Справа №2 «а»-1029/2007р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2007 р.                                            Барський районний суд Вінницької області

в складі:   головуючого                                  Панчишина А.Д.

при секретарі                                                 Золюк М.С.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Барської райдержадміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, -

Встановив:

Позивачка, посилаючись на те, що являється учасником війни і відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" їй щорічно до 5-го травня повинна надаватися разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком - просить винести рішення, яким стягнути з відповідача на її користь суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги у розмірі 2250 грн. 35 коп., оскільки призначена грошова допомога за 2004 - 2006 роки виплачувалася не в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили та суду пояснили, що нарахування і виплата разової грошової допомоги позивачці проводилися на підставі Законів України „Про державний бюджет України" на відповідні роки, якими були встановлені розміри грошової допомоги окремим категоріям осіб.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи встановив, що позов слід задовольнити частково із слідуючих підстав.

ОСОБА_1 являється учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Відповідно до ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" їй щорічно до 5-го травня повинна надаватися разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Але, всупереч вимогам ст.2 зазначеного Закону та ст.22 Конституції України, грошова допомога призначена позивачці за 2004-2005 роки виплачувалася не в повному обсязі.

Так, у 2005 році, відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік" йому виплачено 50 грн.

Мінімальна пенсія за віком, у 2004 році, відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. складала 92 грн. 45 коп., а у 2005 році, відповідно до Законів України „Про внесення змін до Закону України „Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.12.04р. та „Про внесення змін до Закону „Про державний бюджет України на 2005р. складала 332 грн.

Таким чином, відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" сума виплати за 2004 рік мала складати 277 грн. 35 коп. (92 грн. 45 коп. х 3 місяці = 277 грн. 35 коп.), а за 2005 рік - 946 грн. (332 грн. х 3 місяці - 50 грн. = 946 грн.), що в сумі складає 1223 грн. 35 коп.

Тому, на користь позивача слід стягнути недоплачену частину разової щорічної грошової допомоги за 2004-2005р., оскільки рішенням Конституційного суду України № 20-РП\2004 від 01.12.2004 р. у справі за конституційними поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 44,47,78.80 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої, третьої, четвертої ст.78 Закону України «Державний бюджет України на 2004 рік» (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», якими встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни 1 групи - 195 грн., інвалідам війни 2 групи - 160 грн., інвалідам війни 3 групи - 130 грн., учасникам бойових дій - 120 грн., особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 195 грн., членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами - 65 грн. У вказаному рішенні Конституційного Суду України чітко визначено, що звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення до чинних законів за статтею 22 Конституції не допускається.

Оскільки Закон «Про бюджет України» приймається щорічно, а рішення про зменшення виплат у 2005 році приймалися після рішення Конституційного Суду за 2004 р., суд вважає, що і на майбутнє слід керуватися положеннями, на які посилався Конституційний Суд в 2004 р.

Посилання представників відповідача на те, що Закон України «Про Державний бюджет України» є пріоритетним відносно чинних законів не грунтується на ч.2 ст.152 Конституції України.

Суд не приймає до уваги і те, що управління праці та соціального захисту населення є неналежним відповідачем по справі, оскільки відповідно до ст.19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцем знаходження відповідача, і органи соціального захисту на місцях, як юридичні особи, несуть відповідальність за повноту соціальних пільг, передбачених діючим законодавством, в тому числі Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Відповідно до ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, покладено саме на органи праці та соціального захисту населення.

Вимоги позивачки про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги за 2006 рік задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до Закону України» Про державний бюджет України на 2006 рік» дію ч.5 ст.12, ст.ст. 13-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зупинено в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

На підставі викладеного суд, керуючись Конституцією України, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"' та ст.ст. 9, 11, 71, 159, 128, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Постановив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Барської райдержадміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1 не доплачену грошову допомогу як учаснику війни за 2004-2005 роки в розмірі 1223 грн. 35 коп. та в доход держави 12 грн. 23 коп. судового збору.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів.