Справа №  2-259/11

  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 року                                                                                                  смт.Новгородка

  Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

 головуючої судді                    Сосновської Л.І.,

при секретарі                    Троян Л.Л.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення строку на звернення до суду, визнання житлового будинку із надвірними спорудами спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями,

  В С Т А Н О В И В:

  Позивачка звернулася до суду із вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.05.1997 р. вона уклала з відповідачем шлюб, який був зареєстрований відділом РАЦСу Кіровоградського міськвиконкому, актовий запис №240. Рішенням суду від 12.11.2007 р. вказаний шлюб було розірвано. Від спільного проживання сторони мають неповнолітню дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

За період перебування у шлюбі сторони придбали житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований в смт. Новгородка по вул. Орджонікідзе, 46, а договір –купівлі-продажу  було оформлено на відповідача.

Після розлучення позивачка разом із дитиною залишилась проживати у вказаному будинку, а відповідач, створивши нову сім»ю, пішов проживати окремо в будинок по вул. Котовського,1 а смт. Новгородка, який теж придбано ними під час шлюбу. За спільною домовленістю сторони розділили майно, яке було придбано під час шлюбу. Позивачка, продовжуючи жити у спірному будинку, вважала, що вона є його власником у зв»язку з добровільним розподілом майна. Проте відповідач, після спливу трьохрічного строку після розлучення, намагається будь-яким чином виселити позивачку та їхню неповнолітню дитину із спірного будинку, постійно погрожував, що розбере житло на будматеріал, а також стверджував, що будинок належить тільки йому.

В судовому засіданні позивачка та її представник –адвокат ОСОБА_4»яненко Т.О., яка діє на підставі договору про надання правових послуг адвоката (а.с.16), позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні, надали суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просили суд:

- визнати житловий будинок з надвірними будівлями, що розташовані в                       смт. Новгородка по вул. Орджонікідзе, 46 Кіровоградської області, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

- визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями;

- стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати у розмірі                  1878,50 грн.

Представник відповідача –адвокат ОСОБА_5, який діє на підставі договору про надання юридичних послуг (а.с.34), заперечував щодо задоволення позовних вимог. Суду пояснив, що дійсно позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. 26.05.2000 р. батько відповідача, з метою забезпечення останнього житлом, здійснив обмін свого автомобіля марки «АЗЛК-408», номерний знак М5493КД, на спірний житловий будинок, власником якого був ОСОБА_6 Автомобіль було передано за дорученням, а будинок оформлено на відповідача згідно договору купівлі-продажу. В момент купівлі будинку, позивачка та відповідач не працювали, а тому не мали змоги самостійно придбати житло. Після розірвання шлюбу питання поділу будинку не ставилося, так як сторони добре знали, що спірний будинок належить відповідачу. Крім того, відзначив, що позивачкою пропущено строк позовної давності на звернення до суду без поважних причин.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що позивачка доводиться йому рідною дочкою. Позивачка та відповідач під час перебування у зареєстрованому шлюбі придбали, приблизно за 7 000 грн., житловий будинок в смт. Новгородка по  вул. Орджонікідзе, 46. На купівлю спірного будинку свідок давав 1000 грн., а також неодноразово надавав кошти для проведення ремонту в будинку. Після розлучення позивачка та відповідач у добровільному порядку розділили належне їм майно, придбане у шлюбі, останній забрав майже всі речі з будинку, два автомобіля та мопед, а за позивачкою залишив вищевказаний будинок, оселився в другому будинку, який теж був придбаний у шлюбі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлені такі факти і відповідні  їм правовідносини, які регулюються ст.ст.60, 70-72 СК України.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: жилі будинки.

Згідно ст.ст.70,71 СК України майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі і частки майна є рівними.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони із 17.05.1997 р. перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 12.11.2007 р. було розірвано. Від спільного проживання сторони мають неповнолітню дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5, 6, 14).

За період перебування у шлюбі сторонами було придбано житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований в смт. Новгородка по вул. Орджонікідзе, 46, а договір – купівлі-продажу  було оформлено на відповідача. (а.с.8-10, 12, 13).

Після розлучення позивачка разом із дитиною залишилась проживати у спірному будинку, а відповідач, створивши нову сім»ю, пішов проживати окремо. За спільною домовленістю сторони розділили майно, яке було придбано під час шлюбу, тому позивачка, будучи юридично не обізнаною, продовжуючи жити у спірному будинку, вважала, що вона є його власником, так як будинок було придбано під час шлюбу, тому пропустила строк на звернення до суду з поважної причини. Згідно ч.5 ст.267 ЦК України підлягає поновленню строк на звернення позивачки до суду, оскільки встановлено, що він пропущений з поважної причини.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд критично віднісся до ствердження представника відповідача про те, що спірний житловий будинок батько відповідача обміняв на власний автомобіль з метою забезпечення останнього житлом, так як даний факт не підтверджується жодним доказом по справі. Крім того, згідно довідки, виданої Державним нотаріальним архівом в Кіровоградській області, нотаріальна дія, щодо посвідчення довіреності на право керування автомобілем на ім»я ОСОБА_6 –попереднього власника будинку, від імені ОСОБА_8 не вчинялась.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що спірний житловий будинок з надвірними будівлями є спільною сумісною власністю подружжя, так як був придбаний під час перебування сторін у шлюбі, а тому позивачка має право на визнання за нею права власності на ? частку вказаного будинку.

Відповідно до ст.ст.84,88 ЦПК України судові витрати та витрати на правову допомогу, які понесені позивачкою необхідно стягнути з відповідача на її користь.

Керуючись, ст.ст.60, 70-72 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88,  208-218, 294, 296 ЦПК України, суд, -

  В И Р І Ш И В:

  Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення строку на звернення до суду, визнання житлового будинку із надвірними спорудами спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями –задовольнити.

Визнати житловий будинок з надвірними будівлями, що розташовані в смт. Новгородка по вул. Орджонікідзе, 46 Кіровоградської області, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою                              смт. Новгородка вул. Орджонікідзе, 46 Кіровоградської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1878,50 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги через суд першої інстанції.

                     Суддя                                                                      Л.І. Сосновська