ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 р. | № 3/56-20/311 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року у справі № 3/56-20/311 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма “УкрРосенергоконсалтинг” до відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма “УкрРосенергоконсалтинг” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення 44179660,93 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1/06-98 від 22 грудня 1997 року щодо сплати за спожиту з грудня 1997 року по лютий 1998 року електричну енергію.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 9 березня 2005 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 червня 2005 року, поновлено строк позовної давності, позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма “УкрРосенергоконсалтинг” 7878098,23 грн. основного боргу, 2579603,38 грн. 3% річних. В частині позовних вимог на суму 20559235,68 грн. провадження у справі припинено. В решті позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 20 вересня 2005 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9 березня 2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 червня 2005 року скасовано в частині відмови в позові щодо стягнення інфляційних втрат, а справу в цій частині передано для розгляду господарському суду Дніпропетровської області. В решті вказані судові рішення залишено без змін. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
21 жовтня 2005 року позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про винесення додаткового рішення у справі № 20/311 про додаткове стягнення з відповідача 12002629,31 грн. –суми приросту за рахунок інфляції та 1054050,20 грн. –суми, що не донарахована судом стосовно 3 %.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2006 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року, у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення у справі відмовлено.
Виправлено арифметичну помилку в абзацах 41-43 мотивувальної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9 березня 2005 року у справі № 20/311, викладено їх в наступній редакції:
“На підставі викладеного пред’явлена позивачем до стягнення сума трьох процентів річних обґрунтована, але підлягає задоволенню частково в сумі 2583770,75 грн. за період з 10 серпня 2001 року по 1 січня 2005 року, тобто в межах заявленого позивачем в уточнених розрахунках періоду, але із застосуванням загального строку позовної давності в три роки для цих нарахувань з дати пред’явлення позову (10 серпня 2004 року), виходячи із наступного розрахунку:
7878098,23 х 3 % х 1240 діб / 100 % х 365 діб = 802918,50 грн. –три проценти річних, нарахованих на основний борг по визнаній претензії,
17473415,93 грн. х 3 % х 1240 діб / 100 % х 365 діб = 1780852,25 грн. –три проценти річних, нарахованих на основний борг (без суми стягнутого державного мита), що підлягає стягненню за судовим рішенням у справі № 20/71, а всього: 802918,50 грн. + 1780852,25 грн. = 2583770,75 грн.”
Внесено зміни до абзацу 3 резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9 березня 2005 року. Зазначено, що належною до стягнення з відповідача на користь позивача сумою процентів є 2583770,75 грн.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2006 року в частині виправлення арифметичної помилки в рішенні господарського суду від 9 березня 2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року в повному обсязі, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, та припинити провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доповнення до неї, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Приймаючи ухвалу про виправлення арифметичної помилки в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 9 березня 2005 року, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з умов даної норми процесуального права та того, що таке виправлення не змінить суті прийнятого судового рішення.
Відповідно ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених вказаним Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Стаття 89 Господарського процесуального кодексу України не передбачає можливості оскарження ухвал про виправлення арифметичної помилки в апеляційному чи касаційному порядку.
Отже, прийнявши апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, яка не може бути оскаржена, та, переглянувши її за правилами перегляду судових рішень в апеляційному порядку, суд другої інстанції припустився порушень процесуального права, які тягнуть за собою скасування постанови апеляційного господарського суду із припиненням апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року у справі № 3/56-20/311 скасувати.
Апеляційне провадження у справі № 3/56-20/311 припинити.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.