Справа № 2-404 / 2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 3 березня 2008 року Смілянський міськрайсуд Черкаської області в складі :

                                      головуючої - судді             ХАРЧЕНКО Л.Г.,

                                      при секретарі                      БОЙКО Л.М.,

                                      та адвоката                          ОСОБА_1,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

     Рішенням Смілянського міського суду  від 28 грудня 2001 року , було проведено розділ спільного майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2, згідно якого їх будинковолодіння, що в АДРЕСА_1 було реально розділено.

     ОСОБА_3 виділено в користування квартиру № 2, що складається із приміщень : (на плані літ .П/п) (1/2 1-2), 1-3, 1-4 , підвал з погрібом; (на площі літ. А) 1-1, 1-2, 1-3 і зобов'язано побудувати перегородку на першому поверсі в приміщенні (1-2), роз'єднавши навпіл коридор, виконати кладку ½ селікатної цегли М 75, закласти дверні прорізи, що ведуть в кімнату 1-2 та 1-3, встановити новий дверний блок з кімнати 1-2 в кімнату 1-3, для обладнання окремого входу.

      Також ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зобов'язано виконати сантехнічні роботи по переобладнанню та монтажу незалежних систем опалювання, каналізації, встановленню окремих по квартирних систем обліку(лічильники).

     ОСОБА_2, 1 жовтня 2007 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 і просить стягнути з неї на його користь 7 723 грн. матеріальної та 15000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що ОСОБА_3 достовірно знаючи,  що рішення Смілянського міського суду від 28 грудня 2001 року скасовано ухвалою Апеляційного суду  Черкаської області від 12 листопада 2003 року , самовільно, незаконно почала переобладнання в їх будинку, згідно цього рішення , чим спричинила позивачу матеріальної та моральної шкоди.

     Як пояснив позивач в судовому засіданні, відповідачка, в серпні 2003 року за участю будівельної фірми «Кредо» та державних виконавців, розпочала примусове виконання рішення Смілянського міськсуду від 28 грудня 2001 року і виконала наступні роботи : на другому поверсі їх будинку заложила арочний блок, двері в спальню, пробила в капітальній стіні отвір - вхід в свою спальню, вирізала частину опалення, демонтувала двері в кухні, туалетній кімнаті, пошкодила каналізацію санвузла та ванни, розбила умивальник. На кухні пошкодила 0,5 м. плитки, пошкодила шпалери.

     Після цього, 22 листопада 2003 року ОСОБА_3 вивезла з їх будинковолодіння його майно : унітаз, ванну, лінолеум з кухні та коридора, чим спричинила позивачу матеріальну шкоду в розмірі 7723 грн. та моральну шкоду, яку він в судовому засіданні збільшив на 20000 грн. і просить стягнути з відповідачки.

     Відповідачка ОСОБА_3 заявлений позов не визнала і пояснила, що переобладнання в частині будинку, яка відійшла їй у власність за судовим рішенням від 28 грудня 2001 року, проведені нею з 20 по 27 серпня 2003 року,  згідно виконавчих документів та за участю державних виконавців, будівельників будівельної фірми «Кредо», понятих та працівників міліції.

     На початку листопада 2003 року ОСОБА_3 вивезла з будинку своє майно, яке залишилось після переобладнання будинку : деформовані водою двері, пошкоджений лінолеум, побиту ванну, цеглу та залишки розчину, демонтовані труби опалення, тощо. Ніякого майна, належного ОСОБА_2 не пошкоджувала і не вивозила, а тому просила у його позові відмовити.

     Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у позові ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

     Судом встановлено, що рішенням Смілянського міського суду від 21 грудня 2001 року  було проведено реальний поділ будинковолодіння, що в АДРЕСА_1.

     Згідно цього рішення за ОСОБА_3 визнано право власності на 13/15 частин домоволодіння і виділено в користування квартиру № 2 , що складається з приміщень (на плані літ. П/п) (½ 1-2), 1-3, 1-4, підвал з погребом, ( на площі літ. А) 1-1, 1-2, 1-3.

     Для переобладнання квартири № 2, ОСОБА_3 зобов'язано : побудувати перегородку на першому поверсі в приміщенні 1-2, роз'єднати навпіл коридор, виконати кладку ½ селікатної цегли М 75. На першому поверсі закласти дверні прорізи, що ведуть в кімнати 1-2, 1-3, встановити новий дверний блок з кімнати 1-2, в кімнату 1-3, для обладнання окремого входу.

      Також, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зобов'язано виконати сантехнічні роботи по переобладнанню та монтажу незалежних систем опалювання, каналізації, встановленню окремих по квартирних систем обліку (лічильники).

     Виконуючи рішення суду від 28 грудня 2001 року ОСОБА_3, в присутності державних виконавців, понятих і працівників міліції, за допомогою  будівельників будівельної фірми «Кредо», виконала всі будівельні роботи, які були покладені на неї цим рішенням, що підтверджується наданими суду фотокопіями актів державних виконавців від 20, 21, 26, 27 серпня 2003 року, достовірність яких не заперечував в судовому засіданні позивач ОСОБА_2

     Дані обставини також  підтвердили в судовому засіданні очевидці події - свідки ОСОБА_4 - державний виконавець та  ОСОБА_5, яка була понятою при проведені виконавчих дій, а свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що на початку листопада 2003 року на прохання ОСОБА_3 вивозив з її будинку, що в АДРЕСА_1, деформовані двері, побиту ванну, куски замокшого лінолеуму, та інше будівельне сміття.

     Покази свідка ОСОБА_6 також підтверджуються дослідженими судом показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, даними в судовому засіданні 14 квітня 2005 року (справа № 2-4 / 2005 рік, т. 2), де  вони вказали, що бачили як ОСОБА_3 в листопаді 2003 року вивозила з будинку по АДРЕСА_1 своє майно. Цей факт також підтвердила в судовому засіданні і відповідачка ОСОБА_3

     Отже, позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував вину відповідачки у причиненні йому матеріальної та моральної шкоди.    

     Згідно ст. ст.1166, 1167 ЦК України майнова та моральна шкода завдана фізичній особі та її майну відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала за наявності її вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

      Враховуючи, що ОСОБА_3 всі переобладнання будинку виконувала правомірно і відповідно до рішення, яке в серпні 2003 року було чинним, вона не повинна відповідати  за цим позовом в зв'язку з відсутністю її вини.

     Суд не може прийняти як допустимий доказ акт квартального комітету № 20 від 18 вересня 2007 року про винність ОСОБА_3 у причинені матеріальної шкоди ОСОБА_2, оскільки наявність вини тієї чи іншої особи у причинені шкоди мають встановлювати органи на які законом покладено таке право. Квартальний комітет є громадською організацією і такими повноваженнями не наділений.

     Крім того, ОСОБА_2 не зміг пояснити суду чому він з листопада 2003 року не звертався за захистом своїх прав, тоді, як ОСОБА_3 зверталась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої ним її майну і її позов був задоволений рішенням суду від 28 квітня 2005 року.

     Згідно ст. 88 ЦПК  України, відповідачу присуджуються понесені ним витрати  відповідно до тієї частини позовних вимог у задоволенні яких   позивачу відмовлено.

      Оскільки позивачеві відмовлено у задоволенні позову, понесені ним витрати слід віднести на його рахунок, а витрати понесені відповідачкою за надання  правової допомоги враховуючи складність  справи, часу затраченого її адвокатом при вивчені двох томів цивільної справи та участі в судових засіданнях,  підлягають відшкодуванню в заявленому розмірі.

     На підставі наведеного і ст. 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 57-60, 88, 212, 213, 215  ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

     У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди відмовити.

     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1200 грн. понесених нею витрат за надання правової допомоги.

     Рішення  може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонной суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після подання такої заяви - апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до апеляційної інстанції. Апеляційна скарга  може бути подана через Смілянський міськарйонний суд і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про оскарження рішення.

     Рішення набирає законної сили   після закінчення строку  на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

                                                           Головуюча: