Справа № 1-22/2008

 

 

 

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

         13 березня 2008 року

                        МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі: головуючого - судді БЕРЕЗІЯ Ю.А.,  при секретарі  КАСЬЯН З.А.,   

з участю прокурора БЛАЖКА А.П., захисника адвоката ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу обвинуваченням

 

                   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Малий Раковець Іршавського району Закарпатської області, українця , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працівника ФГ “Люкс СМ”, проживає в АДРЕСА_1, несудимого,

у скоєнні злочину за ч.2 ст.286 КК України,

 

В С Т А Н О В И В :

                   Підсудний ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження при наступних обставинах.

                        26 липня 2007 року о 23.30 , на 636-му кілометрі + 800 метрів автодороги Стрій-Кіровоград-Знам'янка, підсудний ОСОБА_2, керуючи автомашиною “Сітроен”, реєстраційний номер НОМЕР_1, в порушення пунктів 12.1 , 12.2 , 12.3, 14.2 Правил дорожнього руху, не впевнився, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, не врахував дорожньої обстановки в темну пору доби, виїхав на смугу зустрічного руху і почав виконувати обгін двох вантажних автомашин, допустивши зіткнення з автомашиною СПВ 33021-01, реєстраційний номер НОМЕР_2, якою керував водій ОСОБА_3, яка рухалась в зустрічному напрямку.

                   Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

 

                   Підсудний ОСОБА_2 свою винність у пред'явленому обвинуваченні та цивільний позов - не визнав, пояснивши, що дійсно 26 липня 2007 року близько 23.30 він керував автомашиною”Сітроен” в напрямку м. Умань; попереду їхало два вантажні “трейлера”; він пропустив дві автомашини, які рухались в зустрічному напрямку і почав обгін; на зустріч рухалась автомашина, яка і не намагалась з'їхати з проїзної частини, тому сталося зіткнення.

 

                   Винність підсудного у скоєнні злочину підтверджується наступними доказами:

 

                   показаннями свідка ОСОБА_3, згідно яких 26 липня 2007 року близько 23.30 він їхав від повороту на смт. Смоліне, на підйом; назустріч рухались два вантажних “трейлера” і коли він порівнявся з першою автомашиною, автомашина ОСОБА_2 виїхала із-за другої автомашини на великій швидкості; він ( ОСОБА_3) застосував заходи гальмування але все одно сталось зіткнення;

 

                   протоколом місця дорожньо-транспортної пригоди, яким зафіксовано положення транспортних засобів на проїзній частині та фрагменти ушкоджених деталей автомашин ( а.с.5-10 );

 

                   протоколом огляду легкової автомашини “Сітроен”, на якій виявлено механічні пошкодження ( а.с.11 );

 

                   протоколом огляду мікроавтобуса СПВ-33021-01 , на якому виявлені механічні пошкодження ( а.с.18 );

 

                   висновком судово-медичної експертизи, згідно якого у потерпілої ОСОБА_4 виявлені тяжкі тілесні ушкодження, які вона отримала в дорожно-транспортній пригоді ( а.с.53-55 );

 

                   висновком судово-автотехнічної експертизи, відповідно якого умовою забезпечення безпеки руху та відвернення дорожно-транспортної пригоди для водія автомашини “Сітроен” є виконання вимог п.14.2 Правил дорожнього руху ( а.с.95-97 );

 

                   оглядом місця вчинення злочину, під час якого свідок ОСОБА_3 та підсудний ОСОБА_2 сказали місце зіткнення транспортних засобів, яке має місце на полосі руху мікроавтобусу СПВ ( а.с.166-167 ).

 

                   Наведені докази є послідовними, не суперечать один одному, тому суд приймає ці докази в основу обвинувального вироку.

 

                   Суд не приймає до уваги показання підсудного ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_5і ОСОБА_6, в частині, що мікроавтобус СПВ рухався з несправним освітленням, враховуючи, що ця обставина спростовується подорожнім листом, де наявна відмітка про належний технічний стан мікроавтобуса перед виїздом з місця стоянки та показаннями свідків ОСОБА_3і  ОСОБА_7.

                   Крім того, суд вважає, що в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою є дії водія ОСОБА_2, який допустив зіткнення транспортних засобів на смузі зустрічного руху.

 

                   Дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що пред'явлене підсудному обвинувачення доведено - повністю.

 

                   Дії підсудного вірно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, враховуючи, що підсудний ОСОБА_2, керуючи автомашиною “Сітроен” в темну пору доби, не вибрав безпечної швидкості руху, не переконавшись в тому, що зустрічна смуга руху вільна від транспортних засобів на достатній відстані для обгону, виїхав на смугу зустрічного руху, допустивши зіткнення із зустрічною автомашиною СПВ, якою керував водій ОСОБА_3.

 

                   Призначаючи покарання суд враховує : ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність.

 

                   Злочин за ч.2 ст.286 КК України віднесено законом до тяжких злочинів.

 

                   Підсудний ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, працює, але в добровільному порядку не відшкодував потерпілій заподіяної у значному розмірі шкоду, що значно підвищує характер суспільної небезпечності скоєного злочину.

 

                   Тому, інше покарання, ніж позбавлення волі, підсудному не може бути призначено.

 

                   По справі відсутні законні підстави для призначення підсудному більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.

 

                   Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

 

                   Пред'явлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню.

                   Суд вважає доведеними розміри матеріальних збитків, пов'язаних з пошкодженням автомашини СПВ в сумі 18124 гривні 27 копійок, які підтверджуються висновком експерта-товарознавця ( а.с.41-46 ),  витрати, пов'язані з оплатою роботи експерта в сумі 350 гривень, витрати по оплаті послуг евакуатора в сумі 2160 гривень ( а.с.48 ), всього на суму  20634 гривні 27 копійок.

                   Крім того, судом встановлено, що позивачеві ОСОБА_3заподіяна моральна шкода у вигляді моральних переживань з приводу пошкодження його майна, яку з урахуванням обставин справи та дотримуючись вимог розумності і справедливості, суд оцінює в 1000 гривень.

                   Вимоги в частині позову потерпілої ОСОБА_4підлягають частковому задоволенню.

                   Судом доведено факт заподіяння потерпілій матеріальної шкоди у вигляді витрат на лікування в сумі 1092 гривни 85 копійок ( а.с.145-148)

                   Крім того, судом встановлено, що потерпілій заподіяна моральна шкода у вигляді моральних страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, яку з урахуванням обставин справи суд визначає у розмірі 3000 гривень.

                   В іншій частині пред'явлений позов задоволенню не підлягає.

                   Судові витрати слід віднести за рахунок підсудного.

 

                   Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,

 

З А С У Д И В :

                        ОСОБА_2 - визнати винним за ч.2 ст. 286 КК України і призначити покарання :

 

                   3 ( три ) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 ( три ) роки.

 

                   Строк відбування покарання рахувати з 13 березня 2008 року, взявши засудженого під варту в залі суду.

 

                   Цивільний позов задовольнити частково.

 

                   Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - 20634 гривні 27 копійок матеріальної шкоди та 1000 гривень моральної шкоди, всього - 21634 гривні 27 копійок.

                   Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4-

1092 гривни 85 копійок матеріальної шкоди та 3000 гривень моральної шкоди, всього - 4092 гривни 85 копійок.

                   В іншій частині позову - відмовити.

 

                   Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС в Кіровоградській області - 94 гривні 15 копійок за проведення експертизи.

 

                   Речові докази, автомашину “Сітроен” залишити ОСОБА_2., а автомашину СПВ та ліву блок-фару - ОСОБА_3.

 

                   На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб від дня його проголошення, а засудженим - від дня отримання його копії.

 

 

                   ГОЛОВУЮЧИЙ

                  

                  

 

 

 

 

 

 

 

                   В судовому засіданні захисник підсудного заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, посилаючись на неповноту та неправильність досудового слідства і необхідність розширення кола свідків-очевидців дорожньо-транспортної пригоди, які рухались назустріч водієві ОСОБА_3; необхідності вирішення питання про притягнення ОСОБА_3до кримінальної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху; необхідності проведення відтворення обстановки і обставин події ДТП та вирішення питання про проведення додаткової автотехнічної експертизи з урахуванням додатково отриманих нових даних.

 

                   Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов до висновку про те, що клопотання захисника задоволенню не підлягає.

 

                   Згідно ч.1 ст.281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

 

                   На досудовому слідстві призначалась автотехнічна експертиза, яка вирішувала питання, що відображені в клопотанні захисника, а саме : як повинні були діяти водії автомашин у відповідній дорожній обстановці; чи була технічна можливість водіїв уникнути ДТП; питання справності лампи лівої фари автомашини СПВ і чи могла ця несправність вплинути на виникнення і розвиток дорожньої пригоди та наявність причинного зв'язку.

                   Судом по справі допитані всі заявлені сторонами свідки, досліджені матеріали справи та речові докази, оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди.

                   Враховуючи тривалий проміжок часу, що минув він дня дорожньо-транспортної пригоди, суд не вбачає можливості встановити свідків-водіїв вантажних автомашин, обгін яких здійснював водії ОСОБА_2 , тому повертати справу на додаткове розслідування з вказаних причин суд не вбачає законних підстав.

                   Відповідно ст.275 КПК України розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

                   Питання про наявність або відсутність складу злочину в діях водія ОСОБА_3може бути вирішеним лише під час оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні, що виключає можливість направлення з цієї підстави справу на додаткове розслідування за цим клопотанням.

                   Тому, суд не вбачає законних підстав для повернення справи на додаткове розслідування.

                   Керуючись ст.ст.273, 275, 278,281 КПК України,

 

П О С Т А Н О В И В :

                        Клопотання захисника про направлення справи на додаткове розслідування - відхилити.

 

                   Постанова оскарженню не підлягає.

 

 

                   ГОЛОВУЮЧИЙ