ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 р. |
№ 21/41 |
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів: |
Грейц К.В. -головуючого, Глос О.І., Бакуліної С.В., |
розглянувши касаційну скаргу |
ТОВ “Укрінвестбудцентр” |
на постанову |
від 20.06.2006 |
Київського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду міста Києва № 21/41 |
за позовом |
Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі - Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - Державного підприємства “Управління капітального будівництва” |
до |
ТОВ “Укрінвестбудцентр” |
про |
стягнення 8712731,93 грн. |
за участю представників сторін:
- позивача-1 Владимирова О.В.
- позивача-2 Вичівської О.Ю, Нікітіна О.В.
- відповідача Денисенко І.І.
- прокурора Головатюка Л.Д.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2006 у справі № 21/41 затверджено мирову угоду від 28.03.2006, укладену між Державним підприємством “Управління капітального будівництва” та ТОВ “Укрінвестбудцентр”, провадження у справі припинено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Брайка А.І., суддів Бившевої Л.І., Розваляєвої Т.С.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв'язку зі скаргою Державного підприємства “Управління капітального будівництва”, постановою від 20.06.2006 ухвалу у справі скасувала, справу передала на розгляд Господарського суду міста Києва.
Постанова мотивована тим, що мирова угода від 28.03.2006 не стосується прав і обов'язків сторін щодо предмета позову, яким є стягнення грошових коштів за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 25-ВЖ від 09.08.2002, натомість затвердженою мировою угодою переноситься термін виконання договору № 25-ВЖ від 09.08.2002, вносяться зміні до його предмета та скасовується додаток № 1 до договору.
ТОВ “Укрінвестбудцентр” з постановою суду апеляційної інстанції не згодне, в своїй касаційній скарзі просить зазначену постанову скасувати, ухвалу господарського суду міста Києва від 31.03.2006 залишити без змін.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує посиланням на врегулювання затвердженою мировою угодою порядку вирішення спору та його остаточне вирішення сторонами спору шляхом вільного волевиявлення в укладенні мирової угоди відповідно до вимог чинного законодавства.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 20.09.2006 №02-12.2/309 склад колегії суддів, яким була прийнята до касаційного провадження касаційна скарга у даній справі, змінено і її розгляд здійснюється у постійному складі колегії суддів: головуючого судді Грейц К.В., суддів Бакуліної С.В., Глос О.І.
Ухвалою від 21.09.2006 розгляд касаційної скарги відкладався.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами попередніх інстанції норм процесуального права при прийнятті ними ухвали та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2005 Заступником Генерального прокурора України на підставі ст. 121 Конституції України, ст. ст. 526, 527, 610-613, 625, 852, 883 ЦК України, ст. ст. 193, 231 ГК України, ст. ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” пред'явлено позов про стягнення з відповідача 8712731,93 грн. за невиконання ним зобов'язань за договором № 25-ВЖ від 09.08.2002 про реконструкцію гуртожитку в порядку пайової участі в м. Луганську, квартал Пролетарів Донбасу, 19.
Під час розгляду справи в суді першої інстанцій відповідач звернувся до суду з заявою про затвердження мирової угоди.
Ухвалою від 31.03.2006 місцевий господарський суд затвердив мирову угоду від 28.03.2006, укладену між Державним підприємством “Управління капітального будівництва” та ТОВ “Укрінвестбудцентр”, а провадження у справі припинено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 78, п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи, і підписуються обома сторонами, мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову, про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Отже, за приписами зазначених норм, мирова угода -це договір, який укладається сторонами у справі з метою самостійного врегулювання і припинення спору поза межами судового захисту, при цьому, умови мирової угоди мають стосуватись лише правовідносин сторін, які є предметом спору, і не можуть стосуватись вимог, що не заявлялись в позовній заяві.
Колегія суддів зазначає, що в порушення зазначених норм ГПК України, господарський суд першої інстанції прийняв ухвалу про затвердження мирової угоди за відсутності відповідних письмових заяв позивачів у справі або такої заяви з умовами мирової угоди, підписаної відповідачем та обома позивачами, і, припиняючи провадження у справі, не звернув уваги, що позивач-1 - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, як сторона у справі, не є стороною мирової угоди від 28.03.2006 і сама мирова угода ним не підписана, тобто спір цією стороною у справі не врегульовувався та щодо неї не може вважатись припиненим.
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції і вбачається з тексту мирової угоди від 28.03.2006, її сторони прийшли до згоди про перенесення терміну виконання договору № 25-ВЖ від 09.08.2002, внесення змін до статті 1 “Предмет договору” та скасування додатку № 1 до договору.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що мирова угода від 28.03.2006 не стосується прав і обов'язків сторін щодо предмета позову, і, навпаки, нею врегульовуються вимоги, які не заявлялись в позові, а, отже, ухвала суду першої інстанції про затвердження такої мирової угоди винесена з порушенням норм процесуального права.
Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі, суд апеляційної інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 у справі № 21/41 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Касаційну скаргу ТОВ “Укрінвестбудцентр” залишити без задоволення.
Головуючий суддя Грейц К.В.
С у д д і Бакуліна С.В.
Глос О.І.