АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-10791\06 Головуючий в 1-й інстанції -
Категорія № 21 (1) Кулігіна Т.Д.
Доповідач - Митрофанова Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2006року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів - Митрофанової Л.В., Братіщєвої Л.А.
при секретарі-Кобзєвій К.І. за участю: представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 грудня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства"Суха Балка", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахування сум відшкодування шкоди, стягнення заборгованості і компенсації за несвоєчасне відшкодування шкоди,-
ВСТАНОВИЛА: В листопаді 2005року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВАТ "Суха Балка", Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі - Фонду соціального страхування) і просив стягнути заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсацію за несвоєчасну виплату сум відшкодування шкоди, посилаючись на те, що тривалий час працював на ВАТ "Суха Балка", де отримав професійні захворювання. В 1990 році позивачу було встановлено професійне захворювання та він визнаний інвалідом 3-ї групи, з втратою професійної працездатності 50%. На підставі висновку МСЕК від 14.05. 1992 року позивачу встановлено втрату
професійної працездатності 70 відсотків та 2 група інвалідності. При переоглядах ступінь втрати працездатності 70% підтверджувалася,а висновком МСЕК від 25.04.2001 року 70% втрата професійної прецездатності встановлена безстроково.
При призначенні сум на відшкодування шкоди відповідач ВАТ "Суха Балка" в порушення п. 22 Правил відшкодування шкоди не відкоригував середньомісячну заробітну плату на коефіцієнти підвищення тарифних ставок 2,0 - з 01 липня 1994 року, 2,5, -з 1 січня 1996 року .
З 01 квітня 2001 року відшкодування шкоди провадиться Фондом соціального страхування, який також заборгував страхові виплати через неправильне визначення сум відшкодування шкоди, які позивач просив стягнути з відповідача. Зобовязати Фонд соціального страхування виплачувати йому щомісячно з 01.10.2005 року по 1540,27 грн.
У зв"язку із недоплатою щомісячних платежів позивач просив стягнути з відповідача ВАТ «Суха Балка», крім заборгованості, компенсацію за їх несвоєчасну виплату за період з січня 1998 року по квітень 2001 року.
Також, позивач просив поновити строк звернення з позовом до суду, як пропущений ним з поважним причин.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого рогу від 05 грудня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто: з ВАТ "Суха Балка" - заборгованість по щомісячних платежах за період з 1 липня 1994р. по 01 квітня 2001р. в сумі 33.309,44грн., компенсація за затримку щомісячних платежів в сумі 19.045,29 грн; з Фонду соціального страхування - заборгованість по щомісячних платежах в сумі 34.329,99 грн., а також з 01 жовтня 2005р. по 1.540,27 грн. щомісячно до наступного перерахунку, крім того, з ВАТ "Суха Балка" на користь держави стягнуто держмито в сумі 523,55грн.
В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) 2.0 з 01 липня 1994 року, з 01 січня 1996 року 2,5 та не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів у січні 1996 року та липні 1994 року середня заробітна плата не збільшилася у зв"язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював у шкідливих умовах підземним бурильником, прохідником у відповідача ВАТ "Суха Балка".
Згідно висновку МСЕК від В 1990 році позивачу було встановлено професійне захворювання та він визнаний інвалідом 3-ї групи, з втратою професійної працездатності 50%. На підставі висновку МСЕК від 14.05. 1992 року позивачу встановлено втрату професійної працездатності 70 відсотків та 2 група інвалідності. При переоглядах ступінь втрати працездатності 70% підтверджувалася,а висновком МСЕК від 25.04.2001 року 70% втрата професійної прецездатності встановлена безстроково.
Наказом №177\93 від 17 травня 1993 року відповідач ВАТ "Суха Балка" призначив йому щомісячні виплати у зв*язку з відшкодуванням шкоди ушкодженням здоровя у розмірі 26593,70 крб., який позивачем не оспорюється.
Спір між сторонами виник з приводу сум відшкодування шкоди за період, починаючи з 01 липня 1994 року, коли відповідач ВАТ "Суха Балка" своїм наказом № 543 від 29 липня 1994 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 04 липня 1994 року "Про збільшення частини тарифів та заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства", збільшив у 2 рази тарифні ставки та посадові оклади, але не провів перерахунок сум відшкодування шкоди позивачу.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування коефіцієнту 2,0 при перерахунку ОСОБА_1 сум відшкодування шкоди з 01 липня 1994 року, оскільки вищезгадана постанова не мала обов"язкового характеру і дозволяла підприємствам самостійно вирішити питання про збільшення частки тарифів шляхом зміни структури заробітної плати та зменшення частки інших виплат.
Приймаючи до уваги, що відповідач ВАТ "Суха Балка" не надав доказів на підтвердження зміни стуктури заробітної плати при збільшенні тарифних ставок у 2 рази з 01 липня 1994 року, колегія суддів вважає доводи відповідача Фонду соціального страхування у цій частині необгрунтованими.
Також правильним є висновок суду про необхідність застосування коефіцієнту 2.5 з 01 січня 1996 року на підставі спільної постанови адміністрації і профспілкової організації від 28.12.1995р. № 1982, оскільки відповідно до п. 28 абз.5 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом, шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов"язків" ( надалі - "Правила відшкодування шкоди..."), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. № 472, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у випадку кожного підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) відповідного працівника на підприємстві.
Таким чином, суд правильно відхилив доводи відповідача Фонду соціального страхування та стягнув на користь позивача з ВАТ "Суха Балка" заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в сумі 33.309,44 грн., з Фонду соціального страхування - заборгованість по страхових виплатах за період з 01 квітня 2001 року по 01 жовтня 2005 року у розмірі 34.329,99 грн., і щомісячно, починаючи з 01 жовтня 2005 року страхові виплати у розмірі 1540,27 грн.
Інші доводи в апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі безпідствні та спростовуються висновками суду.
В іншій частині рішення суду не оскаржене.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи, поясненнями сторін, рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для скасування чи зміни рішення суду немає, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі- відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 грудня 2005 року залишити без змін.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.