КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2007 № 32/205
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Алданової С.О.
при секретарі: О.В.Вінницька
За участю представників:
від прокурора - не з'явився,
від позивача 1 - Горобчук М.І.,
від позивача 2 - Кожанов В.А., Суворов О.А.,
від відповідача -не з'явився,
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.06.2007
у справі № 32/205 (Хрипун О.О.)
за позовом Заступника прокурора Донецької області
до Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав"
третя особа відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс"
третя особа позивача
про визнання недійсним рішення, зобов"язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2007 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення правління СП “Інтерсплав” від 28.07.1992 про передачу невнесеної частини вкладу Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів до статутного фонду СП “Інтерсплав” в розмірі 3032 тис. руб. (18,6% статутного фонду) на користь ТОВ “Укріс”. Виключено ТОВ “Укріс” зі складу учасників СП “Інтерсплав”, правонаступником якого є ТОВ “Українська-Іспанська компанія “Інтерсплав” та визначено долю Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів у розмірі 60% статутного фонду СП “Інтерсплав” правонаступником якого є ТОВ “Українська-Іспанська компанія “Інтерсплав”. Зобов'язано ТОВ “Українська-Іспанська компанія “Інтерсплав” внести зміни до статутних документів стосовно виключення з його учасників ТОВ “Укріс” та збільшити долю Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів у статутному фонді СП “Інтерсплав”, правонаступником якого є ТОВ “Українська-Іспанська компанія “Інтерсплав” у розмірі 60%. Стягнути з ТОВ “Українська-Іспанська компанія “Інтерсплав” до Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням третя особа подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Також позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції зроблено неправомірні та необґрунтовані висновки наявним обставинам у справі та припущено значну кількість суттєвих порушень норм матеріального та процесуального права.
Позивач 2 надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення від 07.06.2007 без змін.
Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача 1 і позивача 2 та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
27.12.1988 між Свердловським заводом алюмінієвих сплавів, Всеукраїнським науково-дослідним та проектним інститутом вторинних кольорових металів та фірмою “Реметал” було підписано договір про створення спільного радянсько-іспанського підприємства СП “Інтерсплав”, в якому 57% статутного фонду належить Свердловському заводу алюмінієвих сплавів, 3% - Всеукраїнському науково-дослідному та проектному інституту вторинних кольорових металів, 40% - фірмі “Реметал”. Як додаток до угоди від 27.12.1988 сторони підписали статут СП “Інтерсплав”.
Умовами договору передбачалося право учасників СП “Інтерсплав”, за погодженням з іншими учасниками, передавати свої долі в підприємстві повністю або частково третім особам, відповідно до радянського законодавства.
СП “Інтерсплав” було створене відповідно до радянського законодавства, було юридичною особою, мало самостійний баланс та діяло на основі повного господарського розрахунку.
Відповідно до ст. 7 статуту СП “Інтерсплав”, підприємство здійснює відповідно до радянського законодавства володіння, користування та розпорядження своїм майном згідно з цілями свої діяльності та призначенням майна.
Таким чином, права власності на своє майно відповідно до чинного на той час радянського законодавства СП “Інтерсплав” не мало. Створення та діяльність регламентувалася Законом СРСР “Про державне підприємство (об'єднання)”.
25.01.1989 СП “Інтерсплав” було внесено до реєстру спільних підприємств.
Наказом Міністерства кольорової металургії СРСР № 129 від 27.04.1989 права учасника СП “Інтерсплав”, що належали Свердловському заводу алюмінієвих сплавів, з долею вкладу у статутному фонді спільного підприємства в розмірі 57%, передано виробничому об'єднанню “Донецьквторкольормет”.
03.12.1990 наказом Міністерства металургії СРСР № 181а основні фонди Свердловського заводу алюмінієвих сплавів виведено зі складу виробничого об'єднання “Донецьквторкольормет” та зобов'язано передати Всерадянському науково-дослідному та проектному інституту вторинних кольорових металів. Тому, доля Свердловського заводу алюмінієвих сплавів у статутному фонді СП “Інтерсплав” складала 60%.
Правлінням СП “Інтерсплав” 28.07.1992 було прийнято рішення, на підставі рішення Українського засновника - інституту ДонІЦМ про передачу свого права на внесення невнесеної частки вкладу до статутного фонду СП “Інтерсплав” прийняти до складу засновників СП “Інтерсплав” ТОВ “Укріс” з долею вкладу до статутного фонду, що становить 3032 тис. руб., яка складає 16,8% від статутного фонду.
В матеріалах справи відсутнє зазначене рішення, а Донецький державний науково-дослідний та проектний інститут кольорових металів заперечує проти існування такого рішення.
25.08.1992 ТОВ “Укріс” було зареєстровано та отримало свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
Згідно ст. 26 ЦК Української РСР правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10.09.1991 № 1540-ХП, майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Згідно ст. 2 Закону України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України”, зобов'язано Кабінет Міністрів України, в основному до 01.10.1991, забезпечити перехід зазначених підприємств, установ та організацій у відання органів державного управління. Повністю закінчити цю роботу до 01.12.1991. Майно цих підприємств передати Фонду державного майна. Дію статті 2 зупинено згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 № 8-92.
Посилання ТОВ “Укріс” на те, що Державний комітет України по металургійній промисловості не мав права щодо управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності, посилаючись на постанову Верховної Ради України від 14.02.1992, якою було заборонено Кабінету Міністрів України передачу функцій щодо управління майном підприємств, установ і організацій, що є у загальнодержавній власності, іншим органам державного управління, є безпідставними, оскільки Закон має вищу юридичну силу ніж постанова. Також постанова містить заборону передавати функції щодо управління майном на майбутнє.
Статтею 4 Закону України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” передбачено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 “Про проголошення незалежності України” без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.
Державним комітетом України в металургійній промисловості 23.01.1992 було затверджено статут Донецького державного інституту кольорових металів, який за наказом Міністерства промислової політики України № 125 від 25.10.2001 перейменовано у Донецький державний науково-дослідний та проектний інститут кольорових металів (Донецький ДНДПІКМ).
Тобто, Донецький ДНДПІКМ є правонаступником Всерадянського науково-дослідного та проектного інституту вторинних металів, з долею у статутному фонді СП “Інтерсплав” у розмірі 60%.
Крім того, на час прийняття спірного рішення Донецький державний інститут кольорових металів діяв на підставі статуту, затвердженого 30.12.1991 Державним комітетом України в металургійній промисловості та зареєстрованого 23.01.1992 у виконкомі Ворошиловського району м. Донецька.
Згідно п. 3.1 зазначеного статуту майно Донецького державного інституту кольорових металів належить йому на праві повного господарського відання.
У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Донецький ДНДПІКМ перебуває у загальнодержавній власності.
Згідно ст. 33 Закону України “Про власність” в редакції, що було чинною на момент виникнення спірних правовідносин, управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада Української РСР і місцеві Ради народних депутатів Української РСР, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів Української РСР.
Відповідно ст. 37 Закону України “Про власність”, здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами Української РСР.
Статутом Донецького державного інституту кольорових металів передбачено здійснення управління інститутом на основі поєднання прав власника по господарському використанню майна з самоуправлінням трудового колективу. Основною формою здійснення повноважень трудового колективу є загальні збори (конференція). Загальні збори також приймають рішення про продаж чи передачу прав іншим підприємствам.
Як вбачається з договору, рішення про передачу долі у статутному фонді СП “Інтерсплав” має право приймати лише той із засновників (учасників), що відступав долю (за погодженням з іншими учасниками), а не правління СП “Інтерсплав”, а угоди щодо передачі долі повинні відповідати радянському, а пізніше українському законодавству.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Сторонами не надано доказів того, що відповідачем-1 приймалося рішення про передачу свого права на внесення невнесеної частки вкладу до статутного фонду СП “Інтерсплав” або ж про делегування права приймати таке рішення іншим особам.
Питання про передачу прав на долю у статутному фонді не вирішувалася також і власником майна, тобто державою в особі Державного комітету України в металургійній промисловості, Міністерства промислової політики України або ж Кабінету Міністрів України.
З огляду на вищезазначене, рішення правління СП “Інтерсплав” від 28.07.1992 про передачу невнесеної частини вкладу Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів до статутного фонду СП “Інтерсплав” в розмірі 3032 тис. руб. на користь ТОВ “Укріс” було прийняте з перевищенням повноважень, а також з порушенням чинного законодавства.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укріс”, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2007 у справі № 32/205 є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укріс” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2007 у справі № 32/205 - без змін.
Матеріали справи № 32/205 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Алданова С.О.