ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 р. | № 45/577-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Добролюбової Т.В. |
суддів | Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
за участю представників сторін котрі позивача відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
Кругова І.С. –дов.від 25.11.2005 року не з’явились Приватного підприємства “Науково-учбовий центр ідентифікації особи “КримАрт” |
на постанову | Харківського апеляційного господарського суду |
від | 21.03.2006 року |
у справі | № 45/577-05 |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Побутелектротехніка” |
до | Приватного підприємства “Науково-учбовий центр ідентифікації особи “КримАрт” |
про | стягнення 3145,38грн. |
Товариство з обмеженою відповідальністю “Побутелектротехніка” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Науково-учбовий центр ідентифікації особи “КримАрт” заборгованості за невиконані зобов’язання зі сплати поставленого поліграфічного матеріалу у сумі 3145,38 грн. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що за усною домовленістю на підставі накладних позивач передав Приватному підприємству “Науково-учбовий центр ідентифікації особи “КримАрт” поліграфічні матеріали на загальну суму 5326,28грн. Оскільки оплату за отриманий товар відповідач здійснив частково в сумі 2180,9грн. заборгованість склала 3145,38 грн.
Доповідач Гоголь Т.Г.
Господарський суд Харківської області рішенням від 16.01.2006 року (суддя Калініченко Н.В.) позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з Приватного підприємства “Науково-учбовий центр ідентифікації особи “КримАрт” на користь позивача 694,18грн. основного боргу, 102 грн. витрат по сплаті державного мита, та 118грн. судових витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на обґрунтованість та доведеність позовних вимог в цій частині. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив, пославшись на те, позивачем не доведено факт отримання відповідачем товару за накладними № 611064 від 11.06.2004 року та № 624112 від 24.11.2004 року, оскільки при одержанні товару за зазначеними накладними не вказано прізвища особи, що його отримала, відсутні довіреності або інші докази того, що вказані особи уповноважені на отримання товару.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Побутелектротехніка” Харківський апеляційний господарський суд постановою від 21.03.2006 року (судді: Демченко В.О., Шевель О.В., Барбашова С.В.) рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2006 року скасував в частині відмови у позові про стягнення на користь позивача боргу за товар отриманий за накладною № 624112 від 24.11.2004 в розмірі 2014,5 грн. та прийняв в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив. Апеляційний господарський суд зазначив, що в спірній накладній чітко визначений предмет, ціна та кількість товару, а підпис директора та печатка підприємства відповідачем не спростовані. В іншій частині Харківський апеляційний господарський суд рішення залишив без змін.
Приватне підприємство “Науково-учбовий центр ідентифікації особи “КримАрт” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким надати належну юридичну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами спору, відмовити у задоволенні позову в частині стягнення суми 2014,5грн. за накладною № 624112 від 24.11.2004 року, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 54, 94 Господарського процесуального кодексу України , статей 203, 208, 215, 664 Цивільного кодексу України. При цьому скаржник зазначив, що апеляційний господарський суд не в повному обсязі встановив факт виникнення взаємних зобов’язань сторін, не надав належної юридичної оцінки згаданому правочину, чим порушив вимоги статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Крім того скаржник послався на те, що розподіляючи судові витрати між сторонами господарський суд, в порушення вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, поклав судові витрати на відповідача в повному обсязі, незважаючи на те, що позов було задоволено частково, у зв’язку з чим просить розподілити судові витрати між сторонами відповідно до чинного законодавства.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в постанові Харківського апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
В ході розгляду справи Харківським апеляційним господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка»протягом 2004 року передало Приватному підприємству “Науково-учбовий центр ідентифікації особи “КримАрт” видаткові поліграфічні матеріали згідно з накладною № 611064 від 11.06.2004 року та дорученням серії ЯЗЮ № 922565, накладними № 603096 від 03.09.2004 року , № 606094 від 06.09.2004 року, № 611093 від 11.09.2004 року та дорученням серії ЯЗЮ № 922574, накладною № 715103 від 15.10.2004 року та дорученням серії ЯЗЮ № 922581, накладною № 624112 від 24.11.2004 року, накладною № 607123 від 28.12.2004 року та дорученням серії ЯЗЮ № 922600 на загальну суму 5326,28 грн. Свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару Приватне підприємство “Науково-учбовий центр ідентифікації особи “КримАрт” виконало лише частково, в результаті чого утворився борг у розмірі 3145,38грн.
Підприємством не надані відповідні докази перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка»вказаної суми коштів.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Харківським апеляційним господарським судом встановлено порушення Приватним підприємством “Науково-учбовий центр ідентифікації особи “КримАрт” своїх зобов’язань в частині оплати отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка» видаткових поліграфічних матеріалів за накладними № 603096 від 03.09.2004 року , № 606094 від 06.09.2004 року, № 611093 від 11.09.2004 року та дорученням серії ЯЗЮ № 922574, накладною № 715103 від 15.10.2004 року та дорученням серії ЯЗЮ № 922581, накладною № 624112 від 24.11.2004 року, накладною № 607123 від 28.12.2004 року та дорученням серії ЯЗЮ № 922600, у зв’язку з чим апеляційний господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.
Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що, апеляційний господарський суд не в повному обсязі встановив факт виникнення взаємних зобов’язань за накладною № 624112 від 24.11.2004 року , не надав належної юридичної оцінки згаданому правочину не приймається судом до уваги, оскільки апеляційний господарський суд в вході розгляду справи дослідив вказаний правочин, зазначивши, що товар був отриманий директором підприємства Гарбарем В.П. особисто за усною домовленістю між сторонами, що підтверджується його підписом та печаткою підприємства на накладній, якою чітко визначені предмет, ціна та кількість товару, а підпис директора та печатка підприємства відповідачем не спростовані. Апеляційний господарський суд зазначив, що Приватне підприємство “Науково-учбовий центр ідентифікації особи “КримАрт” фактично отримало товар за накладною № 624112 від 24.11.2004 року, однак оплату його вартості не здійснило.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 частини 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 року у справі № 45/577-05 залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства “Науково-учбовий центр ідентифікації особи “КримАрт” - без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь Л.Продаєвич