справа № 2-428\08р.

РІШЕННЯ

 іменем України

        01 квітня 2008 року                                          Барський районний суд Вінницької області

                                                            в складі:         головуючого,  судді  Хитрука В.М.

                                                                                    при секретарі  Чепельській Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради Барського Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю ,-

ВСТАНОВИВ:

            В заяві до суду позивач вказав, що в 1996 році він перейшов проживати в житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1. Оскільки прізвище його власника ОСОБА_2 було невірно записане у правовстановлюючому документі, тому він не міг офіційно продати будинок, тобто нотаріально посвідчити  договір купівлі-продажу. Отримавши від позивача гроші за будинок в сумі 5000 грн. ОСОБА_2. покинув будинок та до цього часу не виявляв наміру визнати його своїм. Натомість, позивач ОСОБА_1. не може отримати правовстановлюючий документ на будинок та зареєструвати його в КП «Барське бюро технічної інвентаризації» на своє прізвище. Тому, він змушений звертатися до суду, просив постановити рішення, яким визнати за ним право власності за набувальною давністю  на житловий будинок \літера „А”\, погріб \літера «Б»\, паркан \літера «1»\, хвіртку \літера «2»\, який розташований по вулиці АДРЕСА_1

            В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. повністю підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

            Відповідач по справі сільський голова Терешківської сільської ради Барського району  Юрчак Г.М. позов визнав повністю, про що надав суду письмову заяву № 231 від 01.04.2008 року у якій просив суд розглянути справу  без його участі.

            Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2. в судовому засіданні пояснив, що він дійсно являється власником будинку по вулиці АДРЕСА_1. Однак, він отримавши від позивача гроші в сумі 5000 грн. в 1996 році, перестав ним користуватися, покинув будинок та до цього часу не виявляє наміру визнавати його своїм. Проти задоволення вимог позивача про визнання за ним права власності на згаданий будинок він не заперечує.

            Свідок по справі ОСОБА_3суду пояснив, що він часто зустрічається з ОСОБА_1 та переконливо може підтвердити, що позивач дійсно з 1996 року проживає та користується  будинком по вулиці АДРЕСА_1.

            Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з слідуючого.

            Так, згідно довідки характеристики Барського державного бюро технічної інвентаризації № 45 від 21.01.2008 року власником будинку по вулиці АДРЕСА_1 єОСОБА_2на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.1991 року, посвідченого Терешківської сільською радою Барського району за реєстром №8.

            З довідки виконкому Терешківської сільською радою Барського району № 231 від 01.04.2008р. вбачається, що з 1996 року в будинку по вулиці АДРЕСА_1 проживає позивач ОСОБА_1., який обробляє земельну ділянку, посадив кущі смородини, провів ремонт будинку.

            Факт проживання позивача в згаданому будинку з 1996 року підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_3

             Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).

            Суд вважає, що власник майна ОСОБА_2. тривалий час не виявляв наміру визнати будинок своїм, а тому погодився з його втратою, про що особисто повідомив в судовому засіданні. Інститут набувальної давності захищає права справжнього володільця проти попереднього. ОСОБА_1. тривало, добросовісно, відкрито та безперервно володіє майном, як своїм власним. До нього не пред'являвся правомочною особою позов про повернення майна. При відсутності презумпції права  державної власності, слід визнати зазначений будинок власністю фактичного добросовісного володільця, тобто позивача.

            За таких обставин суд, керуючись ст.ст. ст.ст. 5, 10, 60, 212, 213 ЦПК України,  ст. 344 ЦК України -

В И Р I Ш И В :

            Позов задовольнити повністю.

            Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок \літера „А”\, погріб \літера «Б»\, паркан \літера «1»\, хвіртку \літера «2»\, який розташований по вулиці АДРЕСА_1 Вінницької області.

            Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення.

                        Суддя: