Справа № 2-535/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  16 листопада 2011 року                        Жидачівський районний суд Львівської області у складі

головуючого-судді  Сидорака Б.Г.

при секретарі           Щур Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жидачеві цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1  до відкритого акціонерного  товариства   "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" про стягнення заборгованості,-

  встановив:

  09 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до ВАТ (нині ПАТ) «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» про стягнення заборгованості в сумі 1101,11  грн..

В обгрунтування заявленого позову покликався на те, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" від 17.11.2005 р. прийняте рішення про збільшення статутного фонду шляхом додаткового випуску акцій. Підписка на ці акції відповідача проводилась у порядку, передбаченому ст.30 Закону України «Про господарські товариства» та Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.1998 р. №44 в чинних на той час редакціях.

Оскільки на момент прийняття цього рішення і по сьогодні він є акціонером  товариства, то як акціонер скористався своїм правом на придбання додаткової кількості акцій товариства і сплатив у касу ВАТ «ЖЦПК» по прибутковому касовому ордеру №0000183 від 07.03.2006 р. 250,00 грн. емісійного доходу за придбання додаткових 5000  акцій товариства ціною 0,05 грн. (п"ять копійок) кожна, що свідчить про укладення  між ним та відповідачем договору відповідно до ст.11 Цивільного кодексу (ЦК) України, згідно з якою цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки.

У подальшому відповідачу, незважаючи на вжиті ним заходи, не вдалося зареєструвати відповідно до чинного законодавства у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку додатковий випуск акцій. Тому загальними зборами акціонерів ВАТ "Жидачіський ЦПК"  24.09.2009 року було прийнято рішення про відміну додаткового випуску акцій, що зафіксовано протоколом загальних зборів за №20, що свідчить про те, що відповідач не виконав взятого на себе зобов"язання.

Незважаючи на прийняте зборами акціонерів відповідача  рішення про відміну додаткового випуску акцій, сплачені ним у 2006 році кошти за придбання додаткового випуску акцій товариством йому не були повернуті.  Він неодноразово звертався до відповідача  з заявами про повернення коштів, сплачених на передплату акцій. На першу його заяву від 18.02.2010 року відповіді не отримав дотепер, сплачені ним кошти за придбання цих акцій відповідачем не були йому повернуті. На повторну заяву від 31.08.2011 р. відповідач відмовив у поверненні коштів.

Вважає, що неповернення коштів, сплачених ним за придбання додаткової кількості акцій, є простроченням грошового зобов'язання, тому відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний сплатити також втрати від інфляції і 3% річних за користування чужими коштами.

У зв"язку із цим просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 250 грн. 00 коп., 3%  річних за користування основними коштами з 07 березня 2006 року до моменту пред"явлення позову  в сумі 38 грн. 36 коп., суму встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за користування основними коштами з 07 березня 2006 року до моменту пред"явлення позову, що складає 191 грн. 75 коп., витрати на оплату державного мита в сумі 51 грн.00 коп. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп., а також стягнути з відповідача витрати на оплату правової допомоги по договору надання юридичних послуг в сумі 450 (чотириста п'ятдесят) грн., а всього  стягнути 1101 грн. 11 коп..

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні дав пояснення, аналогічні викладеним у фабулі позовної заяви. Просить задоволити позов повністю.

Відповідач ВАТ "Жидачівський ЦПК" подав письмові заперечення на позов, а представник відповідача по довіреності ОСОБА_2 в судовому засіданні усно проти позову заперечив з тієї підстави, що позивачем пропущено строк позовної давності по стягненню боргу.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 07.03.2006 року фактично було укладено за правовою природою договір купівлі-продажу цінних паперів на умовах підписки, на підставі чого позивач ОСОБА_1 сплатив у касу відповідача ВАТ "Жидачівський ЦПК" по прибутковому касовому ордеру №0000183 від 07.03.2006 р. 250.00 грн. емісійного доходу за придбання додаткових 5000  акцій товариства ціною 0,05 грн. кожна.

Згідно із ст.655 Цивільного Кодексу (ЦК) України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі-продажу цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (частина 4 ст.656 ЦК України).

В силу ст.693 ЦК України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав оплачений товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу до дня передання товару або повернення йому суми попередньої оплати.

Відповідач оплачені акції позивачеві не передав, на вимогу позивача сплачені кошти не повернув, що вбачається з наданого суду письмового заперечення  та підтверджено поясненнями представника відповідача ОСОБА_2.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушення зобов"язання тягне правові наслідки (ст.611 ЦКУ).

Окрім того, у відповідності до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача  про пропуск позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальний строк позовної давності становить три роки. Він застосовується і до виконання грошових зобов'язань, на які не розповсюджуються норми ст.258 ЦК України.

Як встановлено судом та видно із заперечень відповідача, ним вживалися з 2006 року заходи щодо реєстрації у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України додаткового випуску акцій, однак не зміг цього зробити. Відтак загальні збори акціонерів ВАТ "Жидачівський ЦПК" прийняли рішення про відміну додаткового випуску акцій, що зафіксовано у протоколі №20 від 24 вересня 2009 року. Наявність такого рішення та протоколу не заперечується представником відповідача.. Звідси слідує, що відлік строку позовної давності про виконання грошового зобов'язання почався відповідно до ст.253 ЦК України з 25.09.2009 року, а тому позивач  на момент подання позову не пропустив строку позовної давності.

Суд також відхиляє як необгрунтовані доводи відповідача  про відсутність його вини у простроченні виконання зобов'язання.

А, відтак, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» суми основного боргу, втрат від інфляції та 3% річних обгрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення. У зв'язку з викладеним, суд приймає до уваги розрахунок заборгованості, проведений позивачем, враховуючи збитки від інфляції, та 3% річних, які по своїй природі є платою за користування грошовими коштами позивача.

При розгляді позовних вимог  позивача про стягнення  із відповідача на його користь  450 грн. витрат на правову допомогу суд виходить із наступного.

Позивач  подав суду квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 29.05.2011 р. та договір про надання  юридичних послуг від 27.07.2011 року.

Проте, відповідно до ст.12 Закону України «Про адвокатуру» та ст.ст.4,16,17 Правил адвокатської етики, схавлених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999 р., оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об»єднанням чи адвокатом. Угода про надання правової допомоги – договір, згідно з яким одна сторона – адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об»єднання –приймає на себе доручення іншої сторони – клієнта (або його представника)  про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона – клієнт – зобов»язується сплатити гонорар  за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності  фактичні витрати, пов»язані з виконанням угоди. Доручення клієнта про надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у формі письмової угоди про надання правової допомоги. В угоді про надання правової допомоги в будь-якому випадку  має бути визначено розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом тощо).

Враховуючи те, що у матеріалах справи є договір про надання юридичних послуг, а не договір про надання правової допомоги між позивачем та ОСОБА_3, як приватним підприємцем, в якому визначено  лише розмір гонорару, однак  не зазначено порядок його обчислення, тому не підлягає стягненню із позивача на користь відповідача 450 грн. витрат на правову допомогу.

Стягненню з відповідача  відповідно до ст.88  ЦПК  України підлягають понесені позивачем судові витрати, а саме: державне мито  та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.4, 10, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.257,526,611,625, 655,656,901,903 ЦК України, суд

  вирішив:

  1.Позов  задовольнити частково.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" (м.Жидачів Львівської області вулиця Фабрична, 4, код СДРПОУ 00278801)  на користь ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1  ідентифікаційний код НОМЕР_1, суму основного боргу в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) грн. 00 коп., 3 % річних в розмірі 38 (тридцять вісім) грн. 36 коп., збитки від інфляції в розмірі 191 (сто дев'яносто одна) грн. 75 коп., разом 480 (чотириста вісімдесят) грн. 11 коп..

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" на користь ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 - 51 (п'ятдесят одну) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до  апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час  проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-суддя _______________________________________

16.11.2011