Справа № 2-374/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 березня 2008 року                                                                                        м. Хуст

               Хустський районний суд  Закарпатської області  в складі

                    головуючого судді                       Джуга С.Д.

                    при секретарі                                Химчук  Л. М.

                    з участю позивача                       ОСОБА_1

                    представників відповідача          Липчей В.В., Томищ М.С. 

            розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Хустського районного територіального центру обслуговування пенсіонерів та інвалідів

про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, звільнення директора Хустського РТЦОПІ

                                        В С Т А Н О В И В

Позивачка звернулася в суд із позовом до відповідача про поновлення на роботі, стягнення заробітку  за час вимушеного прогулу.

Позов вмотивовано тим, що наказом № 28  від 20.03.2007 року її  було звільнено з роботи за ст. 40 п.4 КЗпП України . Рішенням Хустського районного суду від 02.07.2007 року її позов задоволено, зобов'язано відповідача змінити підставу звільнення з ст. 40 п.4 КЗпП України на ст. 38 КЗпП України. Даним рішенням встановлено, що відповідач порушив її права в зв'язку з чим вона залишилася без роботи , а до директора Хустського РТЦОПІ не вжито ніяких заходів.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, посилаючись на наведені обставини, позовні вимоги розширила, просить постановити рішення , яким поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за вимушений прогул, та звільнити з роботи директора Хустського ТЦОПІ.

Представники відповідача Липчей В.В., Томищ М.С. позов заперечили. Суду пояснили, що сама позивачка при розгляді справи за її позовом просила змінити підставу її звільнення з роботи з ст. 40 п.3 на ст. 38 КЗпП України , тобто припинити трудові відносини з відповідачем за власним бажанням. Після набрання рішенням Хустського районного суду від 02.07.2007 року законної сили, на підставі даного рішення, було видано наказ № 112 від 16.11.2007 року, яким внесено зміни в попередній наказ про звільнення позивачки і звільнено позивачку з роботи за ст. 38 КЗпП України та повідомлено позивачку про необхідність з'явитись в Хустський  РТЦОПІ для внесення відповідного запису в трудову книжку позивачки. Заявлений позов є безпідставний  і необґрунтований , в задоволенні позову просить відмовити .

Заслухавши пояснення сторін  , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України працівник повинен бути поновлений на попередній посаді у разі його звільнення без законних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка звільнена з роботи наказом № 28 від 20.03.2007 року згідно ст. 40 п.4 КЗпП України. Не погоджуючись з даною підставою звільнення, позивачка звернулась в суд з позовом про зміну формулювання підстав звільнення, і рішенням Хустського районного суду від 02.07.2007 року, залишеного в силі ухвалою апеляційного суду Закарпатської області  від 15.11.2007 року, позов позивачки задоволено, зобов'язано  відповідача змінити позивачці підставу звільнення зі ст. 40 п.4 КЗпП України на ст. 38 КЗпП України. Тобто, самою позивачкою ініційовано припинення трудових відносин з відповідачем, і відповідно до волевиявлення позивачки, і виходячи із заявлених позовних вимог позивачки, судом прийнято рішення від 02.07.2007 року про заміну підстав звільнення позивачки зі ст. 40 п.3 КЗпП України на ст. 38 КЗпП України. На підставі даного рішення суду відповідачем видано наказ  № 112 від 16.11.2007 року, яким внесено зміни в наказ про звільнення позивачки і визнано позивачку такою , що звільнена з роботи за власним бажанням з внесенням відповідних записів в трудову книжку .

Відповідно до ст. 235  КЗпП України середній заробіток за вимушений прогул  виплачується працівникові  при винесенні рішення про поновлення на роботі  або якщо неправильне формулювання  причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника. 

Позивачка суду не подала доказів і не довела, що неправильне формулювання причин звільнення  в трудовій книжці перешкоджало позивачці працевлаштуватись. Крім того , відповідачем позивачці надсилались рекомендовані листи про необхідність з'явитись до Хустського РТЦОПІ  для внесення відповідного запису до трудової книжки позивачки.

За наведених обставин , суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про поновлення її на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул є безпідставними і необґрунтованими .

Безпідставними і необґрунтованими  є також вимоги позивачки про звільнення директора Хустського РТЦОПІ, оскільки останній може бути звільнений з ініціативи  власника або уповноваженого ним органу, з підстав і в порядку встановленому законом.

Згідно ст. 4 Декрету КМ України позивачка звільнена від сплати державного мита .

.     Керуючись ст.ст. 10,60, 212- 215, 218  ЦПК України, ст.ст. 232, 235  КЗпП України  суд , -

                                                     Р І Ш И В :

        В задоволенні позову ОСОБА_1 до Хустського територіального центру  по обслуговуванню пенсіонерів та інвалідів про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, звільнення директора  Хустського РТЦОПІ - відмовити .  .

Сторонами може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.

                   Головуючий :                                             підпис

                   З оригіналом вірно

                   Суддя Хустського

                   районного суду                                                                 Джуга С.Д.