ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/8364/24 Суддя першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Штульман І.В.,

суддів - Кузьмишиної О.М., Черпака Ю.К.,

при секретарі - Рожок В.В.,

за участі - представників позивача і відповідача, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління статистики у Чернігівській області на прийняте за правилами загального позовного провадження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, повний текст якого складено 12 листопада 2024 року, у справі за адміністративним позовом виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави до Головного управління статистики у Чернігівській області, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2024 року виконуючий обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області (далі - позивач, Прокурор) звернувся в Чернігівській окружний адміністративний суд з позовом в інтересах держави до Головного управління статистики у Чернігівській області (далі - відповідач, Головне управління статистики), третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі - третя особа, ГУ ДСНС України у Чернігівській області) про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління статистики у вигляді незабезпечення готовності захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №92922 (далі - ПРУ №92922), яке розташоване по вул. Соборності, 14 у смт. Козелець Чернігівського району Чернігівської області, до використання за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року №579 (далі - Вимоги);

- зобов`язання Головного управління статистики вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту - ПРУ №92922, яке розташоване по вул. Соборності, 14 у смт. Козелець Чернігівського району Чернігівської області, з метою використання його за призначенням відповідно до Вимог.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у спірному випадку Прокурор наділений повноваженнями на звернення до суду із вказаним позовом, оскільки таке право не надано законодавцем жодному іншому суб`єкту владних повноважень, а на балансоутримувача приміщення покладається обов`язок з утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням.

Не погоджуючись із рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні адміністративного позову.

Свою позицію Головне управління статистики обґрунтовує тим, що судом залишено поза увагою те, що будівля, в якій знаходився ліквідований з 31 грудня 2019 року відділ статистики у Козелецькому районі Чернігівської області, продана Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області фізичній особі, окрім ПРУ №92922, яке Головне управління статистики з 2020 року безрезультатно намагалося передати у власність Козелецької селищної об`єднаної територіальної громади, що свідчить про неважливість цієї споруди для мешканців селища. Наголошує, що судом взагалі не надано оцінки незаконності проведеної Козелецьким районним відділом Управління ДСНС України у Чернігівській області у серпні 2019 року перевірки дотримання відділом статистики у Козелецькому районі вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, оскільки про такий захід Головне управління статистики взагалі не було повідомлено, а начальник відділу статистики у Козелецькому районі не була уповноважена представляти Головне управління статистики. Тому, за доводами апелянта, невиконання прийнятого за наслідками такої перевірки припису не може бути підставою для звернення до суду із вказаним позовом. Крім того, зазначає, що акт оцінки готовності протирадіаційного укриття цивільного захисту має рекомендаційний характер та не встановлює юридичної відповідальності для суб`єктів господарювання. Окрім наведеного відповідач стверджує, що у грудні 2023 року Головним управлінням статистики було затверджено план заходів щодо приведення захисної споруди №92922 у готовність до використання за цільовим призначенням, який виконується по мірі виділення коштів. Також апелянт зауважує, що Державною службою статистики України поновлено роботу щодо передання ПРУ №92922 у комунальну власність Козелецької селищної об`єднаної територіальної громади.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 04 лютого 2025 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Козелецької окружної прокуратури просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що нормами чинного законодавства прямо передбачено обов`язок балансоутримувача забезпечувати належний стан захисних споруд. Зауважує, що неприйняття Козелецькою селищною об`єднаною територіальною громадою ПРУ №92922 у власність зумовлено тим, що приміщення знаходиться у занедбаному стані, а правових підстав для виділення коштів для його ремонту орган місцевого самоврядування не має. Крім того, наголошує, що намагання Головного управління статистики передати ПРУ №92922 у власність Козелецької селищної об`єднаної територіальної громади, починаючи з 2020 року, свідчить про обізнаність відповідача про обмежену готовність захисної споруди та небажання вчиняти дії з її приведення у відповідність до Вимог. Звертає увагу, що всі матеріали перевірки у серпні 2019 року вручені начальнику відділу статистики у Козелецькому районі, що свідчить про безпідставність доводів апелянта про необізнаність із проведенням такої перевірки взагалі. Окрім наведеного наголошує, що заходи щодо приведення ПРУ №92922 у відповідність почали здійснюватися відповідачем лише після звернення до суду із цим позовом. Поміж іншим стверджує, що Прокурор вправі звертатися до суду з таким позовом, оскільки будь-яких орган такою компетенцією не наділений, а захисна споруда, особливо в умовах війни, не може вважатися неважливим об`єктом цивільного захисту.

Відзиву на апеляційну скаргу від ГУ ДСНС України у Чернігівській області не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 квітня 2025 року.

За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк - до 02 квітня 2025 року.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній мотивів і підстав.

Представник позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, прибуття уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, у зв`язку з чим колегією суддів вирішено здійснювати розгляд справи за її відсутності, оскільки відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що відповідно до паспорта сховища (протирадіаційного укриття) №92922 воно знаходиться за адресою: вул. Соборності, 14, смт Козелець, Чернігівського району Чернігівської області, та перебуває на балансі Головного управління статистики у Чернігівській області (т.1 а.с.43).

Матеріали справи свідчать, що 27 серпня 2019 року за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) Козелецьким районним відділом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області складено акт №0229 щодо дотримання Головним управлінням статистики у Чернігівській області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому зафіксовано ряд порушень вимог законодавства, зокрема, щодо утримання ПРУ №92922 (т.1 а.с.15-26).

Крім того, 27 серпня 2019 року Головному управлінню винесено припис №207 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким, серед іншого, зобов`язано до 30 жовтня 2019 року усунути виявлені порушення щодо утримання протирадіаційного укриття із обліковим номером №92922 (т.1 а.с.27-29).

Згідно акту від 27 серпня 2019 року оцінки стану готовності протирадіаційного укриття із обліковим номером №92922 стан вказаного укриття оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням (т.1 а.с.30-34).

Указані вище акт перевірки, припис та акт оцінки отримані особисто начальником відділу статистики у Козелецькому районі Марфич Н.М.

Листом ГУ ДСНС України у Чернігівській області від 04 вересня 2023 року №701301-2617/7013, адресованим керівнику Козелецької окружної прокуратури (т.1 а.с.13-14), повідомлено, що станом на 04 вересня 2023 року не надходило відомостей про усунення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про які зазначено, зокрема, у приписі від 27 серпня 2019 року №207.

Із змісту акту від 14 грудня 2023 року оцінки стану готовності протирадіаційного укриття із обліковим номером №92922 вбачається, що стан вказаного укриття оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням (т.1 а.с.47-51).

При цьому, матеріали справи свідчать, що 27 вересня 2023 року частина нежитлової будівлі площею 1044,4 кв. м (47/50 часток) була продана Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях за результатами електронного аукціону об`єкта малої приватизації ОСОБА_1 (т.1 а.с.52-57).

Однак, в оперативному управлінні Державної служби статистики України, на балансі Головного управління статистики у Чернігівській області, залишилася інша частина цієї нежитлової будівлі площею 65,5 кв. м (3/50 часток), яка має статус ПРУ № 92922, а відтак не підлягає приватизації.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач звертався до Козелецької селищної ради з пропозицією щодо передачі ПРУ №92922 у власність Козелецької селищної об`єднаної територіальної громади, проте Козелецька селищна рада відмовилася від прийняття ПРУ №92922 до комунальної власності, оскільки приміщення знаходиться в занедбаному стані, підтоплюється каналізаційними водами, в наявності грибок, та з нього відсутній будь-який вихід, оскільки у приватну власність були продані, зокрема, основний та аварійні виходи (т.1 а.с.60-61, 64, 68).

З огляду на встановлені вище обставини, здійснивши системний аналіз приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статтей 2, 3 Закону України «Про оборону України», статтей 18, 20, 32 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - Порядок №138), а також ряду положень Вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову з огляду на підтвердження матеріалами справи неприведення балансоутримувачем об`єкта цивільного захисту ПРУ №92922 у придатний до використання за призначенням стан.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, за нормами вказаного Закону прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

За змістом частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Варто зауважити, що з огляду на завдання та функції прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитись розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень. У свою чергу, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що у випадку відсутності органу, який би міг захистити інтереси держави у визначений прокурором спосіб, останній, обґрунтувавши це, не позбавлений права звернення до суду із таким позовом самостійно у процесуальному статусі позивача. Такий висновок узгоджується також із змістом постанови Верховного Суду від 25 липня 2024 року у справі №400/2496/23.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, за нормами КЦЗ України, Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, органи ДСНС не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про зобов`язання привести захисну споруду у готовий до використання стан, а тому прокурор має, у спірному випадку, повноваження на здійснення представництва в суді законних інтересів держави.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідними Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався. Такий режим діє і на сьогодні.

Згідно статті 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Приписи статті 3 Закону України «Про оборону України» визначають, що підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Пунктом 11 частини першої статті 18 КЦЗ України встановлено, що до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить організація та здійснення обліку об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту центральних органів виконавчої влади, а також суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності, здійснення контролю за станом готовності таких об`єктів.

Частиною першою статті 20 КЦЗ України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

При цьому в силу положень частини восьмої статті 32 КЦЗ України фінансування заходів щодо проектування та будівництва об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та пристосування інших об`єктів для укриття населення може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб`єктів господарювання, інших юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел. Утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об`єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.

Відповідно до частини шостої статті 32 КЦЗ України проектування, будівництво, пристосування i розміщення захисних споруд та об`єктів подвійного призначення здійснюються згідно з нормами, які розробляються відповідно до Закону України «Про будівельні норми».

Порядок №138 регламентує механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - фонд захисних споруд), включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів з фонду захисних споруд, ведення обліку сховищ і протирадіаційних укриттів (далі - захисні споруди), споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів та первинних (мобільних) укриттів, що є об`єктами відповідного фонду, а також статус таких об`єктів для забезпечення захисту населення.

За визначеннями пункту 3 Порядку №138 балансоутримувачі - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають об`єкти фонду захисних споруд (у тому числі ті, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації); утримання об`єктів фонду захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності об`єктів фонду захисних споруд до використання за призначенням.

Пунктом 9 Порядку №138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Згідно пункту 11 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання об`єктів фонду захисних споруд у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд, крім об`єктів, що мають перебувати в постійній готовності.

Строк приведення захисної споруди/споруди подвійного призначення в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди/споруди подвійного призначення, який не повинен перевищувати 24 години.

Після приведення в готовність об`єктів фонду захисних споруд вони повинні утримуватися та експлуатуватися в такому стані на весь час дії рішення щодо приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення правого режиму надзвичайного стану та в особливий період.

Приписи пункту 12 Порядку №138 визначають, що заходи контролю за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд спрямовані на визначення відповідності стану цих об`єктів вимогам законодавства, а також організацію, вжиття балансоутримувачами вичерпних заходів до усунення виявлених недоліків.

До основних заходів контролю за станом готовності належать комплексні, контрольні та позапланові обстеження об`єктів фонду захисних споруд відповідно до вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд, затверджених МВС.

Контроль за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд до використання за призначенням шляхом проведення комплексних, контрольних та позапланових обстежень здійснюється ДСНС та її територіальними органами разом з міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування з дотриманням таких вимог.

Питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди) унормовано Вимогами.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Вимог споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимог).

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 розділу VIII Вимог).

Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках, зокрема, у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - нагляд).

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог (підпункт 4 пункту 2 розділу VI Вимог).

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 розділу VI Вимог).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

Згідно підпункту 9 пункту 2 розділу VI Вимог за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язок з утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням законодавець покладає, зокрема, на балансоутримувачів таких споруд. У свою чергу, існування недоліків в утриманні захисних споруд погіршують стан їх готовності, що не дає можливість віднести їх до таких, що готові до використання за призначенням.

Учасниками справи не оспорюється, що Головне управління статистики як на момент проведення у серпні 2019 року перевірки, так і на час розгляду цієї справи судом першої та апеляційної інстанції, є балансоутримувачем ПРУ №92922, що свідчить про наявність саме у відповідача обов`язку з утримання захисної споруди у готовності до використання за призначенням.

Посилання апелянта на те, що протягом 2020-2024 років Головне управління статистики та Державна служба статистики України вчиняли дії, спрямовані на передачу ПРУ №92922 у власність Козелецької селищної об`єднаної територіальної громади, на переконання колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, жодним чином не звільняє відповідача як балансоутримувача об`єкта цивільного захисту привести його у відповідність до Вимог.

Доводи апеляційної скарги про незаконність проведеної у серпні 2019 року перевірки внаслідок відсутності уповноважених осіб Головного управління статистики під час її проведення суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки вона була проведена у присутності начальника відділу статистики у Козелецькому районі Марфич Н.М., тобто посадової відповідного органу, а відтак ненадання, за твердженням апелянта, цією особою матеріалів перевірки до Головного управління статистики свідчить не про незаконність здійсненого заходу контролю, а про можливе неналежне виконання окремими посадовими особами Головного управління статистики своїх повноважень. Доказів того, що Марфич Н.М. для цілей проведення перевірки органами ДСНС України не належала до посадових осіб, які вправі представляти Головне управління статистики, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Більше того, як було встановлено раніше, оцінка стану готовності ПРУ №92922 проводилася Головним управлінням статистики у грудні 2023 року, про що складено акт від 14 грудня 2023 року, в якому зафіксовано обмежену готовність сховища та необхідність приведення його у готовність використання за призначенням. При цьому, всупереч доводів апелянта, рекомендаційний характер цього акта не звільняє балансоутримувача від обов`язку привести об`єкт цивільного захисту у готовність для використання за призначенням.

Отже, маючи бути обізнаним з серпня 2019 року про обмежену готовність ПРУ №92922, Головне управління статистики протягом майже п`яти років (у тому числі більше двох років, починаючи з 24 лютого 2022 року) не вчиняло всіх необхідних і достатніх дій, спрямованих на приведення його у готовність використання за призначенням.

Так, матеріали справи свідчать, що 29 грудня 2023 року Головне управління статистики прийняло наказ №77 «Про затвердження плану заходів щодо приведення захисної споруди №92922 у готовність до використання за призначенням» (далі - План заходів; т.1 а.с.103).

Крім того, до матеріалів справи Головне управління статистики надало адресовану Чернігівському окружному адміністративному суду довідку від 10 вересня 2024 року №11.1-07/759-24 про наявність чотирьох вогнегасників і двох металевих фляг для зберігання питної води, необхідних під час використання захисної споруди №92922 за призначенням (т.1 а.с.175, зворотній бік).

Також матеріали справи містять бюджетну пропозицію Головного управління статистики на 2025 рік, в якому заплановані кошти для розробки проектно-кошторисної документації та капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №92922 (т.1 а.с.176-179), перелік майна та обладнання захисної споруди (т.1 а.с.179, зворотній бік), план ПРУ (т.1 а.с.181), журнал перевірки сховища (протирадіаційного укриття) №92992 (т.1 а.с.182), правила поведінки в захисній споруді (т.1 а.с.183), а також витяг з протоколу засідання колегії Головного управління статистики від 05 серпня 2024 року №6, в якому приписано заступнику начальника управління фінансово-господарського забезпечення - начальнику відділу господарського обслуговування та експлуатації будівель і споруд установити регулярний контроль за своєчасним виконанням заходів, що передбачені Планом заходів, а начальнику управління фінансово-господарського забезпечення - головному бухгалтеру під час формування бюджетного запиту передбачити видатки на утримання ПРУ №92922 (т.1 а.с.188).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що, затвердивши План заходів 29 грудня 2023 року, Головне управління статистики протягом 2024 року вчиняло визначені у ньому дії, спрямовані на приведення ПРУ №92922 у готовність до використання за призначенням. Позначка біля пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11 Плану заходів про те, що такі заходи будуть здійснюватися за наявності бюджетних асигнувань, на переконання суду апеляційної інстанції, не може мати наслідком висновок про те, що відповідні заходи балансоутримувачем здійснювалися. Більше того, відомостей про те, що Головне управління статистики протягом 2024 року зверталося до Державної служби статики України з проханням перерозподілу бюджетних асигнувань для фінансування робіт з приведення ПРУ №92922 у готовність до використання за призначенням, матеріали справи не містять.

Доказів, що на час розгляду і вирішення цієї справи судом першої інстанції, а також на час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення ПРУ №92922 приведено Головним управлінням статистики у готовність до використання за призначенням, відповідачем не надано.

Щодо твердження представника відповідача у судовому засіданні про вчинення Головним управлінням статистики дій, спрямованих на примирення сторін у цій справі, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зауважує, що будь-яких доказів звернення відповідача до позивача щодо такого примирення матеріали справи не містять.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, безвідносно до того, що Головне управління статистики наразі не є власником більшої частини приміщення за адресою: Чернігівська обл., смт. Козелець, вул. Соборності, 14, його працівники перебувають на значному віддаленні від цього місця, перше є балансоутримувачем ПРУ №92922, а відтак зобов`язано привести його у готовність до використання за призначенням з метою забезпечення можливості укриття для усіх, хто цього потребує, а не лише працівників Головного управління статистики.

За наведених обставин колегія суддів у цілому погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління статистики у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №620/8364/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді О.М. Кузьмишина

Ю.К. Черпак

Повне рішення виготовлено 02 квітня 2025 року.