Справа № 136/224/25

провадження № 2/136/69/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року                                                 м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області 

в складі головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КЕШ ТУ ГОУ" (далі-позивач) подало до Липовецького районного суду Вінницької області позовну заяву до ОСОБА_1 (далі-відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.02.2021 року між ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 21719 (далі за текстом - Кредитний договір) про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах:

Сума виданого кредиту: 1 000,00 гривень;

Дата надання кредиту: 20.02.2021 року;

Строк кредиту : 18 днів;

Валюта кредиту: UAH;

Стандартна процентна ставка – 2,5 % в день або 912,5 % річних.

Згідно п. 2.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. На виконання вимог п. 2.4. Кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської картки НОМЕР_1 .

20.02.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1 000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Умовами п. 6.1 Договору передбачено, що цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до 6.2 сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних ними у Договорі реквізитів, і зобов`язується своєчасно у письмовій формі, по електронній пошті, повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення – несе ризик настання пов`язаних із цим несприятливих наслідків.

17.02.2022 року між ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" та ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу № 02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" відступило ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Станом на 25.06.2024 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 5 950 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 коп., яка складається з: 

- прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 1 000,00 грн.;

- прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 4 950,00 грн.

Позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 21719 від 20.02.2021 року, яка залишена відповідачем без виконання. 

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати щодо сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

У визначений судом строк відзиву на позов відповідач не подала.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

05.02.2025 Липовецьким районним судом Вінницької області постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.

03.03.2025 до суду через систему “Електронний суд” від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої  позивач просить стягнути з відповідача 10 500,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Відповідач повідомлялася про день та час розгляду справи шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою місця проживання та адресою зазначеною позивачем у позовній заяві.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та відмітки відділення Укрпошти від 14.02.2025 поштові документи вручено особисто (а.с. 42).

Згідно відмітки відділення Укрпошти від 14.03.2025 у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, адресат відсутній за вказаною адресою, у зв`язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду, однак згідно положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судові документи для ОСОБА_1 вважаються врученими.

Таким чином, суд вжив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою та заявою про розподіл судових витрат, від учасників справи на адресу суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень частини другої ст. 247  ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2021 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АВІРА ГРУП" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 21719, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) надісланого на номер мобільного телефону відповідача (а.с. 12-14). Підписуючи договір відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. 

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 1 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі – кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Кредит надається строком на 18 днів, тобто до 09.03.2021. Строк дії договору 18 днів (п. 1.2. Кредитного договору).

Згідно п. 1.3. Кредитного договору, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована.

Відповідно до додатку 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 21719 від 20.02.2021 (зворотній бік а.с. 14) строк на який надано кредит, кількість днів – 18; сума кредиту – 1 000 грн.; сума комісії за надання кредиту (15%) - 150 грн.; фіксована процентна ставка за день користування - 2,5 %; сума нарахованих процентів за користування кредитом – 450 грн., загальна вартість кредиту – 1 600 грн.

Згідно п. 1.4. Кредитного договору кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. На виконання вимог яких відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів.

20.02.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1 000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Платежі Онлайн" від 21.05.2024 року (а.с. 24).  

17.02.2022 року між ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" та ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу №02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" відступило ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників(а.с. 16-20). 

Згідно платіжного доручення № 3_669 від 21.02.2022 ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" на виконання договору факторингу №02-17/02/2022 перерахувало ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" 253 860,83 грн. (а.с. 22).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №02-17/02/2022 від 17.02.2022 року, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КЕШ ТУ ГОУ" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер договору 21719, дата укладення договору - 20.02.2021, дата закінчення договору - 09.03.2021, сума виданого кредиту - 1 000 грн, залишок по тілу кредиту - 1 000 грн., залишок по відсотках - 4 950 грн., загальна сума заборгованості - 5 950 грн. (а.с. 21).

22.05.2024 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу № бн про виконання зобов`язань за Договором № 21719 від 20.02.2021 (а.с. 25). 

Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договору факторингу  № 02-17/02/2022 від 17.02.2022  ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КЕШ ТУ ГОУ" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 21719 від 20.02.2021, надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним, а відповідачем вказаних обставин не спростовано та іншого не доведено, як і не надано доказів сплати грошових коштів за кредитним договором первісному кредитору, що не позбавляє його обов`язку погашення заборгованості за взятими на себе зобов`язаннями.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України "Про електронну комерцію" (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону відповідно до  Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Судом встановлено, що 20.02.2021 ОСОБА_1 підписала Договір про надання фінансового кредиту № 21719, який є предметом цього судового розгляду та Додаток №1 до нього електронним підписом одноразовим ідентифікатором "AV1648" з метою засвідчення дій згідно з договором, відтак була дотримана презумпція правомірності договору, отож права, набуті за ними сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення таких договорів, підлягають виконанню.

На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.

Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.

Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Суд звертає увагу, що відповідач повідомлялася в установленому порядку про розглядом цивільної справи, але жодним чином не висловила своєї позиції за вимогами до неї про стягнення кредитної заборгованості, не заперечила наявної заборгованості, укладення договору з кредитодавцем, отримання кредитних коштів та розміру нарахованої заборгованості. 

Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що ним не було зроблено.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов`язань є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, а тому право кредитора на повернення кредитних коштів та процентів за їх користування є порушеним.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 21719 ПІБ: ОСОБА_1 (а.с. 23) право вимоги за якими набуто ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КЕШ ТУ ГОУ", станом на 25.06.2024 загальний розмір заборгованості відповідача становить 5 950 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 1 000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 4 950,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Ураховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК України (за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав), беручи до уваги, що договір є дійсним, відповідач користувалася кредитними коштами, а також за обставин встановлених вище судом, що підтверджують набуття прав вимоги позивачем за вказаним кредитним договором до відповідача, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу за Договором про надання фінансового кредиту від 20.02.2021 № 21719 у заявленому позивачем розмірі – 1 000,00 грн.

Що стосується стягнення із відповідача відсотків за Договором про надання фінансового кредиту № 21719 від 20.02.2021, то суд враховує узгоджені у ньому та Додатку №1 до Договору умови щодо строку кредиту, на який було укладено договір із відповідачем - 18 днів, дата повернення позики (останній день) - 09.03.2021, фіксована процентна ставка за день користування – 2,5%; сума нарахованих процентів за користування кредитом  – 450 грн.

15.08.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 761/13715/13-ц, провадження № 61-11145св18 підтвердив висловлену позицію викладену у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Велика Палата Верховного суду в Постанові 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16ГС22), зазначила наступне: очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. І незважаючи на те, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Відповідно до статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи встановлені судом обставини в контексті приведених правових норм та усталеної судової практики, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача підлягають стягненню основна сума заборгованості, а  також відсотки у межах погодженого сторонами договору строку кредитування - 18 днів і розміру процентної ставки – 2,5 % в день.

Таким чином за Договором про надання фінансового кредиту  № 21719 від 20.02.2021 стягненню з ОСОБА_1 підлягає 1 450 (одна тисяча чотириста п`ятдесят ) гривень 00 коп. з яких:

-  заборгованість за основним зобов`язанням (кредит) -  1 000,00 грн.;

-  заборгованість по процентах – 450,00 грн., виходячи з наступного розрахунку: 1 000 грн. (сума кредиту) * 2,5% (процентна ставка в день) * 18 (строк кредитування). 

У решті позову суд відмовляє, оскільки по завершенню строку кредитування у кредитодавця виникло право на стягнення грошових коштів виключно на підставі статті 625 ЦК України.

За таких обставин, суд задовольняє позов частково. 

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 3  4220 від 09.01.2025 в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок (а.с. 1), який відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (1 450,00 грн. з 5 950,00 грн., що становить – 24,37 %), а отже з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КЕШ ТУ ГОУ" підлягає стягненню судовий збір у розмірі 590 (п`ятсот дев`яносто) гривень 34 коп. (2 422,40 грн. * 24,37% задоволених позовних вимог).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що 29.12.2023 було укладено Договір про надання правової допомоги б/н між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КЕШ ТУ ГОУ" та адвокатом Пархомчуком С.В. (а.с. 8-9), відповідно до умов якого адвокат приймає доручення та бере на себе  зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах визначених Договором, де у п.3.1. узгоджено, що вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин робот адвоката (погодинна оплата), та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги. Відповідно до зазначеного у позовній заяві розрахунку витрати на професійну правову допомогу становлять 10 500 грн. (2 000 грн.* 5 годин + 500 грн. канцелярських витрат). 23.12.2024 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КЕШ ТУ ГОУ" та адвокатом Пархомчуком С.В. складено акт про отримання правової допомоги на суму 10 500,00 грн. (а.с. 47).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за підготовку позовної заяви, збирання доказів, підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ. Та зважаючи на те, що позовна заява була подана представником позивача, адвокатом Пархомчуком С.В., через систему "Електронний суд", що не потребувало значного часу, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості вказаної послуги.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, кількості судових засідань, усталеної практики з вирішення кредитних спорів, відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі задоволення позову в повному обсязі становлять 3 000,00 грн.

Враховуючи, що позов задоволено частково, з   ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КЕШ ТУ ГОУ" відповідно до вимог частини другої статті 141 ЦПК України мають бути стягнуті витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 731 (сімсот тридцять одна) гривня 10 коп.  (3 000 грн.* 24,37% задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КЕШ ТУ ГОУ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КЕШ ТУ ГОУ” заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 21719 від 20.02.2021 у розмірі 1 450 (одна тисяча чотириста п`ятдесят) гривень 00 коп. з яких:

-  заборгованість за основним зобов`язанням (кредит) -  1 000,00 грн.;

-  заборгованість по процентах – 450,00 грн.

У решті позову відмовити.        

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КЕШ ТУ ГОУ” судовий збір у розмірі 590 (п`ятсот дев`яносто) гривень 34 коп.  та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 731 (сімсот тридцять одна) гривня 10 коп.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КЕШ ТУ ГОУ"  (місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7,  м. Київ, ЄДРПОУ: 42228158);

Відповідач:  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя                                                                   Олексій ПРИСЯЖНИЙ