Справа № 11 –1629 \ 2011 г.                                                       Головуючий І інстанції:

Категорія: ч.3 ст.185 КК України                                                      Закопайло В. В...

                                                                                Доповідач: Товстолузька  О.А..

АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД    ХАРКІВСЬКОї   ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМ”ЯМ   УКРАЇНИ

15 вересня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого  судді                          - Товстолузької О.А.

суддів                                                 - Пашнева Г. Г., Мікуліна М. І.,

за участю прокурора                               - Смирнової О.Є.

засужденого                                        - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальну справу за апеляцією прокурора  на вирок Богодухівського районного суду  Харківської  області від 16 лютого  2011 року у відношенні ОСОБА_2, та ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком засуджений:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючий, судимий:

Богодухівським районним судом Харківської області 22 квітня 2010 року за ч. 3 ст.185 КК України   до 3 років  позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання згідно  ст.  75  КК України з випробуванням 2 роки.

за ч.   1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

За ч. 3 ст. 185 КК України –4 роки позбавлення волі.

Згідно до ст. ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Богодухівського  районного суду Харківської області від 22 квітня 2010 року та остаточно призначено за сукупністю вироків  4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Цим же вироком також засуджений ОСОБА_4 щодо якого вирок не оскаржується.

   ОСОБА_2 визнаний винним у крадіжці чужого майна на суму 294 грн, яку він скоїв 29 липня 2004 року близько  1 год. 00 хв. з подвірря   гр-на ОСОБА_5, розташованого на АДРЕСА_1.

Він також засуджений за те, що  6 листопада 2010 року близько 1 год, проникнувши у сховище за адресою: АДРЕСА_2, за попередньою змовою зі ОСОБА_4 скоїли крадіжку майна гр-на ОСОБА_6 на загальну суму 2135 грн 57 коп.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду змінити у частині засудження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України зі звільненням його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, та виключити з вироку призначення покарання за ч. 4 ст. 70 КК України. Прокурор вважає, що минули  строки давності притягнення  ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за скоєння ним крадіжки  29 липня 2004 року, тому що цей злочин є середньої тяжкості і строк давності по ньому згідно до ст. 49 КК України - п’ять  років.

За такими обставинами, на думку прокурора, виключенню з резолютивної частини вироку підлягає  призначення покарання за ч. 4 ст.70 КК України.

Засуджений  свою апеляцію відкликав.

Обсяг обвинувачення та статті кримінального закону, якими передбачені інкриміновані засудженому злочини учасниками даної справи, не оспорюються.

Заслухавши доповідь судді, прокурора  та засудженого, які підтримали апеляцію прокурора,  перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули п’ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Як убачається з матеріалів справи, крадіжку майна, яку досудове слідство кваліфікувало за ч. 1 ст. 185 КК України і яка згідно до п. 3 ст. 12 КК Україниє злочином середньої тяжкості, засуджений ОСОБА_2 скоїв більш ніж за 5 років до винесення вироку. Суд повинен був у судовому засіданні вирішити питання про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності, але цього не зробив, тому в цій частині вирок підлягає скасуванню, а ОСОБА_2 звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ст. 49 КК України.

Також виключенню з резолютивної частини вироку підлягає призначення покарання за ч. 4 ст. 70 КК України.

В інший частині вирок належить залиши без змін, оскільки вивченням матеріалів справи істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування постановленого у справі судового рішення, не встановлено.

Керуючись  ст.  11-1, ст. ст.  365, 366, 373 КПК України, колегія суддів,

                                     у  х  в  а  л  и  л  а:  

Апеляцію прокурора задовольнити.

Вирок  Богодухівського районного суду  Харківської  області від 16 лютого 2011 року у відношенні   ОСОБА_2 змінити. Скасувати його у частині засудження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України.

Виключити з вироку посилання на ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні засудженому ОСОБА_2 покарання.

Провадження по справи в цій частині закрити, звільнивши ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України від кримінальної відповідальності.

Вважати ОСОБА_2 засудженім за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково ( 6 місяців) додати невідбуте покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 22 квітня 2010 року і остаточно призначити 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Головуючий

Судді -