБА_1 міської ради визнане недійсним не може бути, так як за зверненнями  щодо приватизації земельної ділянки громадян  ОСОБА_1 міська рада приймає лише рішення щодо передачі у приватну власність громадян  земельної ділянки відповідної площі чи відмови у цьому, а не визначає межі земельної ділянки в натурі.

     Після прийняття  ОСОБА_1 міською радою рішення та на його підставі  проводиться робота щодо встановлення меж земельної ділянки та виготовлення акту про  право приватної власності на земельну ділянку.

      Згідно оглянутої в судовому засідання справи про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_6А в м. Верхньодніпровську по вул. Дніпровській. 66/ 2  встановлено, що на  наступний  день  після прийняття ОСОБА_1 міською радою рішення № 460 від 14.12.1999 року про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2А вона 15.12.1999 року звернулась Верхньодніпровського землевпорядного підприємства з замовленням на оформлення документів на право приватної власності на землю, що підтверджується копією замовлення.

       На виконання даного замовлення була створена  комісія, якою в присутності позивачки та  двох інших власників квартир даного будинку, встановила в натурі межі  земельної ділянки, що передається у власність ОСОБА_7 На даному документі є підписи як  членів комісії так і позивачки та інших двох власників квартир  зазначеного будинку. зауважень ні від кого із власників квартир щодо меж земельної ділянки  не надійшло.

      З  чого суд робить висновок, що позивач була згодна з  установленими межами  її земельної ділянки, так  як ніяких претензій  з  приводу того, що до меж її земельної ділянки не увійшла відмостка біля стіни її квартири не пред»являла. На підставі даної документації 16.03.2000 року позивачці був виданий державний акт на землю

       Допитаний в судовому засіданні в якості  спеціаліста начальник відділу архітектури та містобудування  верхньодніпровської РДА ОСОБА_8, в судовому засіданні пояснив, що згідно  санітарно -  будівельних норм біля будинку повинна  бути відмостка відповідної  ширини, проте  сантірно - будівельними нормами не передбачено визнання   недійсним державного акту на землю з тих причин, що до акту приватизації земельної ділянки не увійшла відмостка.

     Також судом  встановлено, що відмостка  відноситься до будинку в цілому, а позивачка є власником  лише квартири, та  земельної ділянки, а не будинку в цілом

       Постійною депутатською  комісією при ОСОБА_1 міській раді 02.12.2008 року було проведено обстеження земельних ділянок ОСОБА_9, та ОСОБА_2А,. та складений акт № 162. Даним актом передбачено, що для проходу до квартири ОСОБА_2А,. на земельну ділянку ПП ОСОБА_3, встановлюється сервітут відповідно до ст. 98, 99 ЦК України.

     Відповідно  права позивачки ОСОБА_2А,. щодо проходу  до належної їй квартири порушені не будуть, так як для  вільного проходу їй встановлюється сервітут.

        Посилання  позивача ОСОБА_2. на те, що під відмоткою біля стіни її квартири проходить труба питної води і тому на дану частину  земельної ділянки  відповідно до ст.113 ЗК України потрібно установити санітарну зону суд вважає безпідставними

         Так як відповідно до ч. 1 ст. 113 ЗК України зони санітарної охорони створюються навколо об»єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозбірна та водоочисні споруди, об»єкти оздоровчого призначення та інші для їх санітарно-епідеміологічної  захищеності.

        Таким чином, по-перше, зони санітарної охорони –це різновид охоронних зон, призначених для охорони особливо цінних природних об»їектів від негативного впливу природних та  антропогенних чинників довкілля.

        По друге, згідно ч. 1  ст. 113 ЗК України  зони санітарної охорони встановлються для санітарно-епідеміологічної захищеності. Позивач не ззанчає в чому полягає порушення санітарно-епідеміологічної обстановки навколо її квартири.

        Позивач не вказує, що санітарна зона  стосовно відмостки і водопровідної труби, яка знаходиться  під нею  необхідно  для санітарно –епідеміологічної захищеності  і в чому  полягають такі порушення.

         Посилання позивач на те, що ОСОБА_3,  може в  майбутньому  може  добувати свій магазин і затулить їй вікна є надуманими, так  як судом встановлено, що на даний час  відповідач ОСОБА_3,  оформляє документацію лише для оформлення договору  оренди прилеглої до її частини будинку території.  Документація на  розширення свого  магазину відповідачем ОСОБА_3, не виготовляється. Крім того,  для  того, щоб добудувати  магазин, ОСОБА_3О,. потрібно буде отримати дозволи різних служб, розробити проектну документацію і якщо будуть ущемлятись права   позивачки, то необхідні для будівництва дозволи   відповідач ОСОБА_3О,. не отримає.

      Судом також встановлено, що рішення №  460 про приватизацію належної позивачці земельної ділянки прийняте в 1999 році. Державний акт на право приватної власності на землю  виготовлений  в 2000 році. Таким  чином позивачкою пропущений строк позовної давності щодо їх оспорювання. В своїх позовних вимога  позивач не ставить прохання щодо поновлення їй строку позовної давності.

       Посилання позивачки на те, що  про те, що відмостка  біля  стіни  її квартири не увійшла до   акту  про право  власності на земельну ділянку, вона  дізналась лише в 2008 році. Суд  вважає безпідставним, так  як  при погоджені  меж земельної ділянки  позивач була присутня, про свідчить її підпис на відповідній документації. Знала  яка земельна ділянка  їй відводиться в натурі і претензій з приводу того, що відмостка  біля стіни її квартири не   включена до акта про право власності на землю,  не пред»являла.

      За таких обставин суд вважає, що в задоволенні позовних вимог потрібно відмовити в повному об»ємі.

         Керуючись ст. 10, 60, 212, 213,  214, 215 ЦПК України. суд,-

                                                   ВИРІШИВ:

   У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 460 від 14.12.1999 року про приватизацію земельної ділянки площею 0.0261га., розташованої в АДРЕСА_1, визнання  недійсним державного акту про право приватної власності на землю серії Ш-ДП № 015525 від 16.03.2000 року на ім»я  ОСОБА_2, зобов»язання виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради видати рішення про приватизацію земельної ділянки з урахуванням відмостки, розташованої біля стіни жилого будинку за  адресою: АДРЕСА_2 та зобов»язання відділу земельних ресурсів Верхньодніпровського району видати державний акт на право приватної власності на землю  на ім.»я ОСОБА_2, позивачу ОСОБА_2 –відмовити.

       Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд. Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення

Суддя