Одеський апеляційний господарський суд у складі:

       Головуючого                                Андрєєвої Е.І.,

       Суддів:                                        Разюк Г.П.

                                        Ліпчанської Н.В.

       При секретарі                              Юзьковій І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2,

від відповідача  - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Миколаївської області від 08.01.2008р.          

по справі № 12/657/07

за позовом ФГ „Богданов і сини”

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про стягнення 324 047,88 грн.

Розпорядженням Першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду № 37 від 18.02.2008р. у даній справі проведено заміну судді Мацюри П.Ф. на суддю Разюк Г.П.

Суд встановив:

В листопаді 2007 року Фермерське господарство „Богданов і сини” (надалі - Господарство), пославшись на неналежне виконання Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Підприємець) зобов'язань за договором,  звернулось до останнього з позовом про стягнення грошових коштів у сумі 324 047,88 грн., з яких 218 743 грн. -основний борг, 19 668,88 грн. 3% річних, 85 636 грн. збитки від інфляції.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.01.2008р. позов задоволено. Стягнуто з Підприємця на користь позивача 218 743 грн. боргу, 19 668,88 грн. 3% річних, 85 636 грн. збитків від інфляції, 3 240,48 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням його оскаржив відповідач. Просить скасувати, пославшись на необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин справи, недоведеність викладених висновків та порушення судом матеріального та процесуального права. 

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та що встановлено місцевим судом, і чого не заперечують сторони, 27.11.2001р. між Господарством (продавець) та Підприємцем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 1, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу 175 т  насіння соняшника.

Відповідно до п. 2.2 договору відповідач зобов'язався передплатити 75 %  вартості насіння за кожну партію у день відвантаження по ринковим цінам, а решту оплати провести до 01.06.2002р., виходячи з максимальної ціни за період з 01.01.2002р. по 01.06.2002р., плюс доплата 200 грн. за кожну відвантажену тону.

На виконання умов договору Господарство передало, а Підприємець прийняв по накладним № 1 від 11.12.2001р., № 5 від 25.12.2001р., № 6 від 20.12.2001р., № 3 від 21.12.2001р., № 4 від 13.12.2001р., № 2 від 27.12.2001р. 165 507 кг насіння соняшника (а.с. 11-16)

В зв'язку з тим, що Підприємець своєчасно не розрахувався, 22.11.2002р. сторони уклали Додаток № 1 до договору, за умовами якого Підприємець зобов'язався оплатити суму боргу у розмірі 210 000 грн. за одержані 165 507 кг соняшника до 01.11.2003р.

Оскільки до 01.11.2003р. Підприємець також не розрахувався, тому 30.12.2003р. сторонами був укладений до договору від 27.11.2001р. Додаток № 2, за умовами якого боржник зобов'язався погасити заборгованість до 11.11.2004р., яка з урахуванням коефіцієнту інфляції становить 218 743 грн.

Пославшись на невиконання відповідачем умов договору та додатків до нього, ФГ „Богданов і сини” 05.11.2007р. звернулось з позовом до суду, в якому просило стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 324 047,88 грн., з яких 218 743 грн. -основний борг, 19 668,88 грн. 3% річних, 85 636 грн. збитки від інфляції.

Підприємець ОСОБА_1 відзиву на позов не надав, чим не виконав вимоги ухвали суду від 19.11.2007р., представник у судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Свідченням тому є ряд заявлених ним клопотань про відкладення розгляду справи.

Вирішуючи позов по суті, господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено виконання договору продавцем, а саме, поставка товару покупцю відповідно до умов договору. Разом з тим, відповідач даних оплати за отриманий товар не надав. Оскільки зобов'язання, на підставі  ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства, суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача в частині стягнення боргу, нарахованих річних та інфляційних витрат.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Висновок суду відносно основної суми боргу обґрунтований на підставі зібраних доказів.

У судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтвердив отримання від позивача 165 507 кг насіння соняшника, однак пояснив, що повністю за нього розрахувався грошовими коштами та виконаними роботами по обробці полів позивача. У підтвердження своїх слів послався на результати перевірки, яка у листопаді 2005 року, за зверненням ФГ „Богданов і сини”, проводилась співробітниками УБОЗ УМВС в Миколаївській області та Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області, стосовно шахрайських дій та незаконного привласнення ним насіння соняшника, якою було встановлено, що у нього заборгованості перед позивачем за договором № 1 від 27.11.2001р. не має. Зазначив, що саме у матеріалах даної перевірки є всі докази щодо повного розрахунку ним перед позивачем за цим договором.

В зв'язку з наданими відповідачем поясненнями, судова колегія для всестороннього розгляду справи ухвалою суду витребувала з Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області матеріали вищезазначеної перевірки. При огляді даних матеріалів у судовому засіданні було встановлено, що вони не відображають відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за отриманий соняшник. Крім того, дані матеріали перевірки взагалі не містять будь-яких доказів щодо розрахунку ОСОБА_1 за отриманий за договором соняшник, а містять лише ряд пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу даного питання та копії накладних, по яким ОСОБА_1 одержав даний товар.

Крім того, судова колегія зобов'язала сторони провести взаємозвірку розрахунків за договором № 1 від 27.11.2001р.та відповідний  акт надати до суду.

Представник позивача у судове засідання такий акт надав, але не завірений ОСОБА_1, який відмовився від його підпису.

До того ж, ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 19.02.2008р, якою його було зобов'язано надати дані про відрядження та лікарняний лист, на підставі яких заявлялись клопотання, як в місцевому господарському суді так і в апеляційній інстанції.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що в зв'язку з хворобою, на адресу місцевого суду був направлена телеграма від 08.01.2008р. з клопотанням відкласти розгляд справи, але місцевий суд в порушення ст. 77 ГПК України не відклав в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи, чим, на думку апелянта, позбавив його можливості надати заперечення проти позову та докази часткової сплати боргу.

Однак дані посилання апелянта не знаходять свого підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 19.11.2007р. порушено провадження по справі та її розгляд призначено на 17.12.2007р. о 14:00 год. Зобов'язано відповідача надати відзив по суті позовної заяви, докази на його обґрунтування та копію свідоцтва про державну реєстрацію.

17.12.2007р. представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з знаходженням відповідача у відрядженні, що унеможливлює надання витребуваних документів, однак сам у судове засідання не з'явився.

Ухвалою від 17.12.2007р. суд задовольнив дане клопотання та відклав розгляд справи до 08.01.2008р.

У судове засідання 08.01.2008р. відповідач знову не з'явився, витребуваний судом відзив не надав, але надіслав телеграму з новим клопотанням про відкладення розгляду справи в зв'язку з його хворобою. Однак доказів, які б підтверджували даний факт до телеграми не додав, як не надав доказів, які б підтвердили факт знаходження відповідача у відрядженні по першому клопотанню, тому місцевий суд, враховуючи обмежені строки вирішення спору, законно на підставі ст. 75 ГПК України розглянув справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 69 ГПК України строк вирішення спору визначений у два місяці від дня одержання позовної заяви.

Як свідчать матеріали справи, позовна заява надійшла до господарського суду Миколаївської області 09.11.2007р., тобто, даний спір повинен бути вирішений до 09.01.2008р.

Оскільки рішення по справі постановлено 08.01.2008р., тобто у граничний термін вирішення спору, то судом правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи від 08.01.2008р.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що відповідач свої посилання, зазначені в апеляційній скарзі, документально не підтвердив, вимоги ухвал не виконав.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення постановлено на повно, всебічно і об'єктивно досліджених обставинах справи, належно оцінених судом доказах у їх сукупності, з додержанням норм як процесуального, так і матеріального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись  ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

постановив:

          Рішення господарського суду Миколаївської області від 08.01.2008р. у справі № 12/657/07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                Е.І.Андрєєва

Судді:                                                                                   Г.П. Разюк

                                                                                  Н.В. Ліпчанська