Судове рішення #193548
10/134пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

12 жовтня 2006 р.                                                                                   

№ 10/134пн  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддя

Є.В. Першиков  

судді

Г.В.Савенко


І.П. Ходаківська

розглянувши

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртан”

на  

рішення від 04.07.2006р. господарського суду Донецької області

у справі

№ 10/134пн  

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртан”

до

Приватного підприємства ”Торговий дім “Казимір” м.Констянтинівка

про

спонукання прийняти зобов’язання по договору та сплатити вартість продукції


З участю представників :

позивача –Миронов Ю.Б., за довіреністю

відповідача –Чумаков  О.О., за довіреністю


                                                        ВСТАНОВИВ :


          Рішенням від 04.07.2006р. господарського суду Донецької області по справі № 10/134пн  відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРТАН” до ЧП „Торговий будинок „Казимір” про спонукання відповідача прийняти  хімічні матеріали згідно договору №5/77 від 4.01.2005р. та заявки від 03.06.2005р. №187 на суму 348910,70 грн., та спонукання провести передоплату за поставку продукції у розмірі 50%, а саме 174455,35 грн.

       Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю “Укртан” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 04.07.2006р. господарського суду Донецької області по справі № 10/134пн  і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги .

        Справа розглядається по суті колегією суддів у постійному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді Савенко Г.В., Ходаківська І.П., утвореною розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.04.04.       

        Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.

       Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2005р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупцем) був укладений договір №15/77 на поставку хімматеріалів фірми TFL.

Відповідно до пункту 1. договору, сторони визначили, що вартість продукції - хімічних матеріалів складає 500 000 грн.

У пункті 3 сторони встановили, що кількість, асортимент та строки поставки сторонами визначаються окремо по кожній партії.

       Згідно пункту 7 угоди, сторони домовились, про передоплату товару у розмірі 50 %, інші 50 % сплачуються шляхом надання послуг, виконання робіт, взаємозаліком тощо.

Відповідно до пункту 13 сторони визначили термін дії договору з моменту його підписання до  повного виконання.

Листом № 187 від 03.06.2006 р. відповідач здійснив замовлення на поставку партії хімматеріалів фірми TFL на суму 348 910,70 грн.   

       Проте, листом від 04.07.2005р. відповідач в односторонньому порядку відмовився   від закупівлі хімматеріалів фірми TFL  .

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідача  виконати взяті на себе зобов’язання згідно  договору № 15/77 від 04.01.2005р. та заявки від 03.06.2005р. № 187 на суму 348 910,70грн. і прийняти хімічні матеріали, які вже придбані позивачем для виконання своїх зобов’язань  за вказаним договором, та  провести передоплату за поставку продукції у розмірі 50 %, а саме 174 455,35 грн.

       Відмовляючи в позові  місцевий господарський суд зазначив, що в листі-заявці №187 від 03.06.2005р, на який посилається позивач, є посилання на контракт №68 від 01.06.2005р., в той час як предметом розгляду цієї справи є зобов’язання за договором № 15/77.

Разом з  цим в оскаржуваному рішенні господарським суду першої інстанції встановлено, що окрім спірного договору на поставку хімматеріалів фірми TFL між сторонами не укладалось будь - яких інших угод.

Вищенаведене свідчить про  направлення заявки №187 на суму 348 910,70 грн. саме за договором  № 15/77 від 04.01.2005 р. Вказані обставини  підтверджує і зміст листа №187 від 03.06.2005р., який  повністю відповідає п.1 договору №15/77 від 04.01.2005р. щодо предмету поставки, а саме хімматеріалів фірми ТFL.  При цьому, заявка  була  направлена саме позивачу (ТзОВ „УКРТАН”), та підписана уповноваженою особою відповідача - директором  Липовою Л.С.

        В мотивувальній частині рішення суд посилається також  на той факт, що відповідачем, за його твердженням, був направлений позивачу  лист №132 від 04.07.2005р. про помилковість направлення листа-заявки №187 від 03.06.2005р. на адресу позивача.

        Зазначений факт,  лише підтверджує односторонню відмову позивача від взятих за договором зобов’язань. Посилання відповідача в листі на неналежну якість товару не підтверджені  жодними доказами по справі та не були встановлені судом.

        Окрім того, в абзацах 3, 8 відзиву №168 від 27.04.2006р. на позов відповідач  неодноразово зазначає, що лист про відмову від закупівлі хімматеріалів був направлений, у зв’язку з переходом  на іншу технологію обробки шкіри і застосуванням інших матеріалів.

        Тобто, за твердженням відповідача,  мова жодним чином не йшла про помилковість направлення  листа-заявки на поставку продукції №187 від 03.06.2005р., а про односторонню відмову від виконання взятих відповідачем  зобов’язань  згідно   договору № 15/77 від 04.01.2005 р. та заявки від 03.06.2005 р. № 187, у зв’язку з суб’єктивними факторами, на які посилається відповідач (перехід на іншу технологію обробки шкіри).

        Також, колегія суддів  вважає  помилковими висновки місцевого суду щодо відсутності узгодження ціни на поставку товару, зазначаючи при цьому, що згідно п.6 зазначеного договору ціни на товари, які поставляються погоджуються і зазначаються у накладних, специфікаціях тощо.

       З матеріалів справи вбачається,  що  ціна товару, одиниця виміру та кількість  визначена відповідачем у листі - заявці  №187 від 03.06.2005р. по кожному найменуванню (а.с.7, 8), що відповідає предмету поставки товару визначеного  договором.        

       Колегія суддів зазначає, що за своєю правовою природою договір № 15/77 від 04.01.2005 р. є договором поставки.  

       Відповідно до ч.1 ст.265 ГК за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

        Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.  

       Відповідно до ч.7 ст.193 ГК не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

       В порушення вищенаведених норм законодавства, місцевий господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог.  

       Беручи до уваги всі вищевикладені обставини в їх сукупності колегія суддів прийшла до висновку, що рішення від 04.07.2006р. господарського суду Донецької області підлягає скасуванню, а позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртан” задоволенню.


        Керуючись, ст.ст.111-5,  111-9, 111-7, 111-11   Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

 

                                                ПОСТАНОВИВ :

1.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртан” задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Донецької області від 4 липня 2006р. по справі  №10/134 пн скасувати.

3.          Прийняти нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртан” задовольнити.

4.          Зобов’язати  Приватне підприємство ”Торговий дім “Казимір” виконати зобов’язання згідно договору №15/77 від 04.01.2005р. та заявки від 03.06.2005р. №187, а саме :

–          прийняти хімматеріали фірми TFL   на суму 348 910,70 грн.  ;

         –провести передоплату за  поставку зазначеного товару  у розмірі 50% від їх вартості, а саме 174 455,35 грн.

5. Стягнути з Приватного підприємства ”Торговий дім “Казимір” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртан” державне мито у сумі  3574.10 грн.  ( 3489.10 грн.  + 85 грн.);  витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118.00 грн.;  державне мито за перегляд справи в касаційній інстанції у сумі  2787.05 грн.  

      6. Видачу наказу покласти на господарський суд Донецької області .


  

Головуючий    суддя                                                                     Є.В.Першиков    

                                                                  

Судді                                                                                              Г.В.Савенко

                 

                                                                                                        І.П.Ходаківська

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація