Справа № 185/7056/24

Провадження № 2/185/573/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В :

У липні 2024 року ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просила суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг у розмірі 71 618,00 грн., судові витрати по справі.

У обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 15листопада 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6106406 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом No205-ОД від 10 лютого 2022 року та розміщених на сайті. Згідно умов Кредитного договору сума кредиту складає 20 000 грн (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 360 днів. Дата повернення кредиту 10 листопада 2023 року. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач свої зобов`язання щодо сплати відсотків та тіла кредиту не виконав. 25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 20 000,00 грн - тіло кредиту та 51 618 грн - нараховані проценти, всього - 71 618,00 грн.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2025 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю, просив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за сумою відсотків та простроченої заборгованості за комісією відмовити, посилаючись на те, що на теперішній час він є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі. Відповідно до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»: військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються".

Суд вважає можливим на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

Судом встановлено, 15листопада 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6106406 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом No205-ОД від 10 лютого 2022 року та розміщених на сайті.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000 грн (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 360 днів. Дата повернення кредиту 10 листопада 2023 року. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .

Після прийняття Відповідачем умов Кредитного договору з ним було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний Відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «НОМЕР_5», після чого Відповідач отримав кредит в сумі 20 000,00 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування коштів. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку, яку Відповідачкою вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Зазначений Платіжний провайдер має відповідну Ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом.

Відповідач свої зобов`язання щодо сплати відсотків та тіла кредиту не виконав.

25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідачку шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 20 000,00 грн - тіло кредиту та 51 618 грн - нараховані проценти, всього - 71 618,00 грн.

25 листопада 2024 року рішенням єдиного учасника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», за № 251124/1 вирішено змінити найменування на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Згідно із посвідченням НОМЕР_2 від 26 жовтня 2021 ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Згідно довідок № 56 від 15 березня 2024 року, № 70 від 03 лютого 2025 року, виданих військовою частиною НОМЕР_3 НГУ, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі на посаді солдата із 12 жовтня 2021 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Таким чином судом установлено, що посилання позивача на обставини укладення ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки договір підписаний останнім за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого йому на номер телефону, як це передбачено умовами договору.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 даного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Частиною 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Аналіз п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону № 1357-IX від 30 березня 2021 року, який набрав чинності 23 квітня 2021 року, свідчить про те, що пільги мають: - військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; - військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідач відноситься до другої категорії осіб, які мають пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України "Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки з наданих ним доказів останній є військовослужбовцем з 12.10.2021, під час дії особливого періоду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача процентів та комісії за користування кредитом не підлягають задоволенню.

Згідно положень ч. 4 ст. 200 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом, визнання відповідачем позову у частині тіла кредиту у сумі 20 000 гривень не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Щодо позовної вимоги представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 10 000 грн., суд виходить з наступного.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, також належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами витрати на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України)

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4 ст. 137 ЦПК України)

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України)

Суд звертає увагу, що позовна заява подана про стягнення заборгованості в сумі 71 618,00 грн., участі в судових засіданнях представник не приймав, тому визначені представником позивача витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн є неспівмірними зі складністю справи та фактично вчиненими послугами адвоката.

Виходячи з принципу розумності, суд приходить до висновку про доцільність стягнення, витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідачки на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір у сумі 2 422, 40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за кредитним договором № 6106406 від 15 листопада 2022 року заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати за сплату судового збору 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 копійок, та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня її проголошення (складення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С. Г. Юдіна