Справа №1-42\11

ПОСТАНОВА

Іменем України

    27 січня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Качмар В.Я.
при секретарі - Матчишин І. М.
з участю прокурора - Лупак І.В.

та захисника - ОСОБА_1

розглянувши при попередньому розгляді в залі суду м.Дрогобич кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, 27.11.1990р. народження, уродженця  та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, працює експедитором ТОВ «Берта+», раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_2 будучи неповнолітнім на протязі червня-липня 2007р. під час випасання худоби на пасовищі, що знаходиться в урочищі «Батіг»в с.Рибник Дрогобицького району Львівської області, двічі самостійно, а одного разу з неповнолітнім ОСОБА_3, без застосування насильства вчиняли розпусні дії сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_4, 07.07.1998р. народження, що виражалися в оголенні своїх та її статевих органів, дотиків та тертя до них з імітуванням природного статевого акту, а також навчання онанізму.

    Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.2 ст.156 КК України, як вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.

    Крім того, в межах цієї кримінальної справи судом розглядається справа про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6-Р.М. за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.156 КК України.  

    ОСОБА_2 просить звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити провадження у кримінальній справі відносно нього у зв'язку з актом амністії, оскільки на момент вчинення злочину був неповнолітнім.

   Перевіривши матеріали кримінальної справи, заслухавши думку прокурора, законного представника потерпілої, захисника суд вважає, що кримінальну справу відносно ОСОБА_2 необхідно провадженням закрити з таких підстав.

   12.12.2008р. прийнято Закон України "Про амністію", який набрав чинності з 26.12.2008р.. За змістом п.«а»ст.1, ст.6 цього Закону звільняються від кримінальної відповідальності особи за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

    Станом на момент вчинення злочину санкція ч.2 ст.156 КК України, передбачала найсуворіше покарання – позбавлення волі на строк до трьох років, яка Законом України №600-VІ від 25.09.2008р. була викладена в новій редакції та збільшена до позбавлення волі на строк до восьми років.  

    Згідно ч.2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

    Відповідно до ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

    Таким чином слід вважати, що ОСОБА_2 вчинив умисний злочин середньої тяжкості та до набрання чинності цим Законом і на момент його вчинення був неповнолітнім. Не встановлено перешкод для застосування зазначеного Закону, які передбаченні в ст.7 цього Закону.

    ОСОБА_2 просить застосувати відносно нього зазначений Закон, а наявність по справі інших осіб, щодо яких розглядається справа про застосування примусових заходів виховного характеру( за вчинення діяння, зокрема, спільно із ним) не є перешкодою для застосування Закону, оскільки не може перешкоджати реалізації його прав.  

    Враховуючи наведене та керуючись п.4 ч.1 ст.6, ст.ст.240, 248 КПК України, п.«а»ст.1, ст.6 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008р., суд –

  ПОСТАНОВИВ:

    Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.156 КК України провадженням закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності на підставі п."а" ст.1, ст.6 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року.

    Обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.

    На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

                    Суддя                                                              В.Я.Качмар