Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1933584101

Справа № 127/5119/25

Провадження №11-кп/801/445/2025

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2



ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року м. Вінниця


Вінницький апеляційний суд у складі


головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

прокурора – ОСОБА_6 ,

засудженого в режимі відеоконференції – ОСОБА_7 ,

захисника – ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року про відмову у задоволенні його клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,


у с т а н о в и в :


Короткий зміст вимог

Засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання без заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням.

Клопотання мотивоване тим, що згідно рішення Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)/2021 від 16 вересня 2021 року засудженому до довічного позбавлення волі гарантоване право на дострокове звільнення від відбування такого покарання.

Вважає, що ч. 3 ст. 81 КК України не відповідає Конституції України та рішенню Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року, що позбавляє можливості застосувати відносно нього умовно-дострокове звільнення безпосередньо з довічного позбавлення волі, як особи, що довела своє виправлення.

Указує, що доказами його виправлення є: отримання 16 подяк від адміністрації установи, диплому від ДДУ з ПВП, грамота від друкованого органу ДДУ з ПВП, лист подяка від громадської організації, 12 свідоцтв про реєстрацію авторського права, 9 сертифікатів участі у неформальній освіті, виданих три книги, які містять його твори, повне погашення призначеного судом солідарного позову розміром 126 395 грн, виконання робіт з поліпшення житлово-побутових умов засуджених та робіт з благоустрою установи, відсутність небезпечних схильносте, низький ризик вчинення повторного злочину, клопотання установи про помилування засудженого.


Посилаючись на ці обставини, засуджений ОСОБА_7 просив суд задовольнити його клопотання.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Ухвала суду мотивована тим, що:

чинним КК України встановлено, що засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, мають право на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням та у подальшому на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;

питання заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк щодо ОСОБА_7 не вирішувалось, відтак клопотання засудженого є передчасним;

на час розгляду повторно поданого засудженим ОСОБА_7 клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, не пройшов строк, встановлений ч. 7 ст. 539 КПК України, що є самостійною правовою підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення безпосередньо з довічного позбавлення волі, як особи, що довела своє виправлення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

ухвала є незаконною, такою що суперечить Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини;

суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні його клопотання, оскільки згідно речення 2 ч. 4.1 рішення Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)/2021 від 16 вересня 2021 року заміна невідбутої частини покарання у вигляді довічного позбавлення волі більш м`яким покаранням не має бути передумовою умовно-дострокового звільнення;

своєю поведінкою та ставленням до праці він довів, що став на шлях виправлення та заслуговує на звільнення від відбування покарання.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_7 та його захисник – адвокат ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги засудженого, з підстав, викладених у ній, та просили її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, указав, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши позиції учасників провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Указаним вимогам ухвала суду відповідає.

Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок виконання судових рішень визначений Розділом VIII КПК України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Матеріалами справи установлено, що вироком Тернопільського обласного суду від 21 вересня 2000 року ОСОБА_7 засуджений за ст. 69, п. п. «а», «г», «і» ст. 93, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 2296, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді довічного позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. Початок строку відбуття покарання засудженому ухвалено рахувати з 13 травня 1999 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 12 грудня 2000 року указаний вирок в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 222 КК України скасовано та справу у цій частині закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, за відсутністю складу злочину. У решті вирок щодо ОСОБА_9 залишено без змін.

Постановою № 5-8п 2001 пленуму Верховного Суду України від 06 квітня 2001 року указаний вирок в частині призначеного виду виправно-трудової колонії суворого режиму скасовано, а справу у цій частині направлено у той же суд на новий розгляд у порядку, передбаченому ст. ст. 409, 411 КПК України.

Ухвалою судової колегії у кримінальних справах Тернопільського обласного суду від 18 травня 2001 року ОСОБА_7 призначено відбувати довічне позбавлення волі у тюрмі суворого режиму.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» № 2 від 26 квітня 2002 року роз`яснено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може застосовуватись до осіб, які відбувають покарання у виді виправних робіт, обмеження або позбавлення волі на певний строк, а також до військовослужбовців, які засуджені до службових обмежень чи тримання в дисциплінарному батальйоні.

З указаним кореспондується ст. 81 КК України.

Статтею 51 КК України визначено два види покарання у виді позбавлення волі: позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі.

Відтак можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, передбачене ст. 81 КК України, може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)/2021 від 16 вересня 2021 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 81, частину першу статті 82 Кримінального кодексу України у тім, що вони унеможливлюють їх застосування до осіб, яких засуджено до відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

При цьому, зобов`язано Верховну Раду України невідкладно привести нормативне регулювання, установлене статтями 81, 82 Кримінального кодексу України, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 82 КК України із змінами, внесеними згідно з Законом України № 2690-ІХ від 18 жовтня 2022 року, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. Покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України зі змінами, внесеними згідно з Законом України № 2690-ІХ від 18 жовтня 2022 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

З указаного слідує, що на даний час засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, мають право на заміну невідбутої частини покарання на покарання у виді позбавлення волі на певний строк та у подальшому на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Установлено, що засуджений ОСОБА_7 станом на 24 лютого 2025 року відбув 25 років 9 місяців 11 днів призначеного судом покарання, а тому має право на розгляд щодо нього судом питання про заміну йому невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням у порядку, визначеному ст. 82 КК України.

Водночас, питання заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк щодо ОСОБА_7 не вирішувалося.

Отже, судом першої інстанції вірно указано, що відповідно до визначеного законодавством порядку без вирішення питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі, неможливе застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого, який відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі.

Ба більше, ч. 7 ст. 539 КПК України встановлено, що у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову у задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову.

Матеріалами особової справи засудженого встановлено, що в 2024 році засуджений ОСОБА_7 звертався до Вінницького міського суду Вінницької області з заявою про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання без заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 квітня 2024 року у справі № 127/3827/24, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 06 травня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про застосування умовно-дострокового звільнення без заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на момент звернення засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 з повторним клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання не минув строк, встановлений ч. 7 ст. 539 КПК, та обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів не встановлено.

Підстав для скасування ухвали суду за наведених в апеляційній скарзі мотивів немає.

Ураховуючи викладене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року – залишенню без змін, як законна, обґрунтована та вмотивована.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 537 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:






ОСОБА_2                 ОСОБА_3         ОСОБА_4



  • Номер: 11-кп/801/445/2025
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 127/5119/25
  • Суд: Вінницький апеляційний суд
  • Суддя: Медвецький С.К.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.03.2025
  • Дата етапу: 04.03.2025
  • Номер: 11-кп/801/445/2025
  • Опис: розгляд апеляційної скарги засудженого Лужинецького Анатолія Олександровича на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання Лужинецького Анатолія Олександровича про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 127/5119/25
  • Суд: Вінницький апеляційний суд
  • Суддя: Медвецький С.К.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.03.2025
  • Дата етапу: 03.04.2025
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація