Цивільна справа № 2-5860/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011  року Солом’янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді           Зінченко С. В.                              Зінченко С.В.,

при секретарі                                   Шевчук Я. І.                              Шевчук Я. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, –

 в с т а н о в и в :

Позивач звернулась з даним позовом до відповідача, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання їхньої з відповідачем доньки в розмірі 1/3 від усіх видів доходів відповідача щомісяця, починаючи з серпня 2011  року та до повноліття доньки.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 26 листопада 2004 між нею та відповідачем було укладено шлюб, під час якого в них народилась донька –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вказує позивач, дитина проживає разом з нею і, як зазначає остання, відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги в добровільному порядку не надає, а тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в заявленому розмірі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила про їх задоволення з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував в повному обсязі. Надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що до серпня 2011 року він добровільно сплачував аліменти позивачці на утримання спільної доньки, в твердій грошовій сумі, також додатково надавав кошти на всебічний розвиток дитини. Але впевнившись, що донька проживає не з матір’ю, а зі своєю бабусею, відповідач запропонував надавати гроші на утримання дитини особі, на вихованні якої знаходиться їхня спільна з ОСОБА_1 донька, а саме її матері ОСОБА_4, але позивачка надала відмову на пропозицію,  а тому просив поданий позов залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 листопада 2004 року між сторонами відповідачем та позивачем було укладено шлюб, зареєстрований  Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї, про що зроблено актовий запис №2834.

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3, батьками якої є позивач та відповідач, що підтверджується копією свідоцтва про народження, що є в матеріалах справи.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено поясненнями сторін, шлюб між сторонами розірвано 03.03.2011 року. Дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, в той час як відповідач належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Відповідно до вимог ст. ст. 180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язанні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки і сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину визначається судом.

Аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 75 Сімейного кодексу України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує матеріальне становище платника аліментів, та інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, розмір заробітної плати відповідача та розмір прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд вважає правильним визначити єдину частку від заробітку (доходу) батька на утримання дитини, яка буде стягуватися від дня пред'явлення позивачем позову, тобто з 17 серпня 2011 року, і до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, повноліття, у розмірі 1/4 частини від усіх доходів відповідача щомісячно.

У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, а тому суд з урахуванням вимог "Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 року, вважає правильним стягнути з відповідача в дохід держави 150 грн. 00 коп. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180-182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини від усіх видів доходів ОСОБА_2, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 серпня 2011 року і до повноліття.

В задоволенні решти позову –відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2  в дохід держави 150 грн. 00 коп. державного мита.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Солом'янський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                                          Зінченко С.В.