ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
20 червня 2006 р. |
№ 12/331пн |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Луганськ (далі -відділення Фонду, відповідач-1)
на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 10.04.2006
зі справи № 12/331пн
за позовом відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ Луганської області (далі -ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”)
до відділення Фонду
та відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції, м. Алчевськ Луганської області (далі -ВДВС Алчевського МУЮ, відповідач-2)
про припинення правовідносин на підставі наказу господарського суду.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” -Зубової Л.І., Афанасьєвої О.В.,
відділення Фонду -не з'явились,
ВДВС Алчевського МУЮ -не з'явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про припинення правовідносин щодо стягнення з позивача грошових коштів на підставі наказу названого суду від 27.07.2001 зі справи № 1/279 та зобов'язання відповідача-2 припинити дії з примусового виконання цього наказу.
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.10.2005 (суддя Рябцева О.В.) у задоволенні позову відмовлено. Назване рішення суду з посиланням на приписи статті 124 Конституції України, статей 11, 509, 510 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), статей 1, 37 Закону України “Про виконавче провадження” мотивовано тим, що виконавче провадження не підпадає під ознаки цивільного правовідношення в розумінні ЦК України, та обов'язковістю до виконання рішень, ухвалених судами України.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 (колегія суддів у складі: суддя Якушенко Р.Є. -головуючий, судді Іноземцева Л.В., Лазненко Л.Л.) рішення місцевого господарського суду з даного спору скасовано; позов задоволено частково: правовідносини між ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” та відділенням Фонду щодо стягнення грошових коштів за наказом господарського суду Луганської області від 27.07.2001 у справі № 1/279 припинено; в іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено. У прийнятті оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність судового рішення та наказу про його виконання не звільняє відповідача-1 від обов'язку подати заяву з грошовими вимогами до боржника в порядку статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон), в зв'язку з чим наслідком неподання відповідної заяви є визнання таких вимог відповідача-1 погашеними. До того ж задоволення позову в цій частині звільняє ВДВС Алчевського МУЮ від вчинення виконавчих дій щодо примусового стягнення коштів за спірним наказом, що є підставою для припинення провадження в частині позовних вимог до відповідача-2 відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відділення Фонду просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції з даного спору, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права. Скаргу мотивовано, зокрема, обов'язковістю виконання рішення господарського суду, що набрало законної сили, на території України, та відсутністю передбачених законом підстав для закінчення виконавчого провадження з приводу виконання наказу господарського суду Луганської області від 27.07.2001 зі справи № 1/279.
У доповненні до касаційної скарги відділення Фонду просить припинити провадження у справі, оскільки господарським судом Луганської області вже розглядалася справа №8/324пн про той же предмет і з тих же підстав, рішення в якій набрало законної сили.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” зазначає про необґрунтованість касаційної скарги та її невідповідність нормам матеріального та процесуального права, а тому просить відмовити у її задоволенні.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- рішенням господарського суду Луганської області від 23.11.2000 у справі № 1/279 з ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” на користь відділення Фонду стягнуто 1465618,98 грн. заборгованості, про що видано наказ від 27.07.2001;
- 25.09.2001 ВДВС Алчевського МУЮ відкрито виконавче провадження з примусового виконання названого рішення господарського суду Луганської області;
- 23.01.2004 ухвалою господарського суду Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, про що було опубліковано оголошення у газеті “Голос України” від 05.03.2004 № 43 (3293);
- протягом 30 днів з моменту опублікування названого оголошення відповідач-1 не звернувся в установленому порядку із заявою з вимогами до боржника та останні не було включено до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою названого суду від 01.07.2004;
- 28.07.2004 провадження у справі № 10/4б про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” припинено у зв'язку з затвердженням мирової угоди між боржником та кредиторами.
Причиною спору в даній справі стало питання щодо наявності правових підстав для припинення правовідносин щодо примусового виконання спірного наказу.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до статті 1 Закону конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Отже, грошові вимоги відділення Фонду, що підтверджені рішенням суду, виникли до порушення справи про банкрутство, а тому є конкурсними.
В силу частини першої статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у передбачений строк встановлені частиною другою статті 14 Закону, згідно з якою вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Разом з тим, судові інстанції не досліджували питання щодо підстав виникнення боргового зобов'язання боржника та кредитора у даному випадку (зокрема, чи не є в даному випадку грошова сума штрафною санкцією, що заснована не на цивільно правовому, а на адміністративному зобов'язанні), що може вплинути на питання визнання відповідача у справі кредитором.
Крім того, судові інстанції не досліджували рішення від 22.07.2005 у справі №8/324пн зі між тими ж сторонами на предмет наявності тих же підстав виникнення спору, що може бути підставою для припинення провадження у справі.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, з'ясувати обставини, зазначені в цій постанові і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 11.10.2005 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 зі справи № 12/331пн скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь