Справа № 2-6793/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          25 листопада 2011 року                                                                       м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

    головуючого                          судді  Деметрадзе Т.Р.

    при секретарі                                    Секереш О.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи –комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

           ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, третьої особи –КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.09.2011 року він, через прилюдні торги придбав підвальне приміщення, розташоване за адресою: м. Ужгород, пл. Петефі, 13. При цьому, згідно поданих на торги документів, загальна площа підвального приміщення складала 127,6 м?, однак при здійсненні реєстрації права власності та проведенні обмірів було встановлено, що станом на момент придбання майна, його загальний розмір складає 206 м?. Вказує, що з пояснень         ОСОБА_2 таке збільшення сталось за рахунок об’єднання декількох приміщень в одне, яке вона здійснила в період коли підвал перебував у її власності та був предметом іпотеки. Зазначив, що при здійсненні оцінки підвального приміщення, до уваги бралось приміщення розміром 206 м? і експерт-оцінювач при огляді приміщення визначав його вартість виходячи саме з вказаної площі. Крім цього, він приймаючи участь у торгах оглянув приміщення, що встановлено на торги та бачив його реальні розміри, що складають 206 м? і виходячи з цієї обставини приймав участь в торгах та сплатив кошти за вартість існуючого приміщення.

          Вартість майна, що виставлялось на торги, у встановленому законом порядку, з боку відповідача було погоджено і придбання майна через прилюдні торги є по суті придбання майна в договірному порядку. Тому, просить визнати за ним право власності на завершене будівництвом підвальне приміщення розміром 206 м?, що розташоване за адресою м. Ужгород, пл. Петефі, 13, а також зобов’язати КП  БТІ м. Ужгород здійснити його реєстрацію права власності.

          Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та просить позов задовольнити.

В судове засідання, відповідач ОСОБА_2 повторно не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи –комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода», в судове засідання також повторно не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

У зв’язку з повторною неявкою цих осіб в судове засідання, суд провів розгляд справи у їх відсутності.

          Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

          В судовому засіданні встановлено, що 1 вересня 2011 року позивач, через прилюдні торги придбав підвальне приміщення, розташоване за адресою: м. Ужгород, пл. Петефі, 13, загальна площа якого, згідно поданих на торги документів, складала 127,6 м?.

          Свідоцтвом, посвідченим 01.09.2011 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованим в реєстрі за № 2208, стверджується факт належності ОСОБА_1 на праві власності майна, що складається з підвального приміщення, загальною площею 127,6 м?, розташованого у місті Ужгород на пл. Ш.Петефі в буд. № 13, вартістю 175 000 гривень. При цьому право власності підлягало реєстрації в КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода».

          Аналогічна площа підвального приміщення, значиться і в протоколі № 1-6/185/11 проведення прилюдних торгів.

          Однак, при здійсненні реєстрації права власності у вказаному підприємстві та проведенні поточних обмірів при цьому, було встановлено, що станом на момент придбання майна, його загальний розмір складає 206 м?, про що свідчать копії технічної документації, які містяться в матеріалах справи.

          З пояснень позивача, даних ним в судовому засіданні, така зміна площі підвального приміщення відбулася шляхом добудови ОСОБА_2 без окремої реєстрації до 127,6 м?, які перебували у заставі, 78,4 м? підвального приміщення.

          Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, а згідно до ч. 6 цієї ж статті, - вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.    

Згідно п. 1 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

           Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ч.1 ст. 376 ЦК України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо збудоване на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. А згідно до ч. 3 цієї статті право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Судом встановлено, що в силу вимог ст. 376 ЦК України, приєднана частина підвального приміщення, на яку, по між іншим нерухомим майном, позивач просить визнати право власності є самочинним будівництвом.

В судовому засіданні не встановлено даних, які б заперечували факт права власності у ОСОБА_1 на вказане підвальне приміщення, а також не встановлено інших осіб які б мали право на це майно або, які б претендували на це право, окрім позивача.

          Беручи до уваги вищенаведене а також те, що відповідачем вказана частина підвального приміщення приєднана, без реєстрації, після укладення договору іпотеки та вартість майна, що виставлялось на торги з боку відповідача було погоджено, суд вважає, що позов в частині визнання права власності на нерухоме майно є законним, обґрунтованим і тому підлягає задоволенню.

          Щодо позовних вимог про зобов’язання комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»здійснити реєстрацію права власності нерухомого майна, то такі не підлягають задоволенню, оскільки їх вирішення, у зв’язку з участю в справі, даного підприємства, в якості третьої особи, знаходиться поза компетенцією суду.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, п.1 ч.2 ст. 16, ст. 328, ч.ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України, ч.ч. 3, 6 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»

Р І Ш И В:

           Позовну заяву задовольнити частково.

           Визнати за ОСОБА_1 право власності на завершене будівництвом підвальне приміщення, розміром 206 м?, розташоване за адресою: м. Ужгород, пл. Петефі, 13.

          У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя                                                                                                    Т.Р.Деметрадзе