Справа № 297/3419/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року        м. Берегове

       Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071030000830 від 01.04.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Берегівському районному суді Закарпатської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

03 лютого 2024 року ухвалою Берегівського районного суду продовжено ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинуваченим за ч. 2 ст. 307 КК України запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 23 год. 50 хв. 03 квітня 2025 року.

На даний час, строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 закінчується, однак завершити кримінальне провадження не можливо.

Згідно з ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу строку суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження стоку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Зазначив, що обвинувачені вчинили тяжкий злочини, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, що може стати причиною їх ухилення від суду. Зазначив щодо існування ризиків, які слугували підставою обрання та продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали.

Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні просила в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, оскільки клопотання подано за 3 дні до закінчення строку запобіжного заходу, клопотання подано без жодних матеріалів та доказів, викладено лише припущення про існування ризиків, просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави. Також, остання, клопотала про допит свідка, а саме дружину обвинуваченого ОСОБА_9 , для можливості внесення нею застави.

Захисник ОСОБА_8 підтримав думку ОСОБА_7 просив відмовити у задоволені клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав позицію свого захисника, просив у задоволені клопотання відмовити, оскільки клопотання подано з порушенням норм КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також просили в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи та клопотання прокурора, дійшов до наступних висновків.

03 лютого 2024 року Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області продовжено обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 23 год. 50 хв. 03 квітня 2025 року.

Судом встановлено, що під час обрання та продовження запобіжних заходів в вигляді тримання під вартою, стороною обвинувачення доведено наявність обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченими  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6  кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, карається позбавленням волі на строк 10 років з конфіскацією майна, і є наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, а саме те, що обвинувачені можуть переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, усвідомлюючи, що їм загрожує реальна міра покарання, та мають реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України; незаконно впливати на свідків та інших осіб в кримінальному провадженні шляхом погрози чи тиску, з метою зміни їх показів чи відмови від надання таких в ході досудового розслідування оскільки покази дані на досудовому розслідуванні, судом до уваги не беруться; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий. У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу. Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є вмотивованим та таким, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з матеріалами та обставинами кримінального провадження.

Також, прокурором доведено наявність обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, карається позбавленням волі на строк від 6 років, і є наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можуть переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що їм загрожує реальна міра покарання та мають реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України; незаконно впливати на свідків та інших осіб в даному кримінальному провадженні, шляхом погрози та тиску, з метою зміни їх показів чи відмови від надання таких в ході досудового розслідування, оскільки покази дані на досудовому розслідуванні, судом до уваги не беруться; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вищенаведене, на думку суду, свідчить про обґрунтованість висновку, що ризики, які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний момент не відпали та не зменшилися, і продовжують існувати, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та не зможе запобігти вказаним ризикам, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, які стороною захисту не спростовані. При цьому, також береться до уваги те, що дані на які посилаються захисники, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, не будуть ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і що до них може бути застосовано більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, суд відхиляє, оскільки стороною захисту не надано доказів на спростування даних обставин.

Отже, продовження строку дії запобіжного заходу вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з урахуванням тяжкості, характеру та конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про осіб, є необхідним із метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинувачених, у тому числі й запобігання настанню встановлених ризиків.

Крім того, доводи захисника про необхідність визначення ОСОБА_4 розміру застави, суд відхиляє з огляду на наступне.

Частин 3 статті 183 КПК України регламентує обов`язок суду визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Разом з тим, суд вважає, що кримінальне правопорушення, в учинені якого обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , є тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та правопорушенням проти здоров`я населення, а отже, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав та інтересів суспільства, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про осіб обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , сукупністю обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд не вбачає правових підстав для визначення розміру застави відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при продовженні запобіжного заходу у виді тримання їх під вартою.

З огляду на вищезазначене, клопотання захисника ОСОБА_7 про допит свідка ОСОБА_9 для можливості внесення нею застави відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , не підлягає задоволенню.

Також, суд при прийнятті судового рішення, бере до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у ОСОБА_4 таких захворювань, які перешкоджають триманню їх під вартою; що обвинувачений із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання обвинуваченого під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров`я.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , терміном на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 331, 369-372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області, строком на 60 днів, до 02 червня 2025 року.

Строк дії ухвали закінчується о 23 год. 50 хв.02 червня 2025 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст було виготовлено 04.04.2025 року.

Суддя ОСОБА_10