копія

Справа № 1-26/2007                                                                                                           

 

 

                    

 вирок

                             ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 

           «03» березня 2008 року апеляційний суд Хмельницької області в складі

 

                                       головуючого судді: Шершуна В.В.,

                                                              судді: Дуфнік Л.М.,

                                  народних засідателів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

                                   за участю прокурорів: Мушинського В.В., Божинського В.М.,

                                                 при секретарі: Муляр О.М.,

                                                     захисників: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

                                операторів звукозапису: ОСОБА_10, ОСОБА_11

 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького кримінальну справу про обвинувачення:

 

 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр-на України, уродженця смт. Арбузинка Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, не працюючого,  неодруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України, -

 

за ст.ст. 257, 263 ч.1, 187 ч. 4, 289 ч. 3, 348, 115 ч. 2 п.12, ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п.п.1, 5, 12, 13 КК України;

 

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр-на України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого Ленінським районним судом м. Миколаєва:

-    26 грудня 2000 року за ст.ст. 141 ч.2, 140 ч.3, 42, 46-1 КК України 1960 р. на 3 роки позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки і стягненням штрафу 680 грн.;

-    03 квітня 2002 року за ст. ст. 185 ч.3, 309 ч.1, 70, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого 01 листопада 2005 р. після відбуття покарання, -

 

за ст.ст. 257, 187 ч.4, 289 ч.3 КК України;

 

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, гр-ки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_3, з середньою освітою, працюючої секретарем ТОВ «УНО-Т», не одруженої, на утриманні малолітня дитина, син 2003 року народження, раніше не судимої, -

 

за ст.ст. 257, 187 ч.4, 289 ч.3 КК України, -

 

встановила:

 

           На протязі квітня-травня 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попереднім зговором з особою, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, в різних складах, скоїли ряд тяжких та особливо тяжких злочинів.

 

           Так, на початку квітня 2006 року, в м. Южноукраїнськ, Миколаївської області з метою здійснення в подальшому розбійних нападів, ОСОБА_1 разом з особою, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, у невстановлених слідством осіб незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбали обріз вогнепальної мисливської рушниці 16-го калібру, моделі „БМ” НОМЕР_1, 1959 року випуску та бойові набої до неї - патрони 16 калібру „Тахо”, а також 2 бойові осколкові гранати наступальної дії РТД-5, з уніфікованими підривачами типу „УЗРГМ-2” до них.

 

           Дану зброю, бойові припаси ОСОБА_1 з особою, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, без передбаченого законом дозволу зберігали у себе, носили при собі у рюкзаку і використовували під час розбійних нападів і скоєння інших тяжких злочинів.

 

            В кінці квітня 2006 року ОСОБА_1 з особою, кримінальна справа відносно якої провадженням закрита в зв'язку зі смертю, з метою скоєння розбійного нападу, прибули в м. Київ, де вирішили напасти на відокремлене безбалансове відділення № 5441 ВАТ «Державний ощадбанк України», розташоване в м. Києві по Проспекту Правди, 92-А.

           Попередньо розвідавши приміщення, 28 квітня 2006 року, біля 18 год. 15 хв., ОСОБА_1, озброївшись гранатою РГД-5, а особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, - обрізом та гранатою РГД-5, увірвались в приміщення відділення, де, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілих - працівникам банку ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, заволоділи належним ВАТ «Державний ощадбанк України» майном, а саме: 1642 грн., 25 доларами США, що еквівалентні 126 грн. 25 коп., 39 шт. лотерейних білетів „Телефортуна” на суму 117 грн., 50 шт. лотерейних білетів „Товстий гаманець” на 100 грн., 26 шт. лотерейних білетів „Хто там” на 78 грн., 61 лотерейним білетом „Азартне лото” на 122 грн., 5 шт. лотерейних білетів „Телефортуна святкова” на 50 грн., а також іншими цінностями (інтернет-картками, стартовими пакетами мобільного зв'язку, телефонними картками) а всього на 5375 грн. 42 коп.

 

              В травні 2006 року ОСОБА_1 та особа, справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, вирішили організувати  банду для здійснення нападів на водіїв таксі із заволодінням та наступним продажем транспортних засобів. З цією метою вони залучили до банди ОСОБА_2, повідомивши про наявність у них зброї - обріза та двох гранат РГД-5. Банда була організована: перед нападами ОСОБА_1, особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, та ОСОБА_2 планували свої дії та розподіляли обов'язки. При цьому, особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, мала зініціювати зупинку автомобіля в дорозі, з наступним керуванням ним, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - захоплювати з погрозою зброї водія, зв'язувати його та разом з особою, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, прив'язувати водія до дерева в посадці. Банда відзначалась стійкістю, оскільки скоїла злочини двічі і з незначною перервою в часі.

             01 травня 2006 року ОСОБА_1, особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю та ОСОБА_2, перебуваючи в м. Вінниця, вирішили здійснити напад на водія таксі та незаконно заволодіти його автомобілем. З цією метою вони заздалегідь підготували зброю - обріз мисливської рушниці 16-го калібру, патрони, 2 бойові гранати РГД-5, розкладний ніж, рукавички, клейку стрічку. Біля універмагу «Ювілейний» в м. Вінниці з метою подальшого нападу і захоплення автомобіля ОСОБА_1 та особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, домовились з ОСОБА_15, який керував таксі - автомобілем БМВ «530», НОМЕР_2, про поїздку в м. Немирів Вінницької обл. По дорозі, в завчасно обумовленому місці, вони підібрали ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка не знала про існування банди, але після початку нападу на водія, приєдналась до нападників.

              Біля 17.00 год. на автодорозі Львів-Кіровоград-Знаменка, особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, під приводом необхідності відправити природні потреби, зупинила автомобіль і разом з ОСОБА_3 вийшла з автомобіля, а, повернувшись, стала погрожувати водію ОСОБА_15 ножем, ОСОБА_1 погрожував потерпілому зброєю. Потім особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перетягнули потерпілого на заднє сидіння, зв'язали його, заволоділи належними йому грішми - в сумі 250 грн. та мобільним телефоном «Соні Еріксон Т250» вартістю 420 грн. зі стартовим пакетом «Київстар», вартістю 50 грн., портмоне вартістю 110 грн., а ОСОБА_3, яка повернувшись, сіла на переднє пасажирське сидіння, зняла з потерпілого золоту чоловічу каблучку вартістю 780 грн. Після цього особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, сівши за кермо автомобіля, від'їхала до лісопосадки, де ОСОБА_2 натягнув на голову потерпілого поліетиленовий пакет та обмотав клейкою стрічкою його рот та ноги. ОСОБА_1, особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, та ОСОБА_2 перенесли ОСОБА_15 до дерева, до якого прив'язали потерпілого за допомогою буксировочного тросу, залишивши його у становищі, небезпечному для життя. Після цього вони незаконно заволоділи автомобілем «БМВ-530», вартістю 24 740 грн. 54 коп., що в 141,4 рази перевищує встановлений на той час неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а також документами - свідоцтвом про реєстрацію  транспортного засобу автомобіля «БМВ-530», НОМЕР_3, дорученням на право розпорядженням автомобілем серія ВСО № 694614 на ім'я ОСОБА_15, паспортом на ім'я ОСОБА_15, його трудовою книжкою, квитанціями про сплату внесків та тимчасовим реєстраційним талоном на автомобіль.

              Всього, з врахуванням вищеназваних речей ОСОБА_1, особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за попереднім зговором групою осіб (ОСОБА_3) та, організованою групою (ОСОБА_1, ОСОБА_2, особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю) вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого і незаконно заволоділи транспортним засобом та іншим майном на загальну суму 26 350 грн. 54 коп., що в 156,6 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який діяв на той час, завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди.

            Викрадений автомобіль ОСОБА_1 та особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, продали в м. Первомайську за 1600 доларів США, які розділили між собою. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали в м. Вознесенську каблучку, якою в ході нападу заволоділа ОСОБА_3 і передала ОСОБА_2, а отримані кошти використали на свої потреби.

            Продовжуючи свої злочинні дії в складі банди, особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, ОСОБА_1, ОСОБА_2 05 травня 2006 року в м. Миколаїв, біля центрального ринку обрали для нападу та заволодіння автомобіль «Мерседес-200Д», НОМЕР_4, яким керував його власник ОСОБА_16.

            Близько 20.00 год. вони домовились з потерпілим про поїздку в м. Херсон. Біля 21.00 год. на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоград біля с. Посад Покровський Білозерського р-ну Херсонської області, особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, під приводом поганого стану здоров'я зупинила автомобіль та заволоділа ключем запалення, а ОСОБА_1 став погрожувати ОСОБА_16 обрізом та гранатою, ОСОБА_2 - ножем. Нападники запропонували потерпілому вийти з машини, а коли той відмовився, ОСОБА_1, діючи узгоджено з особою, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, та ОСОБА_2, з метою припинити опір потерпілого, наніс йому удар обрізом по голові, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, внаслідок чого ОСОБА_16. втратив свідомість. Подолавши опір потерпілого, особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заволоділи його особистими речами: золотим ланцюжком - 1500 грн., чоловічою каблучкою - 1000 грн., годинником «Орієнт» - 500 грн., мобільним телефоном «Самсунг - Х100» зі стартовим пакетом - 500 грн., магнітолою «Соні» - 550 грн. та автомобільною радіостанцією - 700 грн., а також документами - посвідченням водія на ім'я ОСОБА_16, талоном попередження, технічним паспортом на автомобіль «Мерседес-200Д», дозволом на використання радіостанції таксі та дисконтною карткою на заправку. Після цього вони відвезли потерпілого до лісопосадки, де обмотавши клейкою стрічкою руки, шию, рот, прив'язали до дерева і залишили в небезпечному для життя становищі.

             Заволодівши названим автомобілем «Мерседес - 200Д» вартістю 34567 грн. 25 коп., що в 197,57 разів перевищувало встановлений на той час неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вони відігнали його в м. Первомайськ і продали за 500 доларів США.

              Всього особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попереднім зговором між собою, як особи, що раніше вчинили розбій та бандитизм, здійснили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, заволоділи майном на загальну суму 39 562 грн., що в 226 разів перевищувало встановлений на той час неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а також незаконно заволоділи автомобілем «Мерседес - 200Д», повторно, за попереднім зговором групою осіб з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого та погрозою такого насильства, завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди.

 

            Після того, як 13 травня 2006 року в м. Хмельницькому, біля 20 год. в дворі буд. № 16 по вул. Проскурівській, особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, під час сварки, на ґрунті особистих неприязних стосунків, навмисно заподіяла смерть ОСОБА_17, двічі вистріливши в неї з обрізу і, навмисно, намагалася позбавити життя двох осіб, здійснивши замах на вбивство ОСОБА_18, вистріливши з того ж обрізу потерпілій в шию, ОСОБА_1 приєднався до неї біля магазину «Мисливство і рибальство», сівши у замовлене особою, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, таксі «Ауді - 100» НОМЕР_5 з наміром виїхати в м. Вінниця.

            По дорозі особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, розповіла ОСОБА_1 про скоєні злочини, а коли водій таксі ОСОБА_19 отримав по мобільному телефону повідомлення про те, що везе злочинця, ОСОБА_1 та особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, за попередньою змовою між собою, повторно, погрожуючи насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого - демонструючи йому обріз та гранати, незаконно заволоділи названим транспортним засобом. З метою уникнути затримання, вони звернули в сторону м. Деражні, Хмельницької обл., а потім, виїхавши на трасу Житомир-Тереблече, прибули в м. Камянець-Подільський.

            Тут вони були помічені працівниками 3-го взводу ДПС «Кобра» ВДАІ УМВСУ в Хмельницькій обл. старшим прапорщиком міліції ОСОБА_43 та старшим сержантом міліції ОСОБА_42, які прийняли рішення про затримання злочинців.

            Близько 23 год. 30 хв., 13 травня 2006 року, поблизу автозаправочної станції НК «Альянс», неподалік с. Довжок, Камянець-Подільського району, Хмельницької області ОСОБА_43 та ОСОБА_42, рухаючись на службовому автомобілі «Деу-Нексіа», НОМЕР_6, примусово зупинили автомобіль «Ауді-100», яким керував під погрозою зброї ОСОБА_19, і запропонували особам, які були в автомобілі, здатись, попереджаючи, що у випадку непокори вони застосують зброю.

           ОСОБА_19, який перебував за кермом «Ауді-100», виконав вимогу співробітників міліції, вийшов з автомобіля і ліг на дорожнє покриття.

            ОСОБА_1 та особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, намагаючись перешкодити виконанню працівниками міліції своїх службових обов'язків, стали погрожувати ОСОБА_42 та ОСОБА_43 обрізом та гранатами. При цьому особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, знаходилась на задньому сидінні, зліва за сидінням водія в автомобілі «Ауді-100», а ОСОБА_1 - на задньому сидінні праворуч.

           ОСОБА_1, вийшовши з машини, вирвав кільце з чеки гранати РГД-5 і кинув її в сторону працівників міліції, вчинивши тим самим замах на вбивство працівників міліції, способом, небезпечним для багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб, однак не довів свого злочинного умислу до кінця, з причин, від нього не залежних, оскільки вирвав тільки кільце, а чека залишилась в підривнику і граната не вибухнула. Особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, в свою чергу, відкрила вогонь по співробітниках міліції з обріза та кинула у їх бік гранату РГД-5, яка зірвалась. В результаті цього ОСОБА_43 та ОСОБА_42 отримали тяжкі тілесні ушкодження. ОСОБА_43 - у вигляді множинних сліпих дробових поранень м'яких тканин лівого стегна і проникаючого сліпого дробового поранення черевної порожнини з пошкодженням сигмовидної кишки та подальшим розвитком перитоніту, які могли утворитись як від дії дробу, так і при вибуху гранати. ОСОБА_42 - у вигляді дев'яти ран округлої форми, які проникають в черевну порожнину з пошкодженням селезінки, великого чіпця, з розвитком заочеревної гематоми та гемоперітонеуму, геморагічного шоку 3-го ступеню, а також одинадцяти ран лівого суглобу, які спричинені внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, спорядженої дробом.

           Вогнем у відповідь - ОСОБА_42 з автомата АКСМ-74, а ОСОБА_43 з пістолета «ПМ» не завдали тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та особі, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, але пошкодили автомобіль «Ауді-100», який не міг далі рухатись.

           Намагаючись зникнути з місця події ОСОБА_1 за попереднім зговором з особою, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, повторно, незаконно, з застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, завдавши ОСОБА_42 та ОСОБА_43 тяжкі тілесні ушкодження, заволоділи автомобілем «Деу-Нексіа», НОМЕР_6, належним ВДАІ УМВСУ в Хмельницькій обл. вартістю 18873 грн. 31 коп. і з місця події зникли та стали рухатись в напрямку м. Чернівці, однак в районі с. Атаки, Чернівецької області були перехоплені. В ході затримання ОСОБА_1 був легко поранений, а особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, покінчила життя самогубством.

            

            В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою вину за ст.ст. 263 ч.1, 187 ч. 4, 289 ч.3 КК України, а за ст.ст. 257, 348, 115 ч.2 п. 12, ст. 15 ч.2, ст. 115 ч.2 п.п. 1, 5, 12, 13 КК України - не визнав і пояснив, що познайомився з ОСОБА_20, - особою кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, під час відбування покарання за скоєний злочин в Польщі. В квітні 2006 року ОСОБА_20 повідомив його, що придбав обріз та дві гранати і запропонував поїхати в м. Київ, щоб там скоїти розбійний напад. На цю пропозицію він погодився. Зброя зберігалась в рюкзаку, який носив ОСОБА_20

            В м. Києві вони визначились з об'єктом нападу - відділенням ощадбанку на Проспекті Правди, 92 «а»; розвідали це приміщення. ОСОБА_20 дав йому гранату, а собі залишив обріз і гранату. Увірвавшись у відділення Ощадбанку, вони, погрожуючи співробітникам банку зброєю, стали вимагати у них гроші. Жінки винесли їм паперові пакети з монетами, лотерейні білети, інтернет-картки, які вони забрали, а частина монет розсипалась в залі. Вони вибігли з банку, взяли таксі, яким доїхали до залізничного вокзалу, і виїхали в Южноукраїнськ. Викрадене розділили між собою.

           01 травня 2006 року вони з ОСОБА_20, ОСОБА_2 та співжителькою останнього ОСОБА_3, повертаючись з м. Львова, заїхали в м. Вінницю, де ОСОБА_20 запропонував йому та ОСОБА_2 заволодіти з застосуванням зброї автомобілем та продати його. Вони з ОСОБА_2 погодились, ОСОБА_3 про це не говорили. За вибором ОСОБА_20 вони винайняли таксі - «БМВ» під керуванням ОСОБА_15, нібито для поїздки в м.Немирів. Спочатку в таксі сіли він і ОСОБА_20, а пізніше ОСОБА_3 та ОСОБА_2 По дорозі ОСОБА_20 запропонував зупинитись і вийшов з ОСОБА_3 в лісопосадку, а після повернення - дав команду про напад. Він, сидячи позаду водія, приставив тому обріз до голови, після чого разом з ОСОБА_2 перетягнули його на заднє сидіння та посадили між собою. ОСОБА_20 сів за кермо, а ОСОБА_3 - на переднє сидіння. По дорозі вони зв'язали потерпілого заготовленим завчасно скотчем; він забрав у ОСОБА_15 мобільний телефон, після цього водія завезли у посадку, де прив'язали до дерева та залишили. Автомобілем вони доїхали до м. Первомайська, де висадили ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а самі з ОСОБА_20 через знайомого Сергія продали автомобіль за 1600 доларів США, які розділили між собою.

            Через кілька днів в м. Миколаєві він з ОСОБА_20 знайшли ОСОБА_2, якому запропонували знову напасти на водія таксі таким же чином, на що той погодився. Вибравши автомобіль «Мерседес-200», вони найняли водія таксі нібито для поїздки до м. Херсона. По дорозі ОСОБА_20 попросив зупинитись, сказавши, що йому погано, а вони з ОСОБА_2, погрожуючи водієві зброєю - обрізом, а ОСОБА_20 - гранатою, зв'язали потерпілого, відвезли в лісопосадку, де прив'язали знайденим в багажнику тросом. Автомобіль знову відвезли м. Первомайськ, де продали знайомому за 1500 доларів США (500 доларів отримали відразу ж, а 1000 доларів - залишилось боргу).

            Приїхавши 12.05.2006 року в м. Хмельницький разом з ОСОБА_20, вони 13.5.2007 року стали шукати дружину ОСОБА_20, з якою той хотів помиритись. Знайшовши дружину з сестрою на центральній вулиці, вони зайшли за ними у двір, де стали з ними говорити. ОСОБА_20 став розмовляти з дружиною - ОСОБА_21, але їм увесь час заважала сестра ОСОБА_21 - ОСОБА_22. ОСОБА_20 розлютився, дістав обріз та гранату і став ними погрожувати жінкам, а йому наказав йти звідти, мовляв сам розбереться. Він пішов з двору і, дійшовши до виходу в напрямку «Укрсоцбанку», почув постріл. Обернувшись, побачив, що всі стоять, і вирішив, що ОСОБА_20 вистрілив в повітря, щоб налякати жінок, та пішов повз магазину «Либідь-Плаза» в напрямку магазину «Мисливство і рибальство». Ніякого зговору з ОСОБА_20 на вбивство цих жінок він не мав і не знав, що ОСОБА_20 хоче їх вбити. Через кілька хвилин йому зателефонував ОСОБА_20, запитав його, де він знаходиться і, коли він сказав, що біля «Мисливства і рибальства», ОСОБА_20 сказав, що він на таксі стоїть тут же і запропонував сісти у таксі. Біля машини ОСОБА_20 сказав йому, що убив ОСОБА_21 та ОСОБА_22 і, що вони їдуть у м. Вінницю.

         По дорозі таксисту зателефонували, він зупинився і вийшов з машини. ОСОБА_20 сказав, що це телефонують про нього, а тому пересівши на переднє сидіння, пригрозив таксисту гранатою і заставив його звернути у бік до м. Деражні, проїхати через села по другорядних дорогах, виїхати до м. Кам'янець-Подільського, щоб таким чином доїхати до м. Чернівці. При цьому вони не мали на меті заволодіти автомобілем, навпаки, сказали таксисту, що в м. Чернівці звільнять його і дадуть йому грошей, щоб заправитись. Під'їжджаючи до м. Кам'янець-Подільського, ОСОБА_20 пересів на заднє сидіння за водієм, а він - справа від ОСОБА_20

           За м. Кам'янець-Подільський, біля заправки їх обігнала машина ДАІ і змусила зупинитись. Водій таксі вискочив з машини, забравши ключі, і впав на землю. ОСОБА_20 дав йому гранату і сказав кинути в працівників міліції. Він, боячись ОСОБА_20, не вирвавши кільця, кинув гранату через таксі в міліцейську машину і вона впала на асфальт, не зірвавшись. Міліціонери, яких було двоє, відкрили по них вогонь. У відповідь ОСОБА_20 також кинув гранату, яка зірвалась і кілька разів вистрелив з обріза по міліціонерах. Потім ОСОБА_20 сказав йому, що вони будуть тікати на міліцейському автомобілі. Він сів за кермо, а ОСОБА_20 попереду, справа, на місце пасажира. Їх стали переслідувати співробітники міліції, які в с. Атаки перекрили дорогу. По них відкрили вогонь, його поранили, а ОСОБА_20, який теж був поранений, покінчив із собою, застрелившись з обрізу.

 

          ОСОБА_2 вину за ст. 189 ч.3 КК України визнав частково, а за ст.ст. 257 і 187 ч.4 КК України не визнав і пояснив, що зустрівшись разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 в м. Львові з ОСОБА_20 (ОСОБА_3 була його колишньою співжителькою) та ОСОБА_1, вони згодом приїхали в м. Вінницю, де ОСОБА_20 сказав, що в м. Миколаїв вони поїдуть на таксі.

          ОСОБА_20 та ОСОБА_1 взяли таксі, в яке він з ОСОБА_3 сіли пізніше на зупинці. По дорозі ОСОБА_20 зупинив таксі і сказав ОСОБА_3 вийти, а коли повернувся без ОСОБА_3, вони з ОСОБА_1 показали водієві обріз та гранату і ОСОБА_20 наказав йому допомогти зв'язати водія, що вони з ОСОБА_1 і зробили, перетягнувши його на заднє сидіння. Коли повернулась ОСОБА_3, то сіла на переднє сидіння і за наказом ОСОБА_20 зняла з водія каблучку, яку пізніше віддала йому (ОСОБА_2). Потім водія завезли в посадку, прив'язали до дерева, а самі машиною приїхали в м. Первомайськ, де розійшлися, він з ОСОБА_3 продали перстень і виїхали в м. Миколаїв. Куди ОСОБА_20 та ОСОБА_1 діли автомобіль йому невідомо.

           Через кілька днів в м. Миколаєві його знайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_20 і запропонували знову заволодіти автомобілем, на що він погодився, оскільки боявся їх. Вони взяли таксі «Мерседес-200», нібито для поїздки в м. Херсон. По дорозі ОСОБА_20 зупинив машину, після чого, вони, погрожуючи таксистові обрізом та гранатою зв'язали водія, завезли його в посадку, де прив'язали до дерева, де і залишили  його, а машину відігнали в м. Первомайськ.

             Підсудна ОСОБА_3 свою вину визнала частково за ст. 187 ч.4 КК, а за ст. 289 ч.3 та ст. 257 КК не визнала і пояснила, що нічого не знала про намір нападу на водія таксі і про те, що ОСОБА_20 та ОСОБА_1 озброєні. Коли в м. Вінниця ОСОБА_20 запропонував поїхати в м. Миколаїв на таксі, вона погодилась, оскільки грошей у них з ОСОБА_2 не було. По дорозі ОСОБА_20 зупинив автомобіль і запропонував їй піти в туалет. Коли вона повернулась, то побачила, що водій зв'язаний, сидить між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а ОСОБА_20 сів за кермо, наказавши їй сісти на переднє сидіння поряд з ним. Оскільки вона боялась ОСОБА_20, то погодилась, а потім за його ж наказом зняла з пальця потерпілого каблучку. Вони завезли потерпілого в посадку, де і залишили, прив'язавши його до дерева. Вона пообіцяла водієві, що його не вб'ють, заспокоювала його. Пізніше їх з ОСОБА_2 висадили в м. Вознесенську, де вона віддала ОСОБА_2 каблучку, яку вони продали, а на отримані кошти доїхали до м. Миколаїва. При цьому вона не знала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_20 озброєні, не знала вона і про їх намір повторно напасти на таксі, і більше ніяких злочинів вона не скоювала.

             Окрім власних визнань, вина підсудних підтверджується показами потерпілих, свідків та іншими матеріалами справи.

            Так, за епізодом розбійного нападу на відділення № 5441/0440 філії Шевченківського відділення № 5441 ВАТ «Державний ощадний банк України» визнавальні покази ОСОБА_1 повністю підтверджуються показами потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_23, оголошеними в судовому засіданні. Названі потерпілі пояснили, що 28.04.2006 року, біля 18.00 год., у відділення ощадбанку, розташоване на Проспекті. Правди, 92 «а», увірвались двоє молодих чоловіків. Один з них тримав в руці гранату, інший - обріз та гранату. Погрожуючи цією зброєю, вони стали вимагати гроші. Вони, натиснувши тривожну кнопку, віддали їм лотерейні квитки, картки для Інтернету, 600 грн. та 20 доларів США, а також металеві монети на суму біля 1200 грн. Частина монет висипалась на підлогу в залі, оскільки через їхню вагу порвався поліетиленовий пакет, а решту - нападники забрали з собою. Як видно з довідки банку вартість монет, які викрадено, склала 488 грн. 50 коп.

             Ці покази потерпілих, як і покази, та факти викладені в явці з повинною ОСОБА_1 про обставини скоєння нападу на ощадбанк, підтверджуються протоколом огляду місця події, згідно з яким на підлозі в приміщенні відділення виявлені стандартні пакети з монетами, частина з яких розірвані і монети розсипані.

             Як видно з дозволу № 148-2, додатку до дозволу № 148-2, договору оренди нерухомого майна - приміщення по Проспекту Правди, 92 «а» в м. Києві займає філія - Шевченківське відділення № 544 ВАТ «Державний ощадний банк України», яке, в свою чергу, згідно банківської ліцензії, договору № 19-18/24-136 від 28.08.2004 року, доручення від 15.12.2005 року, Свідоцтва про державну реєстрацію № 038999 серії АОО, та Положення про безбалансове відділення № 5441/0440 має право на проведення банківських операцій в Україні і є підрозділом ВАТ «Ощадний банк України», який діє згідно статуту, затвердженого 28.02.2003 року заступником Голови Національного банку України. Як видно з договору № 460 про централізовану охорону філії Шевченківського відділення № 5441 Ощадбанку України, охорону відділення № 5441/0440 здійснює ТОВ «Венбест», яке згідно п. 4.1 несе відповідальність за викрадення майна філії і яке згідно з рахунком та довідкою Ощадбанку повністю відшкодувало банку завдану шкоду. Відповідно договору та розрахунку-диспозиції відділення № 5441/0440 входить до об'єктів, які підлягають охороні за цим договором.

             Як видно з протоколів пред'явлення фотографій для впізнання ОСОБА_13 та ОСОБА_23 впізнали ОСОБА_1 як особу, яка здійснювала напад на ощадбанк.

             Органи досудового слідства кваліфікували дії ОСОБА_1 за даним епізодом за ст. 187 ч. 4 КК України як розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу та погрозою застосування такого насильства, за попереднім зговором групою осіб, з проникненням в приміщення чи сховище, спрямований на заволодіння майном у великих, чи особливо великих розмірах.

            Суд вважає, що в повному об'ємі це обвинувачення не підтвердилось. Як встановлено судом, ОСОБА_1 та особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, тільки погрожували потерпілим насильством, небезпечним для їх життя та здоров'я, але не застосовували такого насильства, тому наведену кваліфікаційну ознаку слід виключити з обвинувачення ОСОБА_1 за даним епізодом.

              Не знайшла свого підтвердження і вказівка про спрямованість умислу ОСОБА_1 та особи, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, на заволодіння майном у великих, чи особливо великих розмірах, оскільки сума 5 375 грн. 42 коп. не може згідно з приміткою до ст. 185 КК України бути визнана ні великою, ні тим більше особливо великою, а тому дана кваліфікаційна ознака також підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_1. В зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_1 за даним епізодом зі ст. 187 ч.4 на ст. 187 ч.3 КК України, оскільки він, за попереднім зговором, групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, здійснив напад з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, поєднаний з проникненням у приміщення (посилання на проникнення у сховище також слід виключити з обвинувачення ОСОБА_1, оскільки така ознака не знайшла свого підтвердження у суді).

             Повне визнання вини ОСОБА_1 за епізодом розбійного нападу в складі банди на ОСОБА_15 і заволодіння його автомобілем та часткове визнання своєї вини за цим епізодом з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується показами потерпілого ОСОБА_15

              Так, названий потерпілий, як в ході досудового слідства, так і під час судового розгляду пояснив, що 01.05.2006 року, біля 16.00 год. в м. Вінниці, його попросили відвезти в м. Немирів двоє хлопців (ОСОБА_20 та ОСОБА_1). Потім вони підібрали ще одного хлопця та дівчину (ОСОБА_2 та ОСОБА_3). По дорозі він зупинився на прохання ОСОБА_20 і той з ОСОБА_3 вийшли. Повернувшись ОСОБА_20 направив на нього ніж, а ОСОБА_1 - обріз. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перетягнули його на заднє сидіння, продемонструвавши йому гранату і зв'язали скотчем. ОСОБА_20 сів за кермо, а ОСОБА_3 повернувшись, оглянула «бардачок», забрала документи, гаманець, зняла з його руки каблучку. У нього також забрали мобільний телефон зі стартовим пакетом «Соні Ерексон Т290». Нападники завезли його в посадку, де прив'язали до дерева тросом, заклеїли скотчем рот та наділи на голову целофановий пакет з прорізями для дихання і так залишили.

            Ці покази потерпілого повністю підтверджуються обставинами, встановленими в ході огляду місця події - посадки біля с. Медведка Немирівського р-ну, в якій було виявлено дерево, до якого був прив'язаний ОСОБА_15, та частини скотчу, яким він був зв'язаний, що вилучені з місця події і долучені до справи в якості речових доказів.

            Згідно з протоколом виїмки, автомобіль «БМВ-530», держномер НОМЕР_7 був вилучений 14.05.2006 року в м. Первомайськ у ОСОБА_24. Тоді ж оглянутий і відповідно до висновку товарознавчої експертизи, оцінений в 24 740 грн. 54 коп.

            Згідно з протоколом виїмки 15.05.2006 року у ОСОБА_25 було вилучено документи на автомобіль «БМВ-530», технічний паспорт та доручення.

            Як видно з протоколу огляду у Яницького вилучено каблучку 585 проби, вагою 10 гр. вкрадену у ОСОБА_15 Вартість 1 г. золота 585 проби згідно довідки ТЗОВ «Тіара» складає 130 грн. Вартість  телефону «Соні Еріксон» - 430 грн., стартового пакету - 50 грн. Вага персня - 10 грн., згідно довідки, наданої підприємцем ОСОБА_26. Названі речові докази повернуті потерпілому ОСОБА_15 згідно розписки.

           В ході впізнання потерпілий впізнав ОСОБА_3 та по фотографіях ОСОБА_20 і ОСОБА_1. В ході пред'явлення предмета для впізнання, потерпілий впізнав свою каблучку.

           Суд також враховує, що про всі обставини даного нападу повідомив слідству ОСОБА_1, надавши відповідні явки з повинною в той момент, коли на території Хмельницької області, де був затриманий ОСОБА_1, не було нічого відомо ні про сам факт даного нападу, а також і нападу на ОСОБА_16, ні про обставини цього нападу. Разом з тим, обставини, викладені ОСОБА_1 про названі напади в явках з пловинною, повністю співпадають з об'єктивними доказами по справі.

            Так, повне визнання своєї вини ОСОБА_1, та частково ОСОБА_2 по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_16 та незаконного заволодіння його автомобілем підтверджується показами потерпілого.

            ОСОБА_16., покази якого на досудовому слідстві оголошені в судовому засіданні, пояснив, що 05.05.2006 року, біля 20.00 год. троє молодих людей попросили його відвезти їх в м. Херсон. Це були ОСОБА_20, ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Біля с. Посад Покровський, ОСОБА_20 попросив зупинитись і вийшов, а коли повернувся, вихопив ключ з замка запалення і його ззаду вдарили по голові, в результаті чого він втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, то був вже зв'язаний. У нього забрали золотий ланцюжок, вагою 15 г (1500 грн.), годинник «Орієнт» - 500 грн., мобільний телефон «Самсунг» - 500 грн., золоту печатку - 10 г. - 1 000 грн. і гроші в сумі 250 грн. У нападників були обріз, граната, пістолет, ніж. Всі були в рукавичках. Його відвезли в посадку, де прив'язали до дерева і поїхали, забравши автомобіль, в якому буди документи на автомобіль, радіостанція - 700 грн., магнітола «Соні». Вартість автомобіля 55 000 грн. і разом з речами завдані збитки складають 60 000 грн. Перетерши скотч, яким був прив'язаний, він звільнився і прийшов до міліції.

              Ці покази потерпілого знайшли своє підтвердження в ході огляду місця події - лісопосадки біля с. Посад Покровський, де було виявлено дерево, до якого був прив'язаний потерпілий, на якому були сліди потертості кори та шматки скотча.

             Як видно з довідки лікаря, 06.05.2006 року у ОСОБА_16 було виявлено потертості верхніх кінцівок та розтягнення зв'язок стегнового суглобу, що підтверджує покази потерпілого про те, що він був зв'язаний і звільнився, перетерши об дерево матеріал, яким був зв'язаний.

             Згідно з протоколом виїмки від 15.05.2006 року в м. Первомайськ автомобіль «Мерседес - 200Д» був вилучений у ОСОБА_27. На задньому сидінні цього автомобіля були вилучені державні номери НОМЕР_8. Автомобіль та номери повернуті потерпілому ОСОБА_16, що підтверджується розпискою останнього.

            Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_16 є легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, що підтверджує покази потерпілого про обставини нападу на нього.

            Як видно з протоколів пред'явлення фотографій до впізнання, ОСОБА_16 впізнав фото ОСОБА_1 та ОСОБА_20, як осіб, які напали на нього 5.05.2006 року.

             Разом з тим, суд вважає, що розмір викраденого за цим епізодом органами слідства завищений.

             Судом встановлено, що експертна оцінка автомобіля по даному епізоду не проводилась, а з врахуванням того, що з моменту злочину пройшло майже 2 роки, така оцінка втратила сенс.

             Однак, як видно з довідки начальника НДЕКЦ при УМВСУ в Херсонській обл. від 11.08.2006 року (Т. 5 а.с. 79) середня ціна продажу автомобіля «Мерседес Бенц 200Д», 1988 року випуску складає 6845 у.о. (доларів США). З врахуванням довідки Білозерського відділення банку «Аваль» від 14.08.2006 року при курсі валюти станом на 14.08.2006 року - 1 долар США рівний 5 грн. 05 коп., ця вартість складає 34 567 грн. 25 коп.

             В зв'язку з цим, заступник начальника СВ Білозерського РВ УМВСУ в Херсонській обл. 15.08.2006 року виніс постанову про уточнення суми спричиненої шкоди, згідно якої дійшов висновку, що вартість автомобіля ОСОБА_16 складає 34 567 грн. 25 коп., а майна - 4950 грн. Тому він постановив суму спричиненого збитку вважати 39 517 грн. 25 коп. Дана постанова ніким не скасована (Т. 5, а.с 81).

             В зв'язку з цим, суд вважає за необхідне змінити розмір збитків за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_16 на названу суму.

             Враховуючи викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за названими двома епізодами правильно кваліфіковані за ст. 257 КК України, оскільки ОСОБА_1 разом з особою, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, організували банду. ОСОБА_2 прийняв участь в цій банді і вони разом брали участь у вчинюваних нею нападах. При цьому і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знали про озброєність банди, яка була організованою - перед кожним нападом їх дії планувалися з розподілом ролей між учасниками і, стійкою, - оскільки одні і ті ж учасники приймали участь у двох нападах.

             Разом з тим, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_3 в організації банди, участі в банді і в здійснюваному нею нападі.

             Сама ОСОБА_3 категорично заперечує, що знала про існування банди і ці її покази підтвердили ОСОБА_2 та ОСОБА_1

             Об'єктивно ці покази підтверджуються і тим фактом, що ОСОБА_3 приймала участь лише в одному нападі, причому, як це видно з показів як підсудних, так і потерпілого ОСОБА_15, приєдналась до нападу лише після його початку.

           Суд також враховує, що за обставин справи, в разі бажання ОСОБА_3 відмовитись від участі в нападі, їй необхідно було проявити неабияку як для жінки мужність.

           В зв'язку з цим, суд вважає, що за ст. 257 КК України ОСОБА_3 слід виправдати за недоведеністю її участі у вчиненні даного злочину на підставі ст. 213 п. 2 КПК України.

           Разом з тим, вона має нести відповідальність за участь в розбійному нападі і незаконному заволодінні транспортним засобом.

            Суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_2 та ОСОБА_29 за епізодами нападів на ОСОБА_15 та ОСОБА_16 і ОСОБА_3 за епізодом нападу на ОСОБА_15 за ст. 289 ч. 3 КК України, оскільки вони незаконно заволоділи транспортними засобами за попереднім зговором групою осіб з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повторно і з застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого, завдавши потерпілому значну матеріальну шкоду. При цьому з обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід виключити кваліфікаційну ознаку - завдання великої шкоди, оскільки сума майна, яким вони заволоділи у ОСОБА_16 складає 225 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що згідно примітки до ст. 289 КК України не становить великої шкоди.

            Правильно кваліфіковані за цими епізодами і дії ОСОБА_2 та ОСОБА_29 за ст. 187 ч. 4 КК України, оскільки вони за попередньою змовою групою осіб, як особи, які раніше скоїли розбій та бандитизм в складі організованої групи, вчинили розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала такого нападу і з погрозою такого насильства.

            При цьому кваліфікаційну ознаку - вчинення розбою у великих чи особливо великих розмірах слід виключити з обвинувачення як ОСОБА_1 та ОСОБА_2, так і ОСОБА_3, оскільки розмір викраденого майна як у ОСОБА_15 (26350 грн. 54 коп. = 150,6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), так і у ОСОБА_16 (39517 грн. 15 коп. = 225 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), згідно примітки до ст. 185 КК України не складають великого, чи особливо великого розміру, а доказів, що обидва епізоди охоплювалися єдиним умислом органи слідства суду не надали, як власне і не інкримінували підсуднім продовжуваності даних злочинів.

             В зв'язку з цим, дії ОСОБА_3 слід за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_15 перекваліфікувати з ч. 4 ст. 187 КК України на ст. 187 ч. 2 КК України, оскільки кваліфікаційні ознаки скоєння розбою у великих чи особливо великих розмірах виключаються з її обвинувачення, як і скоєння розбою організованою злочинною групою, так як за ст. 257 КК України вона підлягає виправданню. Суд вважає, що ОСОБА_3 за попереднім зговором з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особою, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, за попереднім зговором групою осіб вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого. Ознаку застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого також слід виключити з обвинувачення ОСОБА_3, оскільки таке насильство в ході нападу на ОСОБА_15, в якому вона приймала участь, не застосовувалось.

             Суд також вважає необхідним виправдати ОСОБА_1 за ст.ст. 115 ч. 2 п. 12, 15 ч.2, 115 ч.2 п. 1, 15 ч.2, 115 ч.2 п. 12 КК України за епізодами вбивства ОСОБА_22 та замаху на вбивство ОСОБА_18

             При цьому суд виходить з того, що сам ОСОБА_1 категорично заперечує свою причетність до скоєння цих злочинів і його твердження повністю підтверджується  доказами, здобутими по справі.

             Так, потерпіла ОСОБА_18, покази якої оголошені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснила, що вона з сестрою ОСОБА_22 перебували на лавці в дворі будинку по вул. Проскурівській, 16. До них підійшли ОСОБА_20 - її чоловік, та ще один чоловік, якого вона вперше побачила - ОСОБА_30. ОСОБА_20 став просити її помиритись, а потім погрожував. Потім він попросив її сестру та ОСОБА_1 відійти від них, щоб вони могли поговорити. Він сказав ОСОБА_1 дати йому пакет з гранатами та патронами, а самому - йти звідти, що той і зробив. Після цього ОСОБА_20 став сваритись з ОСОБА_22 і в ході сварки витягнув з рюкзака обріз, з якого двічі вистрілив в ОСОБА_22, і один раз в неї. ОСОБА_1 в цей момент біля них не було.

              Ці покази повністю підтвердили свідки ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, які пояснили, що в момент пострілу біля двох жінок був тільки один чоловік, який і стріляв з обрізу, а потім залишив двір і по дорозі, на вул. Проскурівського підпілля, викинув гільзи від патронів, які були виявлені в ході огляду місця події (Т. 1 а.с. 44-46).

              Як видно з протоколу огляду місця події (Т. 1 а.с. 29-43) в дворі будинку АДРЕСА_5 в м. Хмельницькому виявлено труп ОСОБА_22 з вогнепальними пораненнями, а також речі потерпілих і рюкзак, який, як пояснив ОСОБА_1 завжди носив ОСОБА_20 і в якому зберігалась зброя, як обріз так і патрони до нього, а також гранати.

             Суд вважає, що твердження потерпілої ОСОБА_18 про те, що ОСОБА_1 на вимогу ОСОБА_20 передав йому перед тим як піти з місця події пакет з гранатою та патронами, - непереконливі.

            Так, сам ОСОБА_1 заперечує цей факт і стверджує, що всю зброю, в тому числі патрони і гранати були в рюкзаку, який ОСОБА_20 носив з собою. Це логічно, оскільки для термінового використання і зброя і боєприпаси повинні бути в одному місці.

             Об'єктивно цей факт підтверджує і ОСОБА_18, яка пояснила, що ОСОБА_20 перед пострілом витягнув обріз з рюкзаку, який в послідуючому був вилучений з місця події і в якому, за словами ОСОБА_1 перебувало все їхнє озброєння. Крім того, як видно з протоколу огляду місця події в селі Атаки, в автомобілі ДАІ виявлено целофановий пакет з чоловічим одягом і ніяких патронів там не було.

             Суд вважає сумнівним, щоб ОСОБА_1 носив в своєму пакеті 2-3 патрони для  обріза і передав їх ОСОБА_20 саме перед вбивством ОСОБА_17. Тим більше, що виходячи з кількості пострілів, які були в послідуючих епізодах, у ОСОБА_20 була певна кількість патронів і брати їх у ОСОБА_1 перед вбивством ОСОБА_17 та замахом на вбивство ОСОБА_18 у нього потреби не було.

              Суд також враховує, що як заявила в суді свідок ОСОБА_39 - старша сестра потерпілих, ОСОБА_18 разом з матір'ю - ОСОБА_40 поїхали в Італію на заробітки і контакту з ними немає, а тому допитати їх неможливо. Свідок також категорично заявила, що її сім'я вважає винуватцем у вбивстві та замаху тільки ОСОБА_20, а ОСОБА_1, з її слів, до цього факту ніякого відношення не має.

             В зв'язку з викладеним, суд вважає не доведеною причетність ОСОБА_1 до вбивства ОСОБА_22 і замаху на вбивство ОСОБА_18, оскільки, як встановлено судом, на момент вбивства, він не був на місці події і не мав будь-яких мотивів для скоєння вбивства, яке скоїла особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, з мотивів особистої неприязні. Будь-яких доказів, які б свідчили про домовленість між ОСОБА_1 та особою, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, спрямовану на вбивство ОСОБА_18 та ОСОБА_22 ні органи досудового слідства, ні суд не здобули, а тому суд вважає, що за ст. 115 ч. 2 п. 12, 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. 1, 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. 12 КК ОСОБА_1 підлягає виправданню за недоведеністю його участі у вчиненні названих злочинів, на підставі ст. 213 п. 2 КПК України.

             Повне визнання ОСОБА_1 своєї вини у незаконному заволодінні разом з особою, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, транспортним засобом ОСОБА_41, заволодіння ними також автомобіля ДАІ, підтверджується показами потерпілих та матеріалами справи. Невизнання ним вини за ст. 348 КК України, спростовується здобутими по справі доказами.

             Так, потерпілий ОСОБА_19 пояснив, що працював таксистом, на належному йому автомобілі «Ауді-100» НОМЕР_8. 13.05.2006 року, біля переговорного пункту по вул. Проскурівського підпілля в м. Хмельницькому до нього підсів молодий чоловік, пізніше він взнав його прізвище - ОСОБА_20, з яким вони під'їхали до магазину «Мисливство та рибальство», забрали там ще одного чоловіка - ОСОБА_1, і поїхали в м. Вінниця. Неподалік повороту з Вінницької траси на м. Деражня, йому зателефонував товариш, який сказав, що з ним їде вбивця. Він розмовляв з товаришем, зупинивши авто та вийшовши на дорогу. В цей час з машини вийшов ОСОБА_20, який запропонував йому сісти в машину, де під погрозою гранати примусив їхати туди, куди він накаже. Вони звернули на м. Дражню, а потім через смт. Віньківці виїхали на трасу Васьковичі-Порубне в районі с. Солобківці і поїхали в напрямку м. Чернівці - через Камянець-Подільський. В дорозі нападники обіцяли відпустити його в м. Чернівці і дати грошей на бензин. В м. Камянець-Подільському, перед мостом «Лань, що біжить», він помітив працівників ДАІ і подав звуковий сигнал, щоб на нього звернули увагу.

             Він продовжував рух до автозаправочної станції біля с. Довжок, де їх перехопили працівники ДАІ, примусивши зупинитись і вийти з машини. Він вихопив з замка запалення ключі, вискочив з машини та впав на асфальт. В машині в цей час залишилися ОСОБА_20 та ОСОБА_1 Причому ОСОБА_20 сидів на задньому сидінні за ним, тобто за водієм, а ОСОБА_1 - справа від ОСОБА_20 Ці особи відмовились виходити з машини і хтось з них крикнув, що у них гранати. Почалась стрілянина, вибухнула граната, і він побіг в сторону заправки. Як нападники втекли на автомобілі ДАІ він не бачив, але коли стрілянина вщухла, підбіг до свого автомобіля, де був поранений працівник ДАІ, та лежала неподалік граната, що не вибухнула.

              Потерпілі ОСОБА_43 та ОСОБА_42 пояснили, що вони працюють інспекторами дорожньо-патрульної служби і 13.05.2006 року несли службу по забезпеченню порядку на дорогах на службовому автомобілі «Деу-Нексіа», НОМЕР_6. О 20.00 год. їх повідомили, що в області введений план «Сирена» і орієнтували розшукувати автомобіль Ауді-100, НОМЕР_8, у якому перебувають злочинці. Виявивши цей автомобіль на виїзді з м. Камянець-Подільського, вони проїхали за ним до заправки в районі с. Довжок, де зупинили, включивши проблисковий маячок, та діючи маневром.

              Привівши зброю в бойову готовність, вони наказали особам, які були в автомобілі, вийти. При цьому ОСОБА_43 з пістолетом ПМ стояв перед автомобілем, а ОСОБА_42 - з автоматом АКМС-74 зайшов справа по руху Ауді. З-за керма вийшов таксист, сказав, що він водій і ліг на асфальт. Двоє пасажирів сиділи ззаду, - як пояснили потерпілі в залі суду, зліва, - за водієм знаходився ОСОБА_20, а справа - ОСОБА_1 В попередніх показах в цій частині вони помилились. Особа, яка сиділа справа, - ОСОБА_1 - кинула гранату, і вони почули її стук падіння об асфальт. Особа, яка сиділа зліва, - ОСОБА_20, - теж кинула гранату, яка зірвалась і поранила ОСОБА_42. В цей же час пасажир, який сидів зліва відкрив вогонь з обрізу і поранив їх обох. Вони у відповідь стріляли в злочинців з табельної зброї, однак попасти не змогли з причин своїх поранень та побоювання попасти в водія. Під час перестрілки злочинці перейшли в їх службовий автомобіль і заволодівши ним, з місця події зникли.

             Покази потерпілих ОСОБА_41, ОСОБА_43 та ОСОБА_42 об'єктивно підтверджуються показами свідків ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, які підтвердили затримання автомобіля «Ауді-100» співробітниками міліції - ОСОБА_43 та ОСОБА_42, після чого між ними, та особами, що були в автомобілі виникла перестрілка, була зірвана граната, а потім злочинці, залишивши поранених міліціонерів, захопили автомобіль ДАІ та поїхали в напрямку м. Чернівці.

           Ці ж обставини підтверджуються протоколом огляду місця події від 14 травня 2006 року (Т. 1 а.с. 116-157). Згідно з цим протоколом на ділянці дороги Житомир-Тереблече (288 км + 80 м.) біля заправки поблизу с. Довжок, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області виявлено автомобіль «Ауді-100», НОМЕР_8 зі слідами механічних пошкоджень, в салоні якого знаходились розігнуте кільце від підірвача гранати РГД-5, а також вибоїну - слід вибуху гранати, її осколки, численні гільзи від патронів автомата АКМС-74, гільзи та два патрони до пістолета «ПМ». На асфальті виявлено важіль підривача гранати РГД-5, патрони та гільза до мисливської рушниці, а також 2 полімерні гільзи до мисливської рушниці. З автомобіля «Ауді-100» вилучено пакет з одягом. На асфальті також виявлено сліди крові.

             Факти, виявлені в ході огляду місця події повністю підтверджують покази потерпілих про обставини спричинення їм тілесних ушкоджень і одночасно спростовують покази ОСОБА_1 про непричетність до замаху на вбивство працівників правоохоронних органів. Так, потерпілі не заперечують, що зірвалась граната, яку кинула особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, а граната, яку кинув ОСОБА_1 не зірвалась. Однак, оскільки на обочині виявлено скобу, кільце і чеку, від гранати, яка зірвалась, тобто від гранати, яку кинула особа, кримінальна справа відносно якої закрита в зв'язку зі смертю, а на асфальті виявлено гранату з чекою, але без кільця, яке було виявлене в салоні автомобіля «Ауді-100», суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 намагався привести в бойовий стан гранату перед кидком, але не довів свій умисел до кінця через причини, що не залежали від нього, через неналежну підготовку до кидка - не розігнув вусиків чеки. Було вирвано кільце, а чека залишилася в підривнику, який в результаті не зірвався.

              Покази ОСОБА_1 про обставини незаконного заволодіння автомобіля ДАІ «Деу-Нексія», та їх з ОСОБА_20 невдалу втечу підтверджуються матеріалами огляду місця події (Т. 2 а.с. 91-112), згідно яких біля бару «Марія» в с. Атаки, Хотинського р-ну, Чернівецької області виявлено автомобіль ДАІ «Деу-Нексія», НОМЕР_6, в якому знаходився труп громадянина ОСОБА_20 зі слідами вогнепального поранення, поряд з ним знаходився обріз двоствольної мисливської рушниці. В машині також виявлено розкладний ніж, паспорт на ім'я ОСОБА_20 та інше.

               Відповідно до висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_20 наступила внаслідок вогнепального, проникаючого, сліпого, дробового поранення на передній грудній стінці з ушкодженням внутрішніх органів. Таке тілесне ушкодження виникло безпосередньо перед смертю від одноразового пострілу з гладкоствольної вогнепальної зброї, набій якої був споряджений шротом. Постріл вірогідно був здійснений впритул. Крім того, у ОСОБА_20  було виявлено вогнепальне, проникаюче, сліпе кульове поранення правого стегна та тазу, а також 2 поверхневі рани, спричинені кулями, що свідчить про участь ОСОБА_20  в перестрілці і підтверджує покази співробітників міліції про обставини затримання ОСОБА_20  та ОСОБА_1

              Як видно з цього ж протоколу, на автомобілі ДАІ «Деу-Нексія» виявлено пошкодження, спричинені в ході перестрілки.

              Покази потерпілих ОСОБА_43 та ОСОБА_42. про обставини спричинення їм тілесних ушкоджень підтверджуються висновками судово-медичних експертиз, згідно яких, у них виявлено тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння. У ОСОБА_43 у вигляді множинних сліпих дробових поранень м'яких тканин лівого стегна і проникаючого сліпого дробового поранення черевної порожнини з пошкодженням сигмовидної кишки та подальшим розвитком перитоніту, які могли утворитись як від дії дробу, так і при вибуху гранати (Т. 1 а.с. 219-220). У ОСОБА_42. - у вигляді дев'яти ран округлої форми, які проникають в черевну порожнину з пошкодженням селезінки, великого чіпця, з розвитком заочеревної гематоми та гемоперітонеуму, геморагічного шоку 3-го ступеню, а також одинадцяти ран лівого суглобу, які спричинені внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, спорядженої дробом (Т. 1 а.с. 223-224).

              Як видно з розписки ОСОБА_48, він отримав належний йому автомобіль «Ауді-100», НОМЕР_8. Про те, що ОСОБА_48 має право користуватись даним автомобілем свідчить технічний паспорт автомобіля, та доручення його власника ОСОБА_47 ОСОБА_1 на право користуватись ним.

              Як видно з протоколів огляду транспортних засобів (Т. 1 а.с. 195-196) в автомобілях Ауді-100 та «Деу-Нексія» виявлені значна кількість точкових, можливо, кульових та осколкових пошкоджень.

              Про правомірність застосування зброї до ОСОБА_1 та ОСОБА_20 свідчить висновок службового розслідування за фактом отримання поранень та застосування вогнепальної зброї працівниками ВДАІ УМВСУ в Хмельницькій обл. (Т. 1 а.с. 198-200).

              Як видно з висновків судово-медичної експертизи у ОСОБА_1 внаслідок його опору працівникам міліції виявлено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді наскрізного кульового поранення лівої гомілки і шести синяків та саден обличчя і зап'ясть.

              Згідно з висновками вибухо-технічної експертизи, граната, вилучена з місця події є бойовою ручною осколковою гранатою наступальної дії РГД-5 з підривачем «У3РГМ-2» і придатна для використання за призначенням. Вибух гранати на місці події не відбувся, так як вона не була переведена в бойовий стан (чека не була висмикнута). При цьому в досліджувальній частині експерт вказує, що вусики на чеці не були розігнуті. При спробі висмикнути чеку, кільце під дією сили було розігнуто і залишилось у особи, що застосовувала гранату, а чека залишилась на підривачеві (Т. 1 а.с. 244-252).

            Відповідно до висновків вибухо-технічної експертизи (Т. 1 а.с. 260-264) в місці вибоїни на асфальті на місці події підірвано гранату РГД-5, предмети, виявлені при огляді місця події (металеві осколки, кільця з чекою, важіль підривача), є частинами гранати РГД-5.

            Як видно з висновків балістичної експертизи (т. 1 а.с. 275-278) предмет, вилучений з автомобіля «Деу-Нексія», є вогнепальною зброєю, обрізом, виготовленим саморобним способом з двоствольної мисливської рушниці 16-го калібру, шляхом укорочення стволів до залишкової довжини 282 мм і відпилювання прикладу до шийки ложа. Обріз придатний до стрільби. Наданий разом з ним патрон є бойовим патроном до гладкоствольної мисливської зброї - рушниці 16 калібру. Надана гільза є складовою частиною патрону 16 калібру.

            Згідно з висновками автотоварознавчої експертизи, дійсна ринкова вартість автомобіля Ауді-100, НОМЕР_9 складає 15 087 грн. 73 коп.

             Матеріальні збитки завдані власнику автомобіля внаслідок пошкодження склали 5328 грн. 25 коп. (Т. 1 а.с. 288-290).

             За висновком товарознавчої експертизи (т. 1 а.с. 298-305) дійсна ринкова вартість автомобіля «Деу-Нексія» НОМЕР_6 складає 18 873 грн. 31 коп.; матеріальні збитки через його пошкодження складають 5 824 грн. 65 коп.

             Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 263 ч.1 КК України, оскільки він незаконно, без передбаченого законом дозволу придбав, носив, зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси. При цьому суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_1 інкриміновані йому незаконне придбання, носіння, зберігання вибухових речовин і вибухових пристроїв, оскільки таких по справі не встановлено, а граната РГД-5, як це видно з висновків експертиз, відноситься до категорії боєприпасів.

            Суд також вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_1 кваліфікацію його діянь за епізодом заволодіння автомобілем «Ауді-100», за ст. 187 ч. 4 КК України, оскільки ОСОБА_1 заперечує наявність у нього і у ОСОБА_20 наміру привласнити цей автомобіль, будь-яких інших доказів наявності у них такого умислу не здобуто. Навпаки, як видно з показів потерпілого ОСОБА_41, нападники обіцяли відпустити його разом з автомобілем, заправивши його пальним.

            Разом з тим, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 289 ч.3 КК України по епізодах заволодіння автомобілями «Ауді-100», належним ОСОБА_48 та «Деу-Нексія», належним ДАІ, оскільки він за попереднім зговором групою осіб, повторно, з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілих і з погрозою застосування такого насильства, незаконно заволоділи названими автомобілями.

             При цьому ознаку завдання потерпілому значної шкоди по цих епізодах слід виключити, оскільки розмір цієї шкоди не відповідає визначенню примітки до ст. 289 КК України.

              На думку суду правильно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ст. 348 КК України, оскільки він вчинив замах на вбивство працівників правоохоронного органу - 3-го взводу ДПС «Кобра-ВДАІ УМВСУ в Хмельницькій області - старшого прапорщика міліції ОСОБА_43 та старшого сержанта міліції ОСОБА_42., в зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку. При цьому суд не бере до уваги твердження підсудного про те, що він не мав наміру позбавити життя працівників міліції, оскільки вириваючи кільце з підривача гранати і кидаючи її в напрямку працівників міліції, він розумів, що цим самим може позбавити життя як їх, так і необмежене коло інших громадян і свідомо допускав це. Той факт, що граната не вибухнула, не залежало від волі ОСОБА_1

              В зв'язку з викладеним, суд також вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст. 15 ч. 2 ст. 115 ч. 2 п. 5 КК України та за ст. 15 ч. 2 ст. 115 ч. 2 п. 12 і ст. 15 ч. 2 ст. 115 ч. 2 п. 1, оскільки він за попереднім зговором з особою, кримінальна справа відносно якого закрита в зв'язку зі смертю, тобто групою осіб, намагались вбити двох і більше осіб, способом небезпечним для життя багатьох осіб.

              Разом з тим, оскільки за ст. 115 ч. 2 п. 12 і ст. 15 ч. 2 ст. 115 ч. 2 п. 1 та ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч.2 п. 12 КК України за попереднім епізодом (вбивство ОСОБА_22 та замах на вбивство ОСОБА_18) ОСОБА_1 підлягає виправданню, його слід виправдати і за ст. 15 ч. 2 ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України

              Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 263 ч.1, 187 ч.3, 187 ч. 4, 289 ч.3 (виключивши поепізодну кваліфікацію за цими статтями), 257, 348, 15 ч. 2, ст. 115 ч.2 п. 5, 15 ч.2, 115 ч.2 п. 12, 15 ч.2, 115 ч. 2 п. 1 КК України, причому, оскільки кваліфікаційні ознаки за рештою статей КК названі вище, за ст. 289 ч. 3 КК України його дії слід кваліфікувати як незаконне заволодіння транспортними засобами, вчинене повторно, за попереднім зговором групою осіб, організованою групою, поєднане з насильством небезпечним для життя і здоров'я потерпілого і з погрозою такого насильства, а також такі, що завдали значної шкоди.

             Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 є осудним, однак виявляє емоційно нестійкий розлад особистості за імпульсивним типом на неповноцінній органічній основі.

 

             При обранні міри покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом'якшують їх покарання.

            Як обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд враховує визнання ним своєї вини, щире каяття, явки з повинною, активне сприяння розкриттю злочинів, те, що попередні його судимості погашені, його позитивні характеристики, те, що він нагороджений медаллю «За врятування утопаючого», а також його більш пасивну роль у скоєних злочинах.

             Ці обставини дають суду можливість призначити Ор покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих йому статей КК України з обов'язковим застосуванням додаткових покарань, передбачених цими санкціями (конфіскацію майна).

 

             Як обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд враховує часткове визнання ним своєї вини, щире каяття, стан його здоров'я, його другорядну роль у скоєних злочинах.

            Характеризується ОСОБА_2 негативно.

            Тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статтей з обов'язковим застосуванням до нього додаткового покарання - конфіскації майна.

 

             Як обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд враховує визнання нею вини, щире каяття, те, що раніше вона не судима, виключно позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, працевлаштована, фактично скоїла один злочин під впливом інших осіб і обставин, що склались і з того часу, на протязі 2-х років на вчинила жодного нового злочину.

             Ці обставини, на думку суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому суд знаходить можливість застосувати до ОСОБА_3 ст. 69 КК України і призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі нижче від нижньої межі санкції, інкримінованих їй статей.

             Разом з тим, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування покарання і знаходить можливість застосувати до неї ст. 75 КК України і звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням і з встановленням їй іспитового строку. При цьому, в порядку ст. 77 КК України, суд не призначає ОСОБА_3 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

 

            Органами досудового слідства інкриміновано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як обставини, що обтяжують покарання, вчинення злочинів повторно та рецидив злочинів, вчинення злочинів групою осіб за попереднім зговором, а ОСОБА_1, окрім того, ще й вчинення злочинів у зв'язку з виконанням потерпілими службових обов'язків та тяжкі наслідки, завдані злочином.

           Суд не приймає ці обставини як обтяжуючі покарання, оскільки вони є кваліфікуючими ознаками інкримінованих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочинів.

 

            Розглядаючи питання цивільних позовів в даній справі , суд враховує, що згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» не підлягають розгляду в кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення.

             Виходячи зі змісту ст. 28 КПК України, право на пред'явлення цивільного позову в кримінальній справі належить особі, що зазнала від злочину збитків. У зв'язку з цим, в кримінальній справі не можуть розглядатися регресні позови органів страхування і соціального захисту населення, підприємств, установ, чи організацій, які відшкодували потерпілому шкоду до розгляду справи в суді. Такі позови заінтересовані особи можуть пред'явити в порядку цивільного судочинства.

             В зв'язку з цим, на думку суду, позов ТОВ «Венбест», яке відшкодувало збитки Шевченківському відділенню № 5441 ВАТ «Державний ощадний банк України», спричинені розбійним нападом ОСОБА_1 та особою, кримінальна справа відносно якої провадженням закрита в зв'язку зі смертю, - не може бути розглянутий в даній справі і повинен бути залишений без розгляду, оскільки він не випливає з пред'явленого Ор обвинувачення.

              Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичній, або юридичній особі, а також шкода, завдану майну фізичній, або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

               В зв'язку з цим, підлягає повному задоволенню позов УДАЇ УМВС України в Хмельницькій обл. про стягнення з ОСОБА_1 5 824 грн. 65 коп. - вартості пошкодження в результаті його злочинних дій автомобіля «Деу-Нексія», НОМЕР_10. Розмір та вартість пошкоджень доведені судово-автотехнічною експертизою і сумнівів у суду не викликають.

              Підлягає задоволенню і позов ОСОБА_15 про стягнення з підсудних матеріальних збитків - 2 500 грн., оскільки він доведений матеріалами справи, повністю визнаний ОСОБА_1 і частково - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

             Суд також вважає доведеним розмір матеріальних збитків, завданих ОСОБА_43 - 1477 грн. 54 коп. і вважає, що дана сума підлягає стягненню з ОСОБА_1         

             При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з підсудних на користь потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_42., суд керується вимогами ст.ст. 23, 1167 ЦК України і враховує характер правопорушення глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілих, ступінь вини осіб, які завдали моральної шкоди та інші обставини, які мають істотне значення.

              Як вказано вище, суд прийшов до висновку, що розмір матеріальних збитків, які спричинені ОСОБА_16 складає 39517 грн. На думку суду, враховуючи, що ОСОБА_45 переніс напад, що супроводжувався насильством, страхом за власне життя, приниження і фізичні страждання, розмір його моральних збитків може бути прирівняний до завданих йому матеріальних збитків, а тому суд частково задовольняє позов ОСОБА_16 і вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_16 39 000 грн. моральної шкоди.

             Таким же чином суд підходить до розгляду позову ОСОБА_15. В даному випадку суд враховує, що ОСОБА_1 визнав позов ОСОБА_15 про стягнення моральної шкоди на суму 35 000 грн. повністю, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - частково і визнає, що в результаті нападу ОСОБА_15 пережив страх, приниження, хвилювання, які відповідають названій сумі, а тому позов ОСОБА_15 підлягає повному задоволенню.

             Підлягає повному задоволенню і позов ОСОБА_42. про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 50 000 грн., оскільки в результаті неправомірних дій ОСОБА_1, ОСОБА_42 пережив сильний стрес, тривалі та сильні болі, порушився на тривалий час звичайний розпорядок життя його та сім'ї.

           Названі суми, які підлягають стягненню на користь ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_42. суд вважає розумними та справедливими.

 

             Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд

 

 

засудив:

 

            ОСОБА_1 визнати винним за ст.ст. 263 ч.1, 187 ч.3, 187 ч.4, 289 ч. 3, 257, 348, 15 ч. 2, 115 ч. 2 п.п. 1, 5, 12 КК України і призначити йому покарання:

- за ст. 263 ч. 1 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

- за ст. 187 ч. 3 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна (крім житла);

- за ст. 187 ч. 4 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна (крім житла);

- за ст. 289 ч. 3 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна (крім житла);

- за ст. 257 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна (крім житла);

- за ст. 348 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі;

- за ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п.п. 1, 5, 12 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі.

              За сукупністю злочинів, керуючись ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом частково складання призначених покарань, до відбуття призначити 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна (крім житла).

              За ст.ст. 115 ч. 2 п. 12; 15 ч. 2, 115 ч. 2 п.п. 1, 12 (епізод вбивства ОСОБА_22 та замаху на вбивство ОСОБА_18), ОСОБА_1 виправдати за недоведеністю його участі у вчиненні цих злочинів, на підставі ст. 213 ч. 2 КПК України.

             За ст.. 15 ч. 2 ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України ОСОБА_1 виправдати за відсутністю в його діях складу злочину, на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.

             Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити утримання під вартою.

             Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з 14 травня 2006 року.

 

            ОСОБА_2 визнати винним за ст.ст. 257, 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України і призначити йому покарання:

- за ст. 257 КК України 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна (крім житла);

- за ст. 187 ч. 4 КК України 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна (крім житла);

- за ст. 289 ч. 3 КК України 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна (крім житла).

             Остаточно, за сукупністю злочинів, керуючись ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань до відбуття призначити 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна (крім житла).

              Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з 20 травня 2006 року.

              За побіжний захід залишити ОСОБА_2 - утримання під вартою.

 

            ОСОБА_3 визнати винною за ст.ст. 187 ч. 2, 289 ч. 3 КК України і призначити їй покарання за ст. 187 ч. 2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України - 4 (чотири) років позбавлення волі, без конфіскації майна; за ст. 289 ч. 3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - 4 (чотири) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

            Остаточно, за сукупністю злочинів, керуючись ст. 70 ч. 1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань до відбуття призначити: 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

           Керуючись ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

           На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти цей орган про зміну місця роботи, проживання або навчання; періодично з'являтись в цей орган для реєстрації.

          Іспитовий строк рахувати ОСОБА_3 з дня проголошення вироку.

          За ст. 257 КК України ОСОБА_3 виправдати за недоведеністю її участі у вчиненні даного злочину на підставі ст. 213 ч. 2 КПК України.

          Запобіжний захід до вступну вироку в законну силу залишити ОСОБА_3 підписку про невиїзд.

           Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання 10 діб перебування її під вартою з 20 по 30 травня 2006 року.

 

           Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_15 2 500 грн. матеріальної шкоди та 35 000 грн. моральної шкоди, а всього - 37 500 грн.

           Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, солідарно на користь ОСОБА_16 Геннадія Володимировича моральну шкоду в сумі 39 000 грн.

           В решті в позові ОСОБА_16 відмовити.

           Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_42 1477 грн. 54 коп. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди, а всього - 51 477 грн. 54 коп.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління внутрішніх справ України в Хмельницькій області 5 824 грн. 65 коп. - вартість пошкодження автомобіля «Деу-Нексія», НОМЕР_6.

           Позов ТОВ «Венбест» залишити без розгляду.

           Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області (розрахунковий рахунок Управління державного казначейства у Хмельницькій області № 35228001000040, МФО - 815013, код - ЄДРОПОІ 25575309) судові витрати:

- за проведення вибухотехнічної експертизи - 2 647 грн. 73 коп. - призначення платежу «За дослідження, код-15»;

- за проведення балістичних експертиз - 609 грн. 90 коп. і 235 грн. 38 коп. - призначення платежу «За дослідження, код-1»;

- за проведення автотоварознавчих експертиз - 304 грн. 95 коп. і 571 грн. 78 коп. - призначення платежу «За дослідження, код-14».

            Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Херсонській області (розрахунковий рахунок Управління державного казначейства у Хмельницькій області № 35228001000040, в ОКПО-25574185, банк УДК в Херсонській області, МФО - 852010) судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 295 грн. 42 коп. з кожного і за проведення автотехнічної експертизи - з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 58 грн. 12 коп. з кожного.

              Автомобіль «БМВ-530», НОМЕР_2, технічний паспорт серії КІВ № 008994, довіреність серії ВСВ № 006874 від імені ОСОБА_49 на ім'я ОСОБА_50 та довіреність серії ВСО № 694614 від імені ОСОБА_51 на ім'я - ОСОБА_52, золоту каблучку з каменем, автомагнітолу «Піонер - 2», динаміки, електропровід, «Сан-буфер» та автомобільний передавач радіоапаратури залишити потерпілому - ОСОБА_15

              Автомобіль марки «Мерседес-Бенц - 200Д», НОМЕР_11, два номерних знаки НОМЕР_12 в зігнутому стані, талон технічного огляду названого автомобіля, металеву табличку «DAIMLЕR BENZ АG» № WDB 1241201А066657, частини кузова зі слідами розпилення на кінцях, автомобільний буксировочний трос - залишити потерпілому ОСОБА_16

              Одяг потерпілої ОСОБА_53 - джинсові штани, куртку, кофту, білизну та взуття - передати потерпілій ОСОБА_40 Особисті речі ОСОБА_18 та ОСОБА_22 залишити потерпілій ОСОБА_40 Відеокасету із записом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 - зберігати при справі. Паспорт на ім'я ОСОБА_54 направити Коломийському МВ УМВСУ в Івано-Франківській області. Мобільний телефон «Сіменс А52», який знаходиться в камері зберігання речових доказів Білозерського РВ УМВСУ в Херсонській області, мобільний телефон «Нокіа-6100», 168 грн. 30 доларів США, 2 грн. 68 коп., ланцюжок з металу жовтого кольору з хрестиком, які знаходяться в режимно-секретній частині прокуратури Хмельницької області, звернути у відшкодування спричиненої потерпілим шкоди.

               Обріз двоствольний 16-го калібру моделі БМ НОМЕР_1, 1959 року випуску, стріляні гільзи від пістолета «ПМ» та автомата «АКМС-74», 1 патрон ТАХО 16-го калібру, гільзу мисливського патрона, 2 контейнери до мисливського патрона, металеві осколки гранати, кільце з чекою від гранати РГД-5 та важіль підривача, три стріляні гільзи до патрона «ТАХО» 16-го калібру, металеву сережку, сонячні окуляри, зім'яту пластмасову склянку, 2 рукавички, моток клейкої стрічки, записну книжку, 13 візитних карток, розкладний ніж, портмоне, пластикові картки, Сім-картку, 2 картки «Київстар», поліетиленовий пакет з логотипом «Адідас» з чоловічим одягом, щітку для чистки взуття, рюкзак з 2 зубними щітками, тюбиком зубної пасти, 2 станками для гоління, дезодорантом, футболкою, 2 пачки цигарок «Честерфілд» та 3 металевими ключами, які знаходяться на зберіганні в режимно-секретній частині прокуратури Хмельницької області - знищити.

                 Розірвану пластмасову пляшку, 3 шматки клейкої стрічки типу «скотч», мікрочастини і зразки фрагментів кори дерева, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Бєлозерського РВ УМВСУ в Херсонській області - знищити.

                Сім недопалків, 2 порожні поліетиленові пляшки з-під пива, дві порожні скляні пляшки з-під напою «WINE», порожні упаковки «Анчоус» та «Кальмари», які знаходяться в камері зберігання речових доказів Подільського РУ ГУМУСУ в м. Києві - знищити.

               19 шматків клейкої стрічки та 5 кусків целофанового пакета, які знаходяться на зберіганні в кімнаті збереження речових доказів Немирівського РВ УМВСУ в Вінницькій області - знищити.

 

             Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через апеляційний суд Хмельницької області на протязі 1 місяця з моменту проголошення, а засудженими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

             

        головуючий: /підпис/

 

                    суддя: /підпис/

 

народні засідателі: /підпис/

                              

                               /підпис/

                            

                             /підпис/

 

Копія вірна, згідно оригіналу

cуддя апеляційного суду                                                                                    Шершун В.В.