КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2007 № 38/311
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача -не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
Прокуратури Подільського району м. Києва -Гаврилова І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 31.10.2007
у справі № 38/311
за позовом Заступника прокурора Подільського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про зобов"язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Подільського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Позивача з позовною заявою до Відповідача про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею близько 120 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1та передати зазначену земельну ділянку Позивачу, а також зобов'язання Відповідача привести зазначену земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно встановлених споруд.
Заявлений позов Прокурор обґрунтовує наступним. Спірна земельна ділянка використовується Відповідачем для розміщення металевого павільйону з метою здійснення підприємницької діяльності. Рішення Київської міської ради про передачу у власність чи користування вказаної земельної ділянки відсутнє. Використання Відповідачем без відповідних документів земельної ділянки підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.10.2007 р. у справі № 38/311 позов задоволено в повному обсязі.
Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно винесене по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зокрема, скаржник в своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати, оскільки вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2007р. Київським міським головним управлінням земельних ресурсів була винесена постанова №63 про накладення на Відповідача адміністративного стягнення, відповідно до якої було встановлено, що станом на 22.03.07р. Відповідач використовує земельну ділянку площею близько 120 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1без правовстановлюючих документів на право власності або право користування земельною ділянкою на умовах оренди, тобто земельна ділянка є самовільно зайнятою.
22.03.2007р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області був складений протокол №00218 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого було встановлено, що Відповідач займає земельну ділянку орієнтованою площею близько 120 кв.м. в АДРЕСА_1під розміщення металевого навіс. Документи, що передбачені ст.125, 126 Земельного кодексу України у Відповідача відсутні. Вказаний акт був підписаний Відповідачем без будь-яких зауважень.
22.03.07р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві був складений акт №А218/49 перевірки дотримання Відповідачем вимог земельного законодавства, яким було встановлено, що станом на 22.03.07р. Відповідач займає земельну ділянку загальною площею близько 120 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1під встановлення металевого навісу. Документи, що передбачені ст.125, 126 Земельного кодексу України у Відповідача відсутні. Вказаний акт був підписаний Відповідачем без будь-яких зауважень.
22.03.07р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області Відповідачу був винесений припис №П218/49 яким Відповідачу було приписано в 30 денний строк звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. Вказаний акт був підписаний Відповідачем без будь-яких зауважень.
18.05.2007р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області був складений акт перевірки №А-564/49 дотримання Відповідачем земельного законодавства, відповідно до якого було встановлено, що станом на 18.05.2007р. Відповідач самовільно займає земельну ділянку орієнтованою площею близько 120 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1під розміщення металевого павільйону. Документи, що передбачені ст.125, 126 Земельного кодексу України у Відповідача відсутні. Вимоги припису від 22.03.07р. Відповідачем не виконані. Вказаний акт був підписаний Відповідачем без будь-яких зауважень.
18.05.07р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області був винесений Відповідачу припис, яким Відповідачу приписано усунути порушення земельного законодавства, яке виявилось у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 120 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 у Подільському районі м. Києва. Вказаний акт був підписаний Відповідачем без будь-яких зауважень.
Спір виник з причини, що Відповідач самовільно, без наявності правовстановлюючих документів займає та використовує земельну ділянку.
Проаналізувавши обставини справи та встановлені факти, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з ст.4 Закону України “Про оренду землі” орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Згідно ч.1,2 ст.16 Закону України “Про оренду землі” особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Відповідно до ч.1,2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно із ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
З наведених норм права вбачається, що розпоряджатись земельними ділянками мають права власники цих земельних ділянок. Особа, яка бажає отримати в оренду земельну ділянку із земель комунальної власності повинна звернутись із відповідною заявою до органу місцевого самоврядування. Орган місцевого самоврядування приймає відповідне рішення про надання в оренду земельної ділянки та укладає на підставі цього рішення відповідний договір оренди. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Як встановлено судом та підтверджується актом перевірки, приписом та протоколом про адміністративне правопорушення, документи, що посвідчують право користування Відповідача земельною ділянкою площею 120 кв.м. у АДРЕСА_1у Відповідача відсутні. Відповідне рішення органом місцевого самоврядування про надання в оренду (користування) Відповідачу земельної ділянки площею 120 кв.м. по АДРЕСА_1 не приймалось, договір оренди вказаної земельної ділянки не укладався. На підтвердження іншого Відповідачем не подано суду жодного доказу.
З вказаного вище вбачається, що Відповідач незаконно та самовільно, без правовстановлюючих документів займає та використовує земельну ділянку площею 120 кв.м. по АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1,3 ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Враховуючи викладене, колегія прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги Прокурора про зобов'язання Відповідача звільнити самовільно займану земельну ділянку та передати її Позивачу в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 212 Земельного кодексу України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач використовує самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 120 кв.м. шляхом розміщення на ній свого металевого павільйону.
Факт самовільного зайняття спірної земельної ділянки підтверджується листом відповідача від 08.10.2007р. №1/08.10 (а.с. 36), з якого вбачається, що у відповідача відсутні документи на право користування спірною земельною ділянкою, тобто, він зайняв її ще до оформлення на неї відповідних документів на право користування.
Оскільки відповідач користувався спірною земельною ділянкою без укладання з Київською міською радою договору оренди , відповідно до ч.1,3 ст.212 Земельного Кодексу самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам.
Отже, колегія вважає про те, що місцевий суд правомірно задовольнив вимоги Прокурора про зобов'язання Відповідача привести вказану вище земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно встановленої споруди.
За таких обставин, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, як необґрунтована.
З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав до його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2007 р. по справі №38/311 залишити без змін.
3. Матеріали справи №38/311 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
14.12.07 (відправлено)