Справа № 2-4740/11

                                                            2011 рік

З а о ч н е   р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

28 листопада 2011 року                                                                                  м. Білгород-Дністровський

          Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  у складі:

          головуючого –одноосібно судді  Толкаченко О.О.,

          при секретарі –Ткаченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

          Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення, а саме просить суд,  в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODD1AE00005609 від 08.11.2007 року в сумі 25092,55 (двадцять п’ять тисяч дев’яносто доларів США п’ятдесят п’ять центів), що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/152 від 21.04.2011 року складає 199987,35 (сто дев'яносто дев’ять тисяч  дев’ятсот вісімдесят сім гривень тридцять п’ять копійок).

-          звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Nissan, модель: Maxima, рік випуску: 2002, тип ТЗ: легковий седан –В, № кузова/шасі: НОМЕР_2 реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним Акціонерним Товариством Комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з паданням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати.

Представник позивача –ПАТ КБ «ПриватБанк» Бенсман Олена Олександрівна у судове засідання не з’явилася, але надала заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей при причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів постановляє заочне рішення. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд  вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з наступних підстав.

          У судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору № ODD1AE00005609 від 08.11.2007 року відповідач ОСОБА_1 08.11.2007 року отримав кредит у розмірі 20940,22 (двадцять тисяч дев’ятсот сорок доларів США двадцять два цента) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.11.2012 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 28.04.2011 року має заборгованість - 25092,55 (двадцять п’ять тисяч дев’яносто доларів США п’ятдесят п’ять центів), яка складається з наступного: 14830,62 доларів США - заборгованість за кредитом; 3212,00 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 648,00 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 5177,14 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 31,37 доларів США –штраф (фіксована частина); 1193,39 доларів США штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідач ОСОБА_1 08.11.2007 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно з договором застави відповідач ОСОБА_1 надав в заставу автомобіль Nissan, модель: Maxima, рік випуску: 2002, тип ТЗ: легковий седан –В, № кузова/шасі: НОМЕР_2 реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

Відповідачу надсилалися повідомлення від 17.03.2011 року за № 30.1.0.0/2-459, від 0304.2011 року № 30.1.0.0/2-459 з проханням погашення заборгованості в найближчий час, однак позивач, так і не виконав належним чином своїх зобов’язань.

Відповідно до статей 546, 572 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, в тому числі заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу». Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від мені Заставодавця.

Приймаючи до уваги, що ПАТ КБ «ПриватБанк» заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов’язання в натурі.

Примусове виконання зобов’язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов’язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов’язок Відповідача передати предмет застави в заклад Заставодержателя (ПАТ КБ «ПриватБанк»), отже вимога позивача ПАТ КБ «ПриватБанк»стосовно зобов’язання відповідача ОСОБА_1 виконати зобов’язання в натурі - законною і обґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов’язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов’язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави ... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 16, 526, 527, 530, 546, 549-552, 572, 589, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

          Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення –задовольнити.

          В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODD1AE00005609 від 08.11.2007 року в сумі 25092,55 (двадцять п’ять тисяч дев’яносто доларів США п’ятдесят п’ять центів), що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/152 від 21.04.2011 року складає 199987,35 (сто дев’яносто дев’ять тисяч  дев’ятсот вісімдесят сім гривень тридцять п’ять копійок), звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Nissan, модель: Maxima, рік випуску: 2002, тип ТЗ: легковий седан –В, № кузова/шасі: НОМЕР_2 реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним Акціонерним Товариством Комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з паданням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»судові витрати по сплаті державного мита у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                                                                                                 О.О. Толкаченко