Справа № 2-4445/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          30 листопада 2011 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

    в особі головуючого           - судді  Деметрадзе Т.Р.   

    при секретарі                                    Секереш О.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород  цивільну справу за позовною заявою Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 5 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Державне територіально-галузеве об’єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 5 звернулось в суд із даною позовною заявою до відповідача ОСОБА_1.

В позовній заяві вказав, що відповідач проживає в будинку, в якому послуги з централізованого опалення, відповідно до норм чинного законодавства, надає Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 5. Так, в період опалювальних сезонів 2009-2010 років мешканцям будинку, в тому числі і відповідачу надавалось теплопостачання відповідно до температурного графіка. Однак відповідач отримуючи такі послуги починаючи з жовтня 2009 року по квітень 2011 року включно не сплачував за них та допустив заборгованість по їх оплаті в сумі 1 847 грн. 78 коп. Керівництвом Управління неодноразово направлялись нагадування відповідачу і робились попередження з вимогою погасити заборгованість, але вона відмовилась від підпису на попередженні та надалі не сплачує за комунальні послуги. Тому, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 2 093 грн. 53 коп. заборгованості, з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції, а також судові витрати.  

В судовому засіданні представник позивача Сичова К.В. позовні вимоги підтримала. В обгрунтування позову навела обставини, викладені у позовній заяві та просить суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечила, вважає його безпідставним, посилаючись на те, що отримувала від позивача неякісні послуги з централізованого опалення, однак з цього приводу не зверталася до нього, так як не знала його місцезнаходження. Крім цього, вважає, що відповідно до отриманого нею попередження позивача договір на теплопостачання, між ними, являється недійсним, а тому просить у задоволенні позову відмовити.      

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами існують відносини з надання послуг теплопостачання і дана обставина відповідачем не оспорюється. Зокрема, в період опалювальних сезонів 2009-2010 років мешканцям будинку АДРЕСА_1, надавались послуги з теплопостачання згідно температурного графіка, що стверджується довідкою позивача від 16.12.2010 року № 3686.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, - плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а згідно ст. 68 цього ж Кодексу, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, відповідно до даних правових норм, ОСОБА_1 повинна своєчасно оплачувати отримані послуги з теплопостачання. Однак, відповідач не виконує покладені на неї зобов’язання щодо вчасної оплати за надані їй послуги, тому за період з 01.10.2009 року по 01.04.2011 року та станом на 01.05.2011 року заборгувала Державному територіально-галузевому об’єднанню «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 5 - 1 847,78 гривень, що стверджується відповідною довідкою.

Разом з цим, Державним територіально-галузевим об’єднанням «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №5 надавалось попередження № 63 від 07.12.2010 року про наявність заборгованості та надавався термін для її сплати. Натомість, відповідач відмовилася від його отримання, про що свідчить Акт комісії від 07.12.2010 року.  

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.   

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, доводи відповідача щодо не оплати за теплопостачання з підстав, надання такого неналежної якості, суд оцінює критично, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», - у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Разом з цим, відповідачем не надано жодних доказів щодо вчинення нею вищевказаних дій, а тому її доводи не можуть бути взяті судом до уваги.

Посилання ОСОБА_1 на недійсність договору між нею та позивачем щодо надання послуг з теплопостачання, суд також не бере до уваги, оскільки вона фактично отримувала такі і не відмовилась від їх надання, у передбаченому законом порядку.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач неналежно виконує умови  зобов’язання щодо сплати коштів за отримані послуги з теплопостачання, суд приходить до висновку, що з неї слід стягнути заборгованість за надані послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, - боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, позивачем відповідно до наданого розрахунку нараховано          55,43 грн. –трьох відсотків річних та 190,32 грн. інфляційних витрат, які підлягають стягненню на його користь.  

Матеріалами справи також стверджується, що позивач сплатив 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 гривню судового збору, тобто поніс судові витрати, які відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з сторони не на користь якої ухвалено рішення.

          Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України,

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 5  - 2 093 (дві тисячі дев’яносто три) гривні 53 коп. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 5 - 51 (п’ятдесят одну) гривню державного мита та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

 Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя                                                                                                      Т.Р.Деметрадзе