Справа № 2-624/11

Р  І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

01.12.2011   року  Глухівський міськрайонний суд Сумської області

в складі –судді Моргун О.В.

з участю секретаря  Залубник М.І.

з участю представника позивача Дидишко М.О.

з участю відповідача та представника відповідачів  ОСОБА_2

з участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Глухові справу за позовом  публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Шалигинське», ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , звернення стягнення на майно-

в с т а н о в и в :

публічне акціонерне товариство  «Брокбізнесбанк»далі ПАТ «Брокбізнесбанк»   звернувся  до суду з зазначеним позовом , мотивуючи свої позовні вимоги тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання  кредиту  № 130-ю від 13 березня 2008 року в сумі 150000 гривень з сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18% на рік , з кінцевим терміном повернення  7 березня 2009  року.

Додатковою угодою № 2 до кредитного договору від 2 квітня 2008 року банком збільшено ліміт кредитної лінії до 1000000 грн., а додатковою угодою № 11 до кредитного договору від 7 грудня 2009 року сторони дійшли згоди що ліміт заборгованості встановлюється у розмірі 865000грн. з терміном користування до 7 грудня 2010 року з процентною ставкою в розмірі 28 відсотків річних.

В забезпечення виконання зобов»язань відповідача по кредитному договору укладено договір поруки № 130-ю від 13 березня 2008 року за яким поручитель фізична особа ОСОБА_4 зобов’язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов’язань за кредитним договором № 130-ю від 13 березня 2008 року та додатковими угодами до нього .

В забезпечення виконання зобов»язань відповідача по кредитному договору прийнято згідно договору іпотеки № 130/3  від 2 квітня 2008 року в заставу нерухоме майно –нежитлове приміщення магазину № 6 загальною площею 131,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 яке належить на праві власності ОСОБА_2

В забезпечення виконання зобов»язань відповідача по кредитному договору прийнято згідно договору іпотеки № 130/5  від 2 квітня 2008 року в заставу нерухоме майно –нежитлове приміщення магазину № 28 загальною площею 152,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_2  яке належить на праві власності ОСОБА_4

Станом на 9 листопада 2011 року заборгованість відповідача по кредитному договору складає 905 477 грн. 26 коп. яка складається з суми непогашеного кредиту 865000 грн. та суми непогашених відсотків 40 477 грн. 26 коп.

Позивач просить стягнути солідарно з ТОВ «Шалигинське»та ОСОБА_4 борг в сумі 905 477 грн. 26 коп. та  звернути стягнення на предмет іпотеки нежитлове приміщення магазину № 6 загальною площею 131,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 яке належить на праві власності ОСОБА_2 та нежитлове приміщення магазину № 28 загальною площею 152,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_2  яке належить на праві власності ОСОБА_4 шляхом продажу зазначеного майна  ПАТ «Брокбізнесбанк»з наданням права укладення від імені власників договорів купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем та надання всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

В судове засідання представник позивача  з»явився  , позов підтримав повністю з підстав визначених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 яка є представником ОСОБА_5 та ТОВ «Шалигинське»в судове засідання з’явилась , позов визнала повністю.  В судових дебатах проти позову заперечила .

Представник відповідача ТОВ «Шалигинське» проти позову заперечив.

Суд , вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  приходить до висновку, що позов підлягає частковому   задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою суду від 1 грудня 2011 року провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Шалигинське» в частині стягнення боргу з ТОВ «Шалигинське»закрито на підставі ст. 205 ч. 1 п. 1 ЦПК України.

При розгляді справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ТОВ «Шалигинське»було укладено договір про надання  кредиту № 130-ю від 13 березня 2008 року в сумі 150 000 грн. на строк користування до 7 березня 2009 року. (а.с. 12-14)

Додатковою угодою № 2 від 2 квітня 2008 року до кредитного договору від 13 березня 2008 року  банком збільшено ліміт кредитної лінії до 1 000 000  грн.,(а.с. 17),  а додатковою угодою № 11 від 7 грудня 2009 року  до кредитного договору від 13 березня 2008 року сторони дійшли згоди що ліміт заборгованості встановлюється у розмірі 865000грн. з терміном користування кредитом до 7 грудня 2010 року з процентною ставкою в розмірі 28 відсотків річних (а.с. 27)

Таким чином між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов'язки які вони врегулювали кредитним договором № 130-ю від 13 березня 2008 року та додатковими угодами до нього.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ч. 1 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 130-ю від 13 березня 2008 року укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Шалигинське» заборгованість станом на 9 листопада 2011 року становить: 905 477 грн. 26 коп., а саме сума непогашеного кредиту - 865 000 грн. та сума непогашених відсотків - 40477 грн. 26 коп.(а.с. 73-74).

Існування боргу в розмірі 905 477 грн. 26 коп. сторонами не оспорюється.

За змістом  ст. 612 ЦК України боржник вважається таким,  що прострочив,  якщо він не виконав зобов'язання у строк,  встановлений договором.  

Таким чином відповідач  своєчасно не виконував зобов'язання за кредитним договором та має прострочену заборгованість чим порушив умови п. 4.2.1 кредитного договору від 13 березня 2008 року   ,  та п. 2.4 додаткової угоди № 11 від 7 грудня 2009 року.

Відповідно до ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

          Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5 не надали суду доказів того , що ТОВ «Шалигинське», оспорювало  договір позики, укладений між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Шалигинське».

Згідност. 554 ч. 1 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно договору  поруки № 130-ю від 13 березня 2008 року поручитель фізична особа ОСОБА_4 зобов’язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов’язань за кредитним договором № 130-ю від 13 березня 2008 року та додатковими угодами до нього .

Згідно ст. 559 ч. 4 ЦК України порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки . У разі якщо такий строк не встановлено , порука припиняється , якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя .

Судом встановлено , що строк договору поруки не визначено.  

Згідно розділу  4 п. 4.2 договору поруки № 130-ю від 13 березня 2008 року сторони домовились , що  порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання за кредитним договором .

За додатковою угодою № 11 від 7 грудня  2009 року до кредитного договору  № 130-ю від 13 березня 2008 року строк основного зобов’язання встановлений до 7 грудня  2010 року (а.с. 26)

Судом не встановлено що позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання звернувся до поручителя фізичної особи ОСОБА_4 з вимогою повернення боргу.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача як на підтвердження своїх вимог звернення 20 серпня 2010 року та 16 серпня 2011 року до директора ТОВ «Шалигинське» як до представника господарюючого суб»єкта з вимогою сплати простроченої заборгованості та відсотків.(а.с. 51,52)

Суд вважає, що саме з цих підстав в позові ПАТ «Брокбізнесбанк» про стягнення за кредитним договором  № 130-ю від 13 березня 2008 року  боргу з  ОСОБА_4 як поручителя по договору поруки від 13 березня 2008 року слід відмовити.  

Згідно договору іпотеки №130/3 від 2 квітня 2008 року укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_2 іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно нежитлове приміщення магазину № 6 загальною площею 131,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 яке належить на праві власності ОСОБА_2 Згідно п. 1.1. договору іпотекою забезпечується виконання основного зобов’язання  за кредитним договором. Згідно п.1.4 Договору сторони домовились , що ринкова вартість приміщення становить 90649 грн. Згідно п. 5.1.1 Договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку , якщо при настанні строку виконання позичальником Основного зобов’язання або його частини , воно не буде виконано. (а.с. 34-37).

Судом встановлено , що ОСОБА_2  є власником приміщення магазину № 6 загальною площею 131,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 згідно договору купівлі продажу від 11 грудня 2001 року (а.с.38).

Згідно договору іпотеки №130/5 від 2 квітня 2008 року укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4  іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно нежитлове приміщення магазину № 28 загальною площею 152,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_2  Згідно п. 1.1. договору іпотекою забезпечується виконання основного зобов’язання  за кредитним договором . Згідно п.1.4 Договору сторони домовились , що ринкова вартість приміщення становить 105868 грн. Згідно п. 5.1.1 Договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку , якщо при настанні строку виконання позичальником Основного зобов’язання або його частини , воно не буде виконано. (а.с. 39-42).

Судом встановлено , що ОСОБА_4  є власником приміщення магазину № 28 загальною площею 152,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_2  згідно договору купівлі продажу від 10 вересня 2001 року (а.с.43).

Сторони згодні з ринковою вартістю приміщень , магазину № 6 за адресою АДРЕСА_1 - 90649 грн. та магазину № 28 за адресою АДРЕСА_2 -105868 грн.

Відповідно до статті 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель яким є Позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду.

          Так відповідно статті 39 Закону України „Про іпотеку",  у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду,  зазначаються, загальний розмір вимог  та всі його складові,  що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого   майна,   за   рахунок   якого    підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо  забезпечення  збереження  предмета  іпотеки  або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації    предмета   іпотеки   шляхом   проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу,  встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та  розмір  вимог інших кредиторів,  які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна   предмета   іпотеки   для   його    подальшої
реалізації.

Згідно ст.35 ч. 1 Закону України «Про іпотеку» у разі   порушення   основного   зобов'язання   та/або   умов  іпотечного  договору  іпотекодержатель  надсилає  іпотекодавцю  та  боржнику,  якщо він є відмінним від іпотекодавця,  письмову вимогу  про  усунення  порушення.  В  цьому документі зазначається стислий  зміст  порушених  зобов'язань,  вимога  про  виконання  порушеного  зобов'язання  у  не  менш ніж тридцятиденний строк та попередження  про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї  вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя  залишається  без  задоволення,  іпотекодержатель  вправі  прийняти  рішення   про   звернення  стягнення  на  предмет  іпотеки  шляхом  позасудового врегулювання на підставі договору.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача та представника відповідача як на підставу своїх заперечень проти позову те що позивач не дотримався правил встановлених ст. 35 Закону України «Про іпотеку»і недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки та є передчасним зверненням до суду .

Згідно ст.35 ч. 1 Закону України «Про іпотеку» положення частини  першої  цієї  статті  не  є перешкодою для  реалізації права іпотекодержателя звернутись у  будь-який  час  за  захистом  своїх  порушених  прав  до  суду у встановленому законом  порядку.

Суд вважає, що вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку»щодо надіслання письмової вимоги іпотекодавцю про  усунення  порушення стосуються позасудового врегулювання спірних відносин.

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені нормативні акти , а також ознайомившись із зібраними по справі доказами, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та звернути  стягнення на нерухоме майно приміщення магазину № 28 загальною площею 152,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_2  яке належить на праві власності ОСОБА_4 та на нерухоме майно нежитлове приміщення магазину № 6 загальною площею 131,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 яке належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом продажу  предметів  іпотеки  будь-якій  особі-покупцеві для погашення заборгованості ТОВ «Шалигинське»  перед ПАТ «Брокбізнесбанк» за кредитним договором № 130-ю від 13 березня 2008 року в сумі 905 477 грн. 26 коп.,   

Вирішуючи питання про стягнення судових  витрат які позивач зазначає в сумі 1905 гривень 71 коп. як витрат на сплату судового збору та інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 120 грн. які підтверджуються квитанціями  (а.с.1,2,71)  суд виходить з того що згідно вимог ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. ст. 6, 526,530, 533, 559, 610, 612 ,1054 ЦК України, ст. ст. 33,  38,  39  Закону України «Про іпотеку»ст. ст. 3,4, 10, 11, 14,57, 60, 61,88, 158, 197, 212,213,214,215 ЦПК України,-

вирішив:

позовну заяву  публічного акціонерного товариства  «Брокбізнесбанк» задовольнити частково.

          Звернути  стягнення на нерухоме майно приміщення магазину № 28 загальною площею 152,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_2  початковою ціною 105868 грн. яке належить на праві власності ОСОБА_4  шляхом продажу  предмета  іпотеки  будь-якій  особі-покупцеві для погашення заборгованості ТОВ «Шалигинське»  перед ПАТ «Брокбізнесбанк» за кредитним договором № 130-ю від 13 березня 2008 року в сумі 905 477 грн. 26 коп., що складається з суми непогашеного кредиту - 865 000 грн. та суми непогашених відсотків - 40477 грн. 26 коп.

Звернути стягнення на нерухоме майно нежитлове приміщення магазину № 6 загальною площею 131,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 початковою ціною 90649 грн. яке належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом продажу  предмета  іпотеки  будь-якій  особі-покупцеві для погашення заборгованості ТОВ «Шалигинське»  перед ПАТ «Брокбізнесбанк» за кредитним договором № 130-ю від 13 березня 2008 року в сумі 905 477 грн. 26 коп., що складається з суми непогашеного кредиту - 865 000 грн. та суми непогашених відсотків - 40477 грн. 26 коп.

В іншій частині позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_2  на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» витрати за сплату судового збору в сумі 1905 гривень 71 коп. та витрати за сплату інформаційно технічного забезпечення  в сумі 120 грн.  та на користь держави 917 грн. 29 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення - апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.223 ЦПК України.

Рішення виконано суддею  на комп»ютері в нарадчій кімнаті .

Повний текст рішення виготовлено 5 грудня 2011 року.

СУДДЯ