Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

03 квітня 2025 року Справа №200/2057/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: Україна, 49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 57, код ЄДРПОУ 26239738), Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: Україна, 01601, Київська область, м.Київ, вул.Липська, буд.18/5, код ЄДРПОУ 26255795), третя особа Державна казначейська служба України (місцезнаходження: Україна, 01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про

визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 24 липня 2024 року по 28 лютого 2025 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні;

зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 24 липня 2024 року по 28 лютого 2025 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028 гривень, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів і обов`язкових платежів;

зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 24 липня 2024 року по 28 лютого 2025 року включно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 27 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду обгрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 24 липня 2024 по листопад 2024 року, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку за період з 01 серпня 2024 по 28 лютого 2025 року.

Ухвалу надіслано позивачу засобами електронного зв`язку на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1

Позивачем на виконання вимог ухвали суду надано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В поданому клопотанні позивач вказує, що суддівська винагорода, яка виплачується не в повному обсязі, може набути статус заборгованості лише після звільнення. Позивач вважає, що оскільки наразі вона перебуває на посаді судді, а тому має законні очікування і сподівання на виплату такої суддівської винагороди за весь період період перебування на посаді судді, але в будь-якому випадку не пізніше ніж у день звільнення зі служби, коли роботодавець повинен здійснити повний розрахунок і виплатити належні кошти.

На думку позивача, у зв`язку з цим строк звернення до суду у справах, в яких предметом спору є заробітна плата, починає свій перебіг саме з дня звільнення з публічної служби, якщо особа не згодна з тим розрахунком, який з ним здійснений роботодавцем (у спірних відносинах - Державна судова адміністрація та її територіальні органи), тому строк звернення до суду для стягнення суддівської винагороди у випадку перебування особи на посаді судді обчисленню не підлягає і не є таким, що пропущений.

Крім того, позивач в клопотанні вказує, що про нарахування суддівської винагороди, для визначення сум якої використовувалася величина в розмірі 2102 грн., вона дізналася лише 14.03.2025 після отримання довідки.

Надаючи правову оцінку вказаній заяві, суддя зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, чинним процесуальним законодавством визначено, що реалізувати своє право на звернення до суду за захистом порушених прав можливо лише в межах визначеного законом строку.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.

Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Разом з тим, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

В силу прямих приписів статті 58 Конституції України, зміни, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-IX мають застосуватись у спірних правовідносинах.

Щодо посилання позивача на те, що суддівська винагорода, яка виплачується не в повному обсязі, може набути статус заборгованості лише після звільнення та оскільки наразі позивач перебуває на посаді судді, а тому має законні очікування і сподівання на виплату такої суддівськоїв винагороди за весь період період перебування на посаді судді, але в будь-якому випадку не пізніше ніж у день звільнення зі служби, коли роботодавець повинен здійснити повний розрахунок і виплатити належні кошти, суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачем до суду не надано доказів про своє звільнення.

Суд не приймає посилання позивача на те, що про нарахування суддівської винагороди, для визначення сум якої використовувалася величина в розмірі 2102 грн. вона дізналася 14.03.2025 після отримання довідки, оскільки позивач отримувала суддівську винагороду наприкінці кожного місяця.

Суд не вважає зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини поважними та достатніми для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки такі посилання не впливають на переривання установленого процесуального строку та не спростовують обізнаність позивача про розмір суддівської винагороди.

Зі змісту заяви про поновлення строку не вбачається, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо отримання допомоги у належному розмірі у встановлений законом строк або звернутися до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.

Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені статтею 122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Інших причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено, доказів, які б свідчили про поважність причин такого пропуску, не надано.

Таким чином, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Так частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, тому дана позовна заява підлягає поверненню - в частині визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 24 липня 2024 по 30 листопада 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні; зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 24 липня 2024 по 30 листопада 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028 гривень, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів і обов`язкових платежів; зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 24 липня 2024 по 30 листопада 2024 року.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 243, 248, 256, 294-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: Україна, 49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 57, код ЄДРПОУ 26239738), Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: Україна, 01601, Київська область, м.Київ, вул.Липська, буд.18/5, код ЄДРПОУ 26255795), третя особа Державна казначейська служба України (місцезнаходження: Україна, 01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 24 липня 2024 року по 28 лютого 2025 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні; зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 24 липня 2024 року по 28 лютого 2025 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028 гривень, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів і обов`язкових платежів; зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 24 липня 2024 року по 28 лютого 2025 року включно - повернути позивачеві в частині визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 24 липня 2024 по 30 листопада 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні; зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 24 липня 2024 по 30 листопада 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028 гривень, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів і обов`язкових платежів; зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 24 липня 2024 по 30 листопада 2024 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляду справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.О. Аканов