ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 р. | № 32/346 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. –головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація Куйбишевського району м. Донецька” на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 3 квітня 2006 року у справі № 32/346 господарського суду Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АСИ-2000”, м. Донецьк, до Державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація Куйбишевського району м. Донецька”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 80 873 грн. 56 коп.,
встановив:
У вересні 2005 року позивач –Товариства з обмеженою відповідальністю “АСИ-2000” пред’явив у господарському суді позов до відповідача - Державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація Куйбишевського району м. Донецька” про стягнення заборгованості у сумі 80873,56 грн.
Вказував, що відповідно до умов договору № 02/05-03 надало відповідачу послуги по вивезенню твердих побутових відходів на суму 601 102,58 грн., які відповідач сплатив лише на 520 229,02 грн., в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 80 827356 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18 січня 2006 року (суддя Сковородіна О.М.)позовні вимоги задоволено частково.
Постановлено стягнути з ДКП “Житлово-експлуатаційна організація Куйбишевського району м. Донецька” на користь ТОВ “АСИ-2000” заборгованість в сумі 80 703,42 грн., державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 3 квітня 2006 року (колегія суддів у складі: Геза Т.Д., Акулова Н.В., М’ясищев А.М.) рішення господарського суду Донецької області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач, в порушення ст. 525 526 ЦК України, не виконав свої зобов’язання за договором № 02/05-03 щодо оплати робіт за договором.
У касаційній скарзі ДКП “Житлово-експлуатаційна організація Куйбишевського району м. Донецька” просить скасувати судові рішення даній справі, з підстав їх невідповідності до вимог норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог частково в сумі 9 289,30 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами встановлено, що спірні правовідносини виникли з договору від 16.10.2003 р. № 02/05-03 на вивіз побутових відходів, укладеного між ДКП “Житлово-експлуатаційна організація Куйбишевського району м.Донецька” (Замовник) та ТОВ “АСИ-2000” (Виконавець), відповідно до умов якого Замовник доручає Виконавцю здійснювати вивіз твердих побутових відходів з місць, узгоджених у додатку № 1.
В п. 2.1 договору встановлено, що Виконавець зобов’язаний надати Замовнику пластикові контейнери об’ємом не менше 1.1 куб. м. у кількості, визначеній в додатку № 1 до даного договору.
Кількість контейнерів, необхідних для збору твердих побутових відходів, норми завантаження контейнерів, дислокація розміщення контейнерів та графік вивезення твердих побутових відходів погоджуються в додатку № 1 (п.2.2. договору).
Відповідно до п. 2.9 договору роботи Виконавця по спорожнення контейнерів та вивезенню твердих побутових відходів приймаються Замовником протягом 3-х робочих днів після закінчення поточного місяця шляхом підписання в двох екземплярах Замовником та Виконавцем Акту приймання-передачі виконаних робіт. Цим Актом підтверджується факт виконання Виконавцем договірних зобов’язань.
01.04.2004 р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої п. 2.1 договору викладено у наступній редакції: “Для виконання дійсного договору Виконавець зобов’язується надати Замовнику пластикові контейнери об’ємом не менше 1.1 куб. м. у кількості, відповідно до методики, наведеної у додатку № 1 до дійсного договору. Завантаження кожного контейнера при заборі ТПВ не повинна перевищувати норму завантаження в один контейнер згідно до додатку № 1/02 до даного договору” (а.с. 11 –12).
Задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення на його користь з відповідача заборгованості в сумі 80 703,42 грн. суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини даної справи, правильно встановив, і виходив з того, що ТОВ “АСИ-2000” взяті на себе зобов’язанні по вивезенню твердих побутових відходів виконано на суму 601 102,58 грн., що підтверджено актами виконаних робіт по договору, за які ДКП “Житлово-експлуатаційна організація Куйбишевського району м. Донецька” сплатило 520 229,02 грн., в результаті чого утворилася заборгованість у сумі 80 873,56 грн.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Акти виконаних робіт по договору № 02/05-03 від 16.10.2003 р. на вивіз твердих побутових відходів за період з 31.10.2003 р. по 30.06.2005 р., оформлені відповідно до умов договору (п. 2.9), підписані представниками обох сторін, що відповідно до п. 2.10 договору є підставою для оплати роботи Виконавця (а.с. 53-87).
Оскільки позивачем за лютий 2004 р. було здійснено вивезення сміття на 23.88 куб. м. менше, ніж визначено у актах виконаних робіт за цей період на суму 170,14 грн., про що зазначено в актах перевірки вивезення побутового сміття від 12.02.2004 р., складених за участю працівників обох сторін (а.с 39, 40), то господарський суд правомірно прийняв зазначені заперечення до уваги та задовольнив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 80 703,42 грн.
Посилання відповідача на те, що в актах виконаних робіт були вказані об’єми твердих побутових відходів не по нормах накопичення, а по фактичному обсягу вивезення ТПВ, обґрунтовано не прийнято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки оплату виконаних робіт за нормами накопичення, а не з урахуванням обсягу вивезення ТПВ, сторонами було узгоджено лише в додатковій угоді до договору від 01.04.2004 р.
Таким чином, оскільки з боку ДКП “Житлово-експлуатаційна організація Куйбишевського району м. Донецька” зобов’язання за договором на вивезення твердих побутових відходів № 02/05-03 від 16.10.2003 р. щодо оплати робіт виконано частково, то висновок суду про стягнення з відповідача суми основного боргу є законним та обґрунтованим.
Що стосується твердження скаржника порушення судом норм процесуального права, оскільки справа судом апеляційної інстанції була розглянута без участі його представника.
Згідно з ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У забезпечення цієї засади судочинства ч. 3 ст. 4 ГПК передбачено, що господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою апеляційного господарського суду від 09.02.2006 порушення апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду на 13.03.2006 р. Ухвала надіслана сторонам 09.02.2006 р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2006 р. розгляд справи відкладено на 03.04.2006 р.
03.04.2006 р. відповідачем надіслано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою юрисконсульта.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Разом з тим, як роз'яснено в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990 р. № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" у разі неявки однієї зі сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, і про яких є відомості про вручення їм повісток, без повідомлення причин неявки або з причин, визнаних судом неповажними, справа може бути розглянута за відсутності особи, яка не з'явилася, якщо є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і немає потреби заслухати пояснення особи, яка не з'явилася.
Підставою ж для скасування рішення суду є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду (п. 2 ст. 11110 ГПК України).
Оскільки про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення та постанови у справі.
За таких обставин Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану судом апеляційної інстанції такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація Куйбишевського району м. Донецька” залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 3 квітня 2006 року у справі № 32/346 залишити без змін.
головуючий: Л.П. Невдашенко
Судді: М. В.Михайлюк
Н.Г.Дунаєвська