П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.12.2011 Справа №2-а-24818/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Гуменного П.П.
за участю секретаря Кришталович Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області, третя особа інспектор ДПС Дранівський В.М. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ВО1 №129713 від 12.11.2011 року, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області, третя особа інспектор ДПС Дранівський В.М. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ВО1 №129713 від 12.11.2011 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням вимог передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення про всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи про адміністративні правопорушення. Вона не вчиняла вказаного правопорушення, не порушувала вимог ПДР України, оскільки вона 12.11.2011 року близько 13.10 год. керуючи автомобілем марки «Део», д.н.з.НОМЕР_1, не порушувала вимогу дорожнього знаку 3.1 додатку 1 ПДР України «Рух заборонено»та не здійснювала зупинку на пішохідному переході. Вважає що у інспектора не було жодних підстав виносити відносно неї постанову про накладення на неї адміністративного стягнення.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала із підстав, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВО1 №129713 від 12.11.2011 року.
Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області Бучинський В.Я. в судовому засіданні позову не визнав та суду пояснив, що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 винесена у відповідності до чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні, оскільки в матеріалах справи є докази порушення позивачем вимог ПДР України. Крім цього, факт порушення позивачем вимог ПДР України підтверджується відеозаписом, здійсненим на місці порушення інспектором ДАІ. Просить суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Постановою інспектора підрозділу УДАІ УМВСУ в Тернопільській області серії ВО1 №129713 від 12.11.2011 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн., за те, що вона 12.11.2011 року близько 13.10 год. керуючи автомобілем марки «Део», д.н.з.НОМЕР_1, порушила вимогу дорожнього знаку 3.1 додатку 1 ПДР України «Рух заборонено», який розташований по вул.Шевченка в м.Тернополі та здійснила зупинку на пішохідному переході, чим порушила вимогу дорожнього знаку 3.1 додатку 1 ПДР України «Рух заборонено»та п.15.9г ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст.8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інші.
Відповідно до положень ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім цього, відповідно до п.3 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджень певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ст.71 КАС України в адміністративних справах, про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд, вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до п.3.1 додатку 1 пункту 33 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, дорожній знак 3.1 «Рух заборонено»забороняє рух усіх транспортних засобів.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 12.11.2011 року близько 13.10 год. керуючи автомобілем марки «Део», д.н.з.НОМЕР_1, порушила вимогу дорожнього знаку 3.1 додатку 1 ПДР України «Рух заборонено», який розташований по вул.Шевченка в м.Тернополі та здійснила зупинку на пішохідному переході, чим порушила вимогу дорожнього знаку 3.1 додатку 1 ПДР України «Рух заборонено»та п.15.9г ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Вчинення правопорушницею ОСОБА_1 порушення вимог дорожнього знаку 3.1 розділу 33 ПДР України «Рух заборонено»та п.15.9г ПДР України по вул.Шевченка в м.Тернополі, об»єктивно підтверджується постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ВО1 № 129713 від 12.11.2011 року. Оглядом в судовому засіданні диску відеофіксації судом було чітко встановлено порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 вимог п.3.1 додатку 1 Правил дорожнього руху України та п.15.9г ПДР УКраїни, що повністю спростовує твердження позивача стосовно того, що вона не порушувала ПДР України.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП за порушення водіями вимог дорожніх знаків, що має місце в даному випадку, на водіїв накладається штраф від п»ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 255 грн. до 340 грн., а тому розмір стягнення накладеного на позивача, відповідає вимогам зазначеної норми КУпАП.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, а заявлені вимоги та викладені позивачем доводи є безпідставні та необгрутовані, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.11, 18, 70, 71, 86, 158, 163, 186 КАС України, ст.8,122,245, 280, 256, 293, 294 КУпАП, п.3.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області, третя особа інспектор ДПС Дранівський В.М. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ВО1 №129713 від 12.11.2011 року, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, з накладенням штрафу в розмірі 255 грн. –відмовити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяП. П. Гуменний