Справа № 2-5892/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого –судді Кихтюка Р.М.,
при секретарі –Козак О.А.,
з участю представника позивача –ОСОБА_1,
представника відповідача –ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом державного комунального підприємства «Луцьктепло»до ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,
ВСТАНОВИВ:
Державне комунальне підприємство «Луцьктепло»звернулось в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу за спожиту теплову енергію.
Свій позов мотивує тим, що відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення магазину промислових товарів, розміщене за адресою м. Луцьк пр. Волі, 12, яке було реконструйоване з квартири № 2 на нежитлове приміщення.
Впродовж опалювальних сезонів 2007-2008 р., 2008-2009 р., 2009-2010 р., підприємством здійснювалось подача теплової енергію у житловий будинок, в якому розміщено нежитлове приміщення, що займає відповідач та здійснювалось нарахування за послуги з опалення вказаної квартири по тарифу, який застосовується для житлових приміщень, в зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість, що становить 6738,34 грн.
В добровільному порядку відповідач не сплатила вартість спожитої теплової енергії, а тому просить стягнути з неї на користь ДКП «Луцьктепло»її вартість в сумі 6738,24 грн. та судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, оскільки зазначена квартира як нежитлове приміщення не зареєстрована.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ДКП «Луцьктепло»надає послуги з теплопостачанню нежитлового приміщення за адресою м. Луцьк пр. Волі, 12/2, яке належить відповідачу ОСОБА_3С, що підтверджується актами комісій ДКП «Луцьктепло»від 15.04.2008 року, 19.10.2008 року, 07.04.2010 року. (а.с. 5-10).
Рішенням виконкому Луцької міської ради від 29.12.2005 року затверджено ОСОБА_3 акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію магазину товарів на пр. Волі, 12 загальною площею 65,3 кв.м. (а.с. 15).
Відповідно до повідомлення КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»№8996 від 12.10.2011 року вбачається, що квартиру за адресою м. Луцьк пр. Волі, 12/2 зареєстровано за ОСОБА_3, яка переобладнана під магазин промислових товарів, однак право власності на нього не зареєстровано. (а.с. ).
Таким чином, твердженням представника відповідача про необхідність нарахування коштів за послуги по теплопостачанню як за житлове приміщення не заслуговують на увагу, оскільки із пояснення представників сторін і представлених письмових доказів з’ясовано, що вказане приміщення квартири переобладнано і використовується як нежитлове –під магазин, а тому позивачем підставно здійснено нарахування послуг у відповідності до додатку №2 до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 27.06.2008 р. №434-1 (а.с. ).
Як вбачається з представленого розрахунку нарахувань і оплати у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за надані послуги в розмірі 6738,54 грн. (а.с. 12, 13).
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»основним обов'язком споживача теплоенергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно з п. 1 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Відповідно до 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зважаючи, що відповідачу належним чином надавались послуги по теплопостачанню, нею частково здійснено оплату за їх надання, що свідчить про наявність між сторонами відповідних правовідносин, то заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення.
Таким чином, оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з відповідача слід стягнути в користь позивача встановлену в судовому засіданні суму боргу за спожиту теплову енергію в сумі 6738,54 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимога позивача про відшкодування відповідачем судових витрат також підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного комунального підприємства «Луцьктепло»6738 (шість тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 54 коп. - боргу за спожиту теплову енергію та понесені судові витрати в розмірі 187 (сто вісімдесят сім) грн. 39 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцьким міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк