Справа № 2-406/11

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 року

       Теофіпольський  районний  суд  Хмельницької  області

в  особі:  головуючого - судді  СТЕЦЮКА  І.С.

при  секретарі:  РАДЧИШИНІЙ  К.О.

розглянувши  у  попередньому  судовому  засіданні  у  місті  Теофіполі справу  за  позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення  аліментів на утримання  неповнолітніх    дітей

                                                                       В С Т А Н О В И В

           Сторони   є  батьками   ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 та   ОСОБА_4 яка  народилася  1  червня 2007 року. Позивачка  звернулась в суд  із  позовною  заявою  про  стягнення  з   відповідача  аліментів на  утримання    дітей  у   розмірі  ?  доходів  відповідача вказуючи, що  відповідач   матеріальної  допомоги на  утримання    дітей    не надає.

У судовому засіданні    позивачка     свої  вимоги про стягнення аліментів  підтримала    однак просила стягувати з  відповідача на  утримання  їх  неповнолітніх   дітей  аліменти   у  примусовому  порядку щомісячно в розмірі  1/3  його  доходів але не менше 30 відсотків прожиткового  мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач позовні вимоги    визнав, просив  суд  їх  задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши  матеріали  справи  суд  приходить  до    висновку про те, що  позов  підлягає  задоволенню  оскільки   відмовою відповідача від утримання   дітей він порушує  права дитини  та позивачки.  

Ст. 180 Сімейного кодексу України встановлено що  батьки зобов’язані  утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні знайшов підтвердження  той факт, що  неповнолітні діти сторін  перебувають на повному утриманні позивачки. Позивачка  у позовній заяві  і у  судовому засіданні   вказує що  відповідач має змогу утримувати   дітей  однак ніякої допомоги на  їх утримання   не надає.

Судом встановлено що   відповідач  працює, інших утриманців у нього немає,  стягнення по  виконавчих  листах з нього не проводяться. Викладене свідчить про те, що відповідач  має  змогу сплачувати аліменти, він проти цього і не заперечує.

Викладені обставини у їх сукупності приводять суд до висновку про те що відповідач  зобов’язаний утримувати своїх  неповнолітніх дітей,  він має змогу сплачувати аліменти однак від утримання    дітей  ухиляється.

Тому суд вважає необхідним задовольнити позовні  вимоги позивачки щодо  стягнення аліментів у  розмірі 1/3 доходів  відповідача  щомісячно.

Виходячи  з  наведеного,  керуючись  ст.ст.182, 183  Сімейного Кодексу, ст. 10, 60, 179, 213  ЦПК  України, районний  суд

                                                                        В  И  Р  І  Ш  И  В

Стягнути із   ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця      ІНФОРМАЦІЯ_3    на  користь   ОСОБА_1, яка  проживає  у ІНФОРМАЦІЯ_4     аліменти  на  утримання  сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки  ОСОБА_6 яка  народилася  1  червня  2007  року у розмірі   1/3  його доходів але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для  відповідного віку дитини  щомісячно починаючи з  21  жовтня 2011  року  до   їх   повноліття, в тому числі в межах платежу  за один місяць негайно та  судовий збір  на користь держави в сумі 94  грн. 10  коп.

Апеляційна скарга на  рішення суду   може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення  рішення.  

Суддя   ОСОБА_7