УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2006 року                                                м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої            Пнівчук О.В.

суддів                    Бідочко Н.П., Матківського Р.Й.

секретаря:              Пожар Р.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду від 14 липня 2006 року,-

встановив:

Рішенням Надвірнянського районного суду від 14.07.2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Пнівської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення виконкому Пнівської сільської ради від 11.11.2003 року та повернення самовільно захопленої земельної ділянки.

На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд не дав належної оцінки її доводам про те, що вона оскаржує рішення Пнівської сільської ради про узаконення самовільного будівництва житлового будинку ОСОБА_3 в зв"язку з тим, що відповідачка самовільно захопила у неї 2 м дороги яка знаходилася в її користуванні.

Пнівська сільська рада узаконюючи самовіьне будівництва житлового будинку ОСОБА_2 порушила п.9 ст. 118 ЗК України оскільки таке "узаконення" не погоджено з органами по земельних ресурсах.

Наведеним обставинам суд не дав належної оцінки, тому апелянт просила рішення суду скасувати та ухвалити новне рішення про задоволенні її позову.

В засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримала.

Відповідачка ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги заперечила.

Представник Пнівської сільської ради в судове засідання не з"явився.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із  матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Пнівської сільської ради від 11.11.2003 року про узаконення ОСОБА_2 самовільного будівництва житлового будинку та господарських споруд АДРЕСА_1 та визнання за нею права власності на даний будинок та господарські споруди (а.с. 4).

При цьому ОСОБА_1 посилається на те, що узаконенням самовільного будівництва, фактично узаконено самовільне захоплення частини земельної ділянки, яка служила заїздом до її будинку та на якій знаходиться газопровід до її помешкання. В

Справа №22-1175/2006р.                                     Головуючий у І інстанції Мужик ІД.

Категорія 31                                                      Доповідач Пнівчук О.В.

зв"язку з  цим,  заїзд  шириною  6  м  був звужений до 4 м.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачка не представила суду будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 самовільно захопила частину заїзду до її будинку.

Згідно акту від 10.05.2006 року складеного комісією Пнівської сільської ради на звернення ОСОБА_1 встановлено, що ширина заїзду до житлового будинку позивачки становить -4 м. (а.с. 5), факт самовільного захоплення заїзду до будинку ОСОБА_1- з боку ОСОБА_2 не знайшов свого підтвердження.

За наведених обставин, суд перршої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що оспорюване рішення Пнівської сільської ради від 11.11.2003 року жодним чином не порушує законних прав та інтересів позивачки.

Посилання апелянтки щодо неможливості заїзду до її будинку дорогою шириною 4 м - є надуманими.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

Рішення Надвірнянського районного суду від 14.07.2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.